Авторський урок

Тема уроку: » Якщо ви людина — будьте коханням…»

Мета: опираючись на знання, одержані на попередніх уроках, вчити учнів давати власну оцінку прочитаному, характеризувати образи твору, аргументувати свої судження, довести , що трагічна смерть Ромео і Джульєтти є свідченням трагедії їх чистого кохання. Виховувати в учнів вірність дружбі й коханню, непримиренність зі злом, благородство.

Обладнання: фонозаписи увертюри П. І. Чайковського » Ромео і Джульєтта «, сюїти

С. Прокоф’єва » Ромео на могилі Джульєтти «, мелодія із кінофільму » Хрещений

Батько «

Тип уроку: урок — дослідження.

Епіграф: «Якщо ви камінь — будьте гранітом,

Якщо ви квітка — будьте трояндою,

Якщо ви людина — будьте коханням «

Б. Джонсон

Вислів на дошці: Любов — маяк, який допомагає здолати бурю.

В. Шекспір

ХІД УРОКУ

Вступне слово вчителя.

Любовь! Зачем ты мучаешь меня?

Ведь я забыть была давно готова…

Зачем же тень твоя приходит снова

Тяжелой болью сердце мне раня?

Любовь! Зачем ты мучаешь меня?..

В. Шекспир

Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про те, що є найкращим і найглибшим із усіх людських почуттів. Воно вічне, як світ, як наша свідомість, як саме життя. Ц е — кохання.

Кажуть, про кохання сказано все, але не всіма. Поет, прозаїк, драматург чи навіть людина,

Зовсім не причетна до літератури, у житті обов’язково » пише » свою неповторну історію кохання. Та, звичайно, найбільші можливості має література.

Починаючи з еллінських часів, коли світом, за Гомером, правили олімпійські боги, кохання стрілою Ерота пронизало серце Паріса і Єлени, Пріама і Гекаби, Фетіди і Пелея, через нього велись жорстокі війни, а найвродливішою серед богинь було визнано богиню кохання — Афродіту. Минали роки, все змінювалось, та вічним залишалось кохання.

Проблемні запитання:

Візитна картка епохи Відродження. Закохана Джульєтта першою призналась, що кохає Ромео. Чи має він моральне право розповісти про це другу. Від якого немає секретів? Як поступив би Ромео в сучасному світі?

Доведіть, що смерть Ромео і Джульєтти є свідченням трагедії їхнього чистого кохання. Чому постійним залишається інтерес до трагедії Шекспіра у читачів різних часів? Що стверджує автор у творі?

Сучасники Шекспіра одноголосно вважали трагедію оптимістичною. А як думаєте ви? Аргументуйте свою думку.

Мої роздуми над прочитаним твором.

Вчитель: Щоб досягти мети уроку, розкрити проблематику твору, необхідно працювати творчо. А налаштувати вас на високу активність на уроці допоможе Бліц — турнір у формі передачі » Перший мільйон». За кожну правильну відповідь — 1 бал.

Яку країну вважають батьківщиною відродження? Шекспір — представник… Відродження. Відродження — це звернення митців до культури яких часів?

Що говорять перекази про народження Шекспіра? Кому присвячував свої сонети Шекспір? Скільки сонетів написав Шекспір?

Скільки років було Джульєтті? Де познайомились закохані? В який день Джульєтта мала одружитись з Парісом?

Скільки годин мала спати Джульєтта?

Вчитель: Щоб зрозуміти поведінку, вчинки, характер героїв шекспірівської трагедії, ми повинні разом з вами відчути подих тієї епохи, в яку жили закохані. Оформимо Візитну Картку епохи Відродження :

1. Напишіть центральне слово посередині дошки.

2. Починайте записувати слова та фрази, що спадають вам на думку з обраної теми.

3. Коли всі ідеї записані, починайте встановлювати, де можливо, зв’язки між поняттями.

4. Напишіть стільки ідей. Скільки дозволить час.

Відродження

Архітектура Наука Література Музика Мистецтво Ідеї гуманістичні

Колони Копернік Петрарка пісенні Рафаель бажання

Мелодії людини

Простого розпоряд-

Арки Бруно Боккаччо народу Леонардо жатися

Да Вінчі своєю

Долею

Бані Галілей Шекспір

Рембрандт

Колумб Сервантес

Магеллан

Васко да Гама

Індивідуальні завдання письмового характеру:

Дати визначення термінів:

Реформація —

Ренесанс —

Гуманізм —

«Запитальник»

Кого називали гуманістами в епоху Відродження? Які три головні етапи Відродження? Як змінюється погляд на людину в цю епоху? і т. п.

Вчитель: Таким чином, людина в епоху Відродження могла самостійно приймати рішення, вперто прямувати до здійснення заповітної мети, вірно і безмежно кохати. Кажуть, що найсильніше — перше кохання, бо приходить воно до кожного в найщасливіші роки юності, коли душа наповнюється невичерпною радістю, хочеться сміятись і співати, доторкнутись до промінчиків яскравого сонця, полинути в безмежну синь неба, порозмовляти з кожним листочком, з кожною пелюсткою квітки, щоб чув цілий світ, що ти кохаєш, тоді душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти.

Рольова гра:

» Ромео і Джульєтта » — безсмертний гімн справжньому коханню. Життя Ромео і Джульєтти до знайомства. Перше побачення.

Таємне одруження. Фатальна зустріч.

Ромео. Від 1 особи розповідає про своє життя до зустрічі з Джульєттою.

Клас задає йому запитання:

— Ти пішов на бал до ворога. Чому?

— Яким в той час було твоє ставлення до сім’ї Капулетті?

— Ти кохав Розалінду?

Вчитель:

— Що ми можемо сказати про Ромео, послухавши його сповідь?

На балу між Ромео і Джульєттою відбулося щось дивне, незвичайне, досі незвідане. Що це було за нове почуття?

— При підготовці до уроку я вас попереджувала, щоб кожний був готовий до незвичайних ролей. Тому зараз візьмемо Інтерв’ю у Джульєтти.

Клас задає запитання.

— Чим тебе привабив Ромео?

— Розкажи про свої захоплення, інтереси до знайомства з Ромео. і т д.

Вчитель:

Кохання робить Ромео і Джульєтту дорослими. Побачивши дівчину, Ромео відчуває. Що це його доля, стає дорослою. Зрілою людиною, яка не тільки мріє, але й бореться за своє чисте почуття. Джульєтта також з наївної дівчини перетворюється на жінку.

Яка заради коханого готова долати різні перешкоди.

.

У явіть себе звукооператором. До якого епізоду найбільше підходить ця музика?

Інсценізація.

Завдання для класу: Підготуватись до диспуту

1. Як ви розцінюєте поведінку Джульєтти, що вона першою відкрила свої почуття? Чи це було пристойно для дівчини її кола?

Чи мав Ромео моральне право розповісти про це своєму другу, як ви вважаєте? А як би поступив Ромео в сучасному світі? Аргументуйте свою думку. Уявіть, що ви випадково почули цю розмову.

Що Ромео міг сказати, а про що мусив промовчати?

Обговорення фіналу трагедії.

Бесіда:

Якими подіями закінчується трагедія? Якою зображена Джульєтта в боротьбі за кохання? Чому смерть закоханих є свідченням трагедії і водночас непереможності чистого щирого кохання?

Чому п’єса актуальна сьогодні?

Вчитель: Життя часто буває немилосердним, невблаганні обставини призводять до розлуки закоханих. Та любов не помирає, не розвіюється вітром, вона живе піснею, словом, подихом вітру. Кохання перемогло.

Ромео і Джульєтта довели. Що ніхто і ніщо, крім смерті, не може їх розлучити. Воно вище над пересудами, родовою помстою, ненавистю. злістю, тому воно безсмертне.

Домашнє завдання

Ми подаруємо коханню Ромео і Джульєтти букет квітів. Свій вибір відносно композиції чи букету аргументувати.

Підсумок уроку.

Вчитель: Епіграфом до нашого уроку ми взяли такі слова :

Якщо ви камінь — будьте гранітом,

Якщо ви квітка — будьте трояндою,

Якщо ви людина — будьте коханням…

А як кохання розумієте ви?

Складаємо Сенкан до слова кохання

Кохання

Безмежне вічне

Возвеличує облагороджує перемагає

Це найпрекрасніша мелодія серця

Рай

: » Мої роздуми над Трагедією Шекспіра «

Кращі твори зачитуються.

Заключне слово вчителя:

Любов — не кара, але й не гра.

Вона не квітка, що зів’яне швидко.

Любов — це дар. І бог сам вибира,

Хто заслужив оце пізнати диво.

Мотивація оцінок.

Моє завдання, нагадавши учням, що літературними героями можуть бути реальні особи, заохотити дітей до творчої співпраці, сприяти розвитку їхніх здібностей учнів, формувати навички сценічного перевтілення.

Я вважаю, що такий урок діти запам’ятають надовго. Проводити його можна як із зарубіжної літератури так із інших предметів .

Іноді я запитую себе: » Як би склалося моє життя, коли б я не стала вчителем? » І відпо-

Вісти не можу, бо ні на хвилину, ні на мить не можу уявити себе без школи, без допитливих очей моїх вихованців, без їх радостей та смутку, без сльоз образ та прикростей, без щасли-

Вих відкриттів, без усього того, що називається шкільним життям, і ще — без вічних пошуків, зльотів і падінь, без мужності визнати свої помилки, без боротьби з ними і без руху вперед.

Все тише, все обыкновеннее

Я разговариваю с Богом.

Б. Чичибабин

Нелегким был жизненный и творческий путь Б. Чичибабина, ему пришлось пережить и долгие ссылки, и многолетний запрет печатать свои произведения. Поэтому неудивительно обращение поэта к Богу как к воплощению высшей, надчеловеческой истины и справедливости.

Когда с жестокостью и ложьюБольным годам не совладать, Сильней тоска по царству Божью, Недостижимей благодать.

Очень часто в произведениях Чичибабина Бог выступает собственником обычного человека. Это происходит потому, что у каждого, по убеждению поэта, божество живет в душе, нужно лишь уметь услышать его присутствие. К сожалению, люди зачастую остаются глухи к Божьему зову, занятые своими будничными делами, погрязшие в быте, разучившиеся смотреть ввысь:

Кабы каждый из нас был подобьем и образом Божьим, То и вся наша жизнь этой радостной школой была б. Если бы так! Но какие ж мы Божьи подобья? То ли он подменен, то ль и думать о нем не хотим.

Человек, услышавший в себе Бога, становится подобен ему, потому что начинает сознательно творить свою жизнь, а не плыть по течению, как раньше. Но вместе с тем такой человек берет на себя огромную ответственность за все, что происходит в мире:

За Божий свет в ответеМы все вину несем…

Чичибабин отказывается «любить людей, распявших Бога», потому что они одновременно убивают в себе те нравственные и моральные устои, на которых держится мир и человек в этом мире. Поэт пытается достучаться до очерствевших сердец:

Не зря грозой ревет ГосподьВ глухие уши:- Бросайте все! Пусть гибнет плоть. Спасайте души.

Вся поэзия Чичибабина — это призыв вверить себя Богу, не утрачивая при этом и личной свободы. Вера в Бога, любовь к нему, по мнению поэта, должны быть не только сознательными, но и созидательными. Свое творчество Чичибабин тоже воспринимает как исполнение высшей воли, замечая читателям:

Сотня строчек обветшалых — Разве дело, разве радость? Бог назначил, я вещал их, — Дальше сами разбирайтесь.

Для поэта не секрет, что «Бог есть любовь». Поэтому неудивительно, что, воспевая любимую женщину, Чичибабин обожествляет ее:

Ты вся — душа, вся, в розовом и белом, Так дышит лес, так должен пахнуть Бог.

В любви же видит поэт и спасение для многих людей, выход из замкнутого круга повседневных забот.

…Спешу сказать всем людям, Кто в смуте не оглох, Что если мы полюбим, То в нас воскреснет Бог.

Таким образом, тема Бога занимает значительное место в творчестве Бориса Чичибабина. Реально глядя на мир, поэт понимает, что человек «не может быть свободен от земных, повседневных, житейских забот. Никакой Бог не может этого требовать. Но, живя сегодняшним, люди должны помнить о вечном.

У них должны быть непреходящие ценности и святыни, которыми они и будут мерить свою жизнь».