Батьківський вечір «Дивний світ дитинства

Батьківський вечір

«Дивний світ дитинства»

І. Привітання

ІІ. Притча «Два ангели»

«За день до свого народження дитина запитала в Бога:

— Я знаю, для чого йду в цей світ. Але не знаю, що я повинна робити?

— Я дам тобі двох ангелів, яких ти вибрала ще раніше. Вони завжди будуть поряд з тобою, навіть тоді, коли ти не будеш відчувати їхньої присутності. Вони все тобі пояснять.

Кожен із них буде говорити те, що тобі потрібно знати, і, з’єднавши думки обох ангелів, ти дізнаєшся, ти зрозумієш, що потрібно робити.

— Але як я їх зрозумію, я не знаю їхньої мови?

— Ангели будуть вчити тебе своєї мови. Вони будуть оберігати тебе від усіх нещасть, допоможуть тобі пристосуватися до свого світу, пробуджуючи твоє істинне Я. Але пам’ятай, що саме ти їх вибрала, і прийми їх, якими б вони не були! Люби їх!

— Як і коли я повинна повернутися до Тебе?

— Твої два ангели розкажуть тобі про все. І якщо когось не буде поруч, будь спокійною — ти просто вибрала так, що хтось з них повинен бути на відстані, а можливо, навіть в іншому вимірі…

— А як звати моїх ангелів?

— Неважливо, як їх звати, в них багато імен. Ти ж будеш називати їх «Мамою» і «Татом».

Дорогі наші «ангели»! Вас вибрали ваші діти. Любіть їх всією душею! Оберігайте їх, допомагайте їм, підтримуйте, намагайтеся зрозуміти їх.

Але як зрозуміти дитинство?…

Так, треба самим частіше повертатися в дитинство.

«Щоб мати доступ в чудовий палац, ім’я якому дитинство, ми повинні перевтілюватися, ставати в якійсь мірі дитиною. Тільки за цієї умови нам буде доступна мудра влада над дитиною. Тільки за цієї умови діти не дивитимуться на нас як на істот, що випадково потрапили в їхній палац, як на сторожів, що охороняють їх дитячий світ, — байдужих сторожів, яким все одно, що робиться в дивному палаці — в дитинстві».

В. Сухомлинський

ІІІ. Знайомство.

Для початку давайте познайомимося поближче. Для дітей дуже важливими є посмішка, приємне слово, потиск руки, поглажування…

Тож пожміть руку сусіду праворуч, сусіду ліворуч, посміхніться тим, хто подалі від вас, скажіть «Привіт!» чи приємні слова. Подумки побажайте всім, хто в цьому класі і тим батькам, які не змогли прийти, приємного дня, терпіння, любові, душевного спокою.

І V. Асоціативний кущ

Дитинство, дитячий світ — це світ особливий. Діти живуть своїми, дитячими уявленнями про добро і зло, хороше і погане. У них свої дитячі мрії, дитячі критерії краси, у них навіть свій вимір часу: в дитинстві день здається роком, а рік — вічністю.

— Які асоціації виникають у Вас, коли вимовляєте слово «дитинство»?

V. «Настрій дитинства»

Отже, відчинимо двері нашого дитинства. А щоб яскравіше відчути ці хвилини, треба створити радісну й веселу атмосферу. Надміть кольорові повітряні кульки нашого дитинства.

А разом з кульками в нашій уяві виникнуть посмішка мами і казка бабусі, яскраві іграшки і солодкі цукерки, тепле сонечко та безтурботні дні…

V І. «Щасливе дитинство»

Згадайте, як Вас називали в щасливому дитинстві ваші тата, мами, бабусі чи дідусі? Напишіть на бейджиках і приколіть собі.

Я дуже рада вітати в нашому класі «Сонечко» «Квіточку» , «Зіроньку», ….

Чи була в вашому дитинстві доросла людина, на чию любов і підтримку ви могли розраховувати?

В думках подякуйте тій людині за її любов, а якщо були образи — простіть, якщо це потрібно — попросіть вибачення в неї.

V ІІ. Гра «Продовж речення»

Діти дуже люблять ігри, отже, і ми з вами зараз пограємо в гру. Продовжте, будь ласка, речення: «В дитинстві можна…»

Але хто не погоджується з чиїмись словами, хай хлопає в долоні. Будьте уважними.

Можливі варіанти:

«В дитинстві можна… довго спати;

Їсти багато цукерок;

Лазити по деревах;

Качатись по траві;

Весело стрибати і співати пісень….

V ІІІ. «Щасливі хвилини дитинства»

Що в дитинстві вам забороняли?

Забороняли їсти багато цукерок.

Пригощайтеся, будь ласка, цукерками. Їжте і згадуйте щасливі хвилини дитинства.

— Що в першу чергу згадали?

— Та чи завжди було легко?

— Іноді відчували біль, страх, образу…

— Чи була поряд людина, на чию підтримку ви могли розраховувати?

— А ваші діти завжди можуть розраховувати на вашу підтримку?

Хвилинка роздумів

Не думайте, шановні батьки, що світ дитинства — це ідеальний світ. Я прекрасно розумію, що дитинство твориться з того, що ми, дорослі, залишаємо в своїх дітях. Але саме тому, що дитина — ніжний пагін, слабенька гілочка, яка стане могутнім деревом, дитинство й вимагає особливої турботи, ніжності, обережності.

ІХ. Тест «Які ви батьки?»

Визначте ті фрази, які ви часто використовуєте в спілкуванні з дітьми.

1. Скільки разів тобі повторювати?

2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити в даній ситуації?

3. Не знаю, що я без тебе робила?

4. І в кого ти такий удався ?

5. Які в тебе чудові друзі!

6. Ну на кого ти схожий ?

7. Ти моя опора і помічник .

8. Ну що в тебе за друзі?

9. Про що ти тільки думаєш?

10. Який ти в мене розумний ?

11. А як ти вважаєш сину ?

12. У всіх діти як діти, а ти!

13. Який ти в мене кмітливий .

Ключ до тесту «Які ви батьки?»

7 — 8 балів — ви живите з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення особистості.

9 — 10 балів — ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.

10 — 12 балів — вам необхідно бути уважним у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас. 13 балів — Ви самі відчуваєте, що чините неправильно.

Між вами та дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

Х. Притча «Стати хорошою дівчинкою»

Діти дуже люблять казки. Тож хочу познайомити вас із індійською притчею «Стати хорошою дівчинкою». Слухаючи притчу, подумайте, будь ласка, над питанням: За що я люблю свою дитину?

Стати хорошою дівчинкою

Акшата була дуже жвавою і неспокійною дитиною. Одного разу Мама не витримала і сказала своїй розумній та кмітливій дівчинці:

— Подивись, Акшата, як до вечора я стомлююсь від тебе. Треба щось придумати, щоб ти не втомлювала мене до такої міри.

— Матінко, я зроблю все, що ти захочеш,- погодилася дівчинка.

— Зараз ти підеш в свою кімнату і тихенько посидиш там 5 хвилин і весь цей час будеш молитися Богу, щоб він зробив тебе хорошою дівчинкою.

— Добре. Я так і зроблю.

Акшата пішла в свою кімнату. Повернулася через 5 хвилин і сказала:

— Мамонько, я молилася. Я так не хочу, щоб ти стомлювалася, тому молилася дуже старанно.

Але наступного дня нічого не змінилося. І мама з докором сказала:

— Доню, а я думала, що ти молилася!..

— Мамо, я так палко молилася! Але якщо Бог не зробив мене хорошою дівчинкою, значить, Він або нічого не може зі мною подіяти, або Я подобаюся Йому такою, яка є.

Любіть дітей такими, якими вони є. Любіть дітей слухняних і бешкетників, запальних і допитливих, відвертих і вразливих, агресивних і довірливих, талановитих і не дуже…Частіше говоріть їм ласкаві слова, слова-любові, слова-підтримки, слова-подяки. Бо кажуть, що якщо слова зникають із вжитку, то зникають і почуття…

Х. «Ми — ангели!» Лист Любові до дітей.

Ви — ангели. Вас вибрали ваші діти. У Вас багато імен, але всі діти називають Вас МАМА і ТАТО.

Напишіть Лист Любові До своєї дитини. Зверніться до неї найніжнішими словами. Напишіть, як Ви їх любите, як

Ви в них вірите. Напишіть про свої сподівання та надії. Подякуйте їм чи попросіть вибачення…

ХІ. Пісня «Куда уходит детство»

А ще діти дуже люблять співати.

Тож заспіваймо і ми.

ХІІ. Підсумок

Увійдімо в дивний світ дитинства з гарячим серцем, в якому живе і тріпоче пульс дитячого життя.

Мудрість влади батька й матері — це передусім їх здатність все зрозуміти. І якщо ви хочете увійти до дивного палацу дитинства, то зрозумійте насамперед ту істину, що у дитини ніколи не буває прагнення навмисне чинити зло.

Не поспішайте оголошувати дитячі пустощі зловмисним порушенням порядку, дитячу неуважність — лінощами, дитячу забудькуватість — недбальством. Зрозумійте, що дитячі пустощі, неуважність, забудькуватість — все це було, є й вічно буде. Все це треба розуміти; не ламати, а дбайливо, мудро виправляти й спрямовувати. Намагаючись щось у дитині зламати, ви ламаєте дитяче довір’я до себе.

Ви штовхаєте дитину на те, що вона починає захищатися непокірливістю, навмисною неслухняністю, свавіллям, прагненням діяти наперекір вашим порадам і вимогам. Все це з’являється там, де дитяче довір’я до вас дало тріщину.

Людина — єдина істота на Землі, яка має дуже довге дитинство. У тварин — період, щоб стати дорослим, в декілька років, а в людини —

16-18 років. Чому ж Природа дарує Людині таке довге дитинство?

ЩОБ СТАТИ ЛЮДИНОЮ!