Чому Устим Кармелюк назавжди залишився в народній пам’яті?
І Порішили вони за будь-яку ціну спіймати отамана, для чого вирядили шукачів по всьому краю, обіцяли їм велику плату і нагороду. Але за Кармелем постав увесь народ. Тому і начебто арештовували його, а він з’являвся знову, відбираючи майно у багатих і віддаючи його бідним.
Важко погодитися з тим, що справедливість можна встановити грабежем і розбоєм. Але можна по-людськи зрозуміти відчай Кармелюка та його побратимів, що не могли примиритися із принизливим ярмом, у якому опинився рідний народ. Народ, який ще плекав у закутках пам’яті героїчні традиції козаків — відчайдухів, прославлених на всю Європу тим, що ніколи не показали ворогові спини і не зігнули ні перед ким шиї.
Така ж гаряча кров текла і в жилах їхніх нащадків, і її кипіння відчував у серці Устим Кармелюк. Тому й виростав його образ в уяві і пам’яті народній до могутнього козака, схожого на Байду чи Голоту, Кішку чи Гамалію, Сагайдачного чи Сірка. Тому й складали про нього вдячні сучасники та нащадки численні оповіді й легенди, пошепки передаючи їх близьким, знайомим і тішачись тим, що живе серед них справжній захисник та оборонець.
Згадки про Кармелюка допомагали пригніченим українцям легше переносити нові незгоди і страждання, учили любити та цінувати життя, свободу, незалежність, вселяли надію на світле майбутнє.
У наш час, коли ті надії стали реальністю, перестаньмо марно сподіватися на якого-небудь правдоборця-зарізяку, який допоможе нам розібратися у тій несправедливості, яка ще, на жаль, панує навколо. Вірмо у власні сили, розум, досвід, бажання зробити нашу Україну державою, гідною бути в колі цивілізованих народів.
Чому Устим Кармелюк назавжди залишився в народній пам’яті?