Дидактичні ігри

Дидактичні ігри Квіти — чи не найпрекрасніше диво рослинного світу на всій планеті. Вони викликають захоплення досконалістю форм, різнобарв’ям, духмяністю. Малята бачать їх усюди: вдома, в садочку, на вулицях, під час прогулянок на природу. Яскраві голівки квітів збуджують інтерес малят, викликають бажання помилуватися ними, торкнутися їх ручками. Підтримуючи зацікавлення цими рослинами, дорослі мають змогу розвивати у дітей естетичний смак, виховувати любов до природи.

Доглядаючи кімнатні квіти, спостерігаючи за рослинами, які прикрашають територію садка під час занять з природознавства та безпеки життєдіяльності, дошкільнята більше дізнаються про наших зелених друзів. Закріпити та розширити знання малят про рослини допоможуть дидактичні ігри. Гра «Квітка, квітка, де твоя домівка?» Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ. Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять; виховувати любов до природи, естетичний смак. Хід заняття Під звучання мелодії А. Філіпенка «Веснянка» діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.

Вихователь. Діти, яку пору року нагадує вам ця мелодія? А зараз яка пора року? . Так, сьогодні нас зібрала в цій залі улюблениця людей, тварин і рослин красуня Весна. Як ви гадаєте, чому вона найулюбленіша для всіх? .

Правильно, навесні все навколо оживає після холодної зими. Весна дарує нам тепло, красу, радість, квіти. Дарує кожному те, що йому потрібне і що він хоче мати. Ось чому в усіх любо й весело на душі.

Вихователь повідомляє дітям, що Весна запросила їх до себе на гостини. Ця мандрівка буде весела й цікава, але нелегка, бо попереду деякі випробування. Пропонує поглянути навкруги: чи не залишила Весна чогось незвичайного? Діти знаходять торбинку.

Розв’язують її і виймають звідти конверт. Вихователь читає лист. «Доброго дня, любі діти! Пишу вам я, Весна-Ясна. Ось ви й виросли, невдовзі попрощаєтеся з дитячим садком і підете до школи. Тож мені дуже хочеться, щоб ви гуртом завітали до мене — відвідали моє Зелене Царство, познайомилися з моїми молодшими братиками та сестричками — рослинами, пташками, звірятами.

Але щоб потоваришувати з ними, ви маєте відповісти на всі запитання й виконати всі завдання, які знайдете в торбинці. А коли прийдете до мене на гостини, будьте обережними, щоб не зашкодити тим, хто живе в парку, в лісі, на лузі й біля річки «. Вихователь.

То як, діти, виконаємо завдання Весни та її братиків і сестричок? . Ось перше випробування. Весна знає, що наш народ склав про неї багато загадок. їй цікаво, які ж загадки відомі вам. Діти загадують загадки про весну.

Де весна проходить, там травиця родить. Старий дід мости намостив, молода прийшла — мости розвела. З кінцем зими прийде вона, Улюблениця всіх… . Тільки сонечко пригріло, То й розтанув білий килим.

Клен радіє — певно, зна: В гості йде до нас… . Вихователь. А які прислів’я про весну ви знаєте? Діти розповідають прислів’я. Проліски — очі березня.

Грак на горі — весна надворі. Навесні згори припікає, а знизу морозить. В березні кожух і без гудзиків теплий. Прилетів лелека — весну приніс здалека. В квітні ластівка день починає, а соловей закінчує.

Квітневий день рік годує. Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби. Травень ліс наряджає, літо в гості чекає. Хто спить весною, той плаче зимою.

Хочеш їсти калачі — не спи весною на печі. Вихователь. Колись давно наші прадідусі та прабабусі веселими піснями закликали в гості чарівницю-весну.

А ви знаєте якусь веснянку? . Я гадаю, Весна задоволена вами. Зазирнемо знову в торбинку й подивимося, що Весна нам іще приготувала.

Виймає другого конверта, читає лист: «Посилаю вам чотири кольорових кружечки. Скажіть, якій порі року відповідає кожний колір? . Пропоную пограти у гру «Пори року».

Нехай вихователька зачитає вам ось ці рядки з віршів, а ви маєте визначати, про яку пору року йдеться, і піднімати кружечок відповідного кольору «. Діти грають у гру. Все оживає, і все розквітає, Теплий вітрець нас усіх звеселяє. Всюди струмочки веселі біжать, З вирію друзі пернаті летять. Де не гляну я надворі — Всюди бачу білий колір. Ліс, і поле, і діброва В білі вбралися обнови. Сад дозріває, річка тече, Над головою сонце пече. В зеленім лісі побував Якийсь Художник — і поволі Дерева перефарбував У золотисто-жовтий колір. Вихователь.

Чому весна має зелений колір? . А чому навесні все зазеленіло? . Як називаються дерева, які навесні вдягаються в листя, а восени скидають його? .

Назвіть ЇХ. . А як називаються дерева, які не скидають свого зеленого вбрання? . Назвіть їх. . Пригадайте дерева, які ростуть на ділянці нашого дитячого садка. . Проводиться Гра «З якого дерева листочки?».

Вихователь виставляє зображення різних дерев і виймає з третього конверта листочки, які надіслала Весна: діти мають віднайти кожному його маму — деревце. Вихователь. Молодці, добре впоралися ще з одним завданням Весни.

Всі листочки віднайшли своїх мам. А зараз ви слухатимете музику та мої слова і під них уявлятимете себе маленькими деревцями. Ось так. «Я — дерево.

Я росту у весняному лісі. Мої ноги — то коріння у прохолодній землі. Моє тіло — міцний стовбур, мої руки — тоненькі гілочки.

Вони піднімаються до неба, відчувають сонячне тепло, вбирають його, і воно розливається по всьому тілу. Я — дерево. Я бавлюся з вітром, який гойдає мої тоненькі гілочки. Я вмиваюся краплинами дощу йрадію його прохолоді.

Я — дерево». Діти медитують у супроводі тихої мелодії та неспішних слів дорослого. Вихователь. Уже нашим деревам, квітам, кущикам і травичці пити захотілося. Давайте допоможемо їм — закличемо дощик. .

Який веселий весняний дощик! Усі йому раді, всіх він напуває своєю водичкою. Пригадайте, які дощі були восени. .

А тепер давайте запросимо до себе весняне сонечко. . Ви гарно закликали сонечко, то вже й квіти розквітли. Які весняні квіти ви знаєте? . А які квіти з названих вами ростуть у наших квітниках? . Проводиться Гра «Лісові квіти».

Вихователь показує зображення різних квітів . Діти плескають у долоні, коли демонструється весняна лісова квітка. Вихователь. Бачу, ви знаєте різні квіти.

Вони прикрашають наше життя. А хто дарує нам радість своїм щебетанням та співом? . Ще якою важливою справою вони займаються? . Правильно, навесні птахи в’ють гнізда, відкладають яйця, висиджують пташенят.

До нас повертаються птахи, які зимували в теплих краях. Проводиться Гра «Птахи, що зимують, та перелітні птахи». Дітям роздають картинки . Ті, в кого зображення птахів, які зимують, підбігають до зимового дерева, а ті, в кого перелітні, — до весняного.

Гра повторюється кілька разів. Вихователь. Чому перелітні птахи навесні прилітають до нас, а не залишаються в теплих краях? . Так, птахи завжди повертаються туди, де вони з’явилися на світ і зросли.

Вони мостять гнізда й виводять пташенят на рідній землі. На зиму ж відлітають у вирій, щоб наступної весни знову повернутися до нас. А яку користь приносять птахи? .

Як ми турбувалися про них узимку? . Проводиться Рухлива гра «Котилася торба». Повторюється кілька разів.

Вихователь пропонує наступне завдання Весни : пригадати назви мешканців лісу — звірів. Діти пояснюють, що таке дикі тварини, називають їх, розповідають про зміни в житті їжачків, білочок, зайців, ведмедів навесні. Вихователь.

Ви багато дечого знаєте, і Весна зі своїми друзями задоволена вами. Вони чекають на вас — запрошують до себе на гостини: до парку, лісу, річки, на луку. Але перш ніж ми підемо, давайте пригадаємо, як узагалі треба поводитися на гостинах. . У природи також є свої закони і правила поводження. Весна зі своїми друзями хочуть вам про це нагадати за допомогою ось таких знаків .

Ці знаки називають заборонними, тому що вони забороняють робити зле для живої природи. Діти розглядають та обговорюють знаки. НЕ СМІТИ Гуляючи на природі, не слід засмічувати місця свого перебування. Не можна залишати «на згадку» про себе пляшки, бляшанки, клапті паперу, поліетиленові торбинки тощо. Об бляшанку можуть поранитись і тварина, і людина; а різні побутові рештки забруднюють землю, заважають рости рослинам.

НЕ РВИ КВІТИ Коли зірвати квітку, вона перестає пахнути, швидко в’яне й помирає. Раніше люди не знали цього правила, а багато хто не зважає на нього й сьогодні. Це призвело до того, що чимало квітів зникли взагалі, й зараз ми не можемо милуватися їхньою красою. НЕ РУЙНУЙ У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи.

Мурашки розпушують землю, щоб туди краще проходили повітря та вода; вони збирають рештки із землі, щоб вона була чистою, родючою; знищують шкідників рослин. НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пилок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть. НЕ ГАЛАСУЙ Ліс, поле, лука — це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть — хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною музикою, криком не можна, бо це їх лякає.

Вихователь. Ось ми й познайомились із заборонними знаками. Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб ненароком не завдати шкоди ні тваринці, ні рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам’ятайте: вони господарі, а ви гості.

Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі потрібна вода, пташці — повітря, звірові — ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.

Якщо людина добре серце має, Вона іде у світ добро творить. В її очах любов і ласка сяють, Така людина сонечком горить. — Будьте і ви, як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте природу, садіть дерева, кущі, квіти.

Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов’ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода. Вихователь зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: «Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять всі звірятка, і жучки, і павучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі і своє фото. Ми віримо, що ви теж: любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх.

Тож: відкривайте пакунок із гостинцями. Смачного вам! Весна, білченята та їхні друзі». Діти частуються ласощами. Висновок Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про об’єкти природи.

Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик. Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об’єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об’єкта, а не на оцінювання його дорослими.

Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи. Ключовим для розуміння особистісного ставлення є почуття суб’єктивного ставлення до об’єктів і явищ довкілля, яке пов’язане із задоволенням тих чи інших потреб особистості, а отже, є для неї суб’єктивно значущими. У випадку, коли в певному об’єкті чи явищі не закарбована потреба, «об’єктивне» не збігається з «суб’єктивним», то особистість ніяк не ставиться до них.

Особистісні переживання для людини важливіші, а ніж те, що існує об’єктивно, не зачіпає її почуття. Змістовною характеристикою суб’єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об’єктами природи. Модальність суб’єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об’єкт природи та мотивами діяльності. Об’єкт чи явище природи може сприйматися особистістю як об’єкт чи суб’єкт. Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб — у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо.

Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу , слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань.

Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером , який задіює пізнавальний інтерес. Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за