Добро врятує світ
Дорогі діти!
Милосердя й доброта, як два крила, на яких тримається людство. Озерніться навколо. Допоможіть тому, кому ця допомога вкрай необхідна.
Будьте добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішня краса прикрашає людину.
Життя таке прекрасне, тож поспішайте творити добро на землі!
Народна мудрість про добро
☺ Добро добром згадують.
☺ Добра думка — половина діла.
☺ Доброму скрізь добре.
☺ На зло здатний кожен, а добро може
Зробити лише справжня людина.
☺ Добре слово дім будує, а зле — руйнує.
☺ Добре слово людині, що дощ в посуху.
☺ Хто людям добра бажає, той і собі має.
☺ Поважаєш інших — поважаєш себе.
☺ Хочеш мати друзів — знайди добре в собі.
☺ Добрі справи прикрашають людину.
☺ Добре ім’я — найкраще багатство.
☺ За добро добром і платять.
☺ Злий не вірить, що є добрі люди.
☺ Життя дане не добрі справи.
☺ Від доброго слова і лід розмерзає.
☺ Рана загоїться, зле слово — ніколи.
☺ Все добре переймай, а зла уникай.
Чарівні слова — Добрий день. — Доброго ранку. — Будьте добрі. — Спасибі, дякую. — Будьте ласкаві. — Будь ласка. — Смачного Вам. — На добраніч. — Дякую. — Перепрошую. — Вибачте. — До побачення. — Щасти Вам. — Всього найкращого. — Будьте здорові. — Дуже вдячні Вам. — Раді Вас бачити. — Дуже приємно.
Казка про добро
Ріс при дорозі велетень — дуб. Біля його коріння пропихалась з — під землі свої ніжні паростки калина. Отак і росла вона разом із дубом.
Він був їй ніби за батька.
Захищав від бурі, від вітрів, а коли падав дощ — схиляв над нею свою зелену голову і прикривав її.
Пройшли роки. Калина стала великою і красивою. А дуб постарів, але й далі жили вони разом.
Аж тут одного дня прийшли люди і зрубали могутнього дуба. Довго сумувала за ним калина. Та нічого вже не вдієш.
Залишилася сама — самісінька рости при дорозі.
Одного чудового сонячного весняного ранку вона побачила, що з одного боку із жолудів, які падали колись з дуба, виріс зелений пагінець і ніжно торкнувся до неї, ніби захисту просив. Життя калини стало веселішим. Почала вона пригортати маленького дубочка своїми вітами та пестити широкими листочками.
А коли наближалася буря, падав дощ або був сильний вітер, вона схиляла над ним свої пишні крони, пригортала до себе і захищала молодий пагінець так, як у дитинстві захищав її старий дуб.
Калина стала для дубочка матір’ю, так само, як у дитинстві був їй батьком дуб — велетень.
Г. Зеленка
Добро врятує світ