• Главная
  • Рубрики
  • Все сочинения
Экзаменационные сочинения > Новые сочинения > Доля селянства у добутках М. Шолохова

 

Доля селянства у добутках М. Шолохова

Доля селянства, його стан в Росії завжди були проблемою, що далеко виходить за рамки економічної, — це була проблема в першу чергу моральна. Письменниками XIX століття селянин сприймався як «сівач і хоронитель» рідної землі, як носій вищих людських цінностей, природної мудрості, згоди із природою. Російська дійсність XX століття поставила селянство в нові умови; влада, що прийшла під гаслом «Землю — селянам», багато в чому повернула часи кріпосного права, коли мужики були прикріплені до землі і не мають змоги користуватися плодами своєї праці, а тисячі селянських сімей взагалі були знищені.

Рік суцільної колективізації — 1929 — офіційна влада іменувала «роком великого перелому». Сьогодні історики додають до цього: «Перелому хребта селянства» — саме тоді все саме талановите, працьовите, життєздатне населення сіл було знищено в ході ліквідації куркульства як класу. У російській літературі XX століття тема селянської долі складалася дуже непросто.

З одного боку, письменників змушували, зобов’язували створювати добутки про сільських жителів — цей час встиг застати Маяковський, який писав про те, що дано завдання повернутися «обличчям до села». Пастернак, що, з’їздивши по спецзавданню у творче відрядження, так і не написав про нове щастя колгоспного села. А скільки було таких, хто написав!

Відомо, що тільки за короткий період 1929-1934 років було надруковано більше 300 добутків різних жанрів про колективізацію, про роботу свідомих колгоспників і підступи кулаків.

Будувалися вони по строгих канонах і до реальної картини сільського життя мали непряме відношення. Небагато було добутків, у яких зустрічалася реальна картина, вирішувалися реальні проблеми. У їхньому числі, наприклад, роман В. Вересаєва «Сестри», написаний у 1931 році.

Він був виданий в 1933 році і відразу засуджений тодішньою літературною критикою за неправильну авторську позицію і більше не друкувався до наших днів. «Помилковість» же позиції автора полягала в тім, що він дав правдиві і страшні картини розкуркулювання, показав, як молоді люди, комсомольці, приїжджають у село і по рознарядці розоряють селянські будинки, прирікають на посилання і загибель цілі сім’ї, включаючи старих і малих дітей.

Одна з найстрашніших сцен у романі — розкуркулювання сім’ї старого селянина, головна провина якого в тім, що на зборах він висловив здорову думку — на своїй землі мужик завжди буде працювати краще, ніж на загальній: «Коли рілля моя, я про декрети не думаю, я на ній з темна до темна працюю, за землею своєю дивлюся». От за ці слова і оголошений він ворогом, у його будинок приходять, щоб вигнати відтіля всю сім’ю, відібрати нажите — недарма баба називає це «денним розбоєм». Забирають все, у тому числі і дитячі валянки з ноги маленького хлопчика. І от, коли сані, повні селянського добра, від’їжджають знадвору, дитина біжить за ними по снігу і просить віддати валянки. І зміст ця сцена знаходить глибоко символічний — недарма вона так врізалася на згадку одного з комсомольців, змусила його засумніватися в правоті того, що вони роблять у селі. Тоді ж, у 1930 році, М. Шолохов задумує, перервавши роботу над «Тихим Доном», написати добуток про сучасність, про «перевиховання селян у дусі колективізму», по його власному вираженню.

Так почалася робота над «Піднятою цілиною». Творча історія роману незвичайна — дві його книги були написані в різні роки — довоєнні і післявоєнні . Сьогодні «Піднята цілина» ставить перед читачем чимало питань.

Документально підтверджено, що правду про те, як насправді завойовувалося нове життя, письменник знав уже на початку 30-х років, бачив і те, до чого прийшло селянство в підсумку його відчуження від землі і власності, і все ж таки роман — зовсім не про це. Довгі роки він сприймався як класика радянської літератури, добуток, написаний рукою великого майстра, але от як співвіднести сьогодні те, що в ньому написане, з теперішньою уявою про той період, що зложилася на підставі знову, що відкрилися для нас фактів, документальних свідчень?

Одна зі спроб дати нове прочитання роману М. Шолохова зроблена автором статті, опублікованої в 1990 році в журналі «Вогник», І. Коноваловою. Стаття озаглавлена навмисно полемічно: «Михайло Шолохов як дзеркало російської колективізації». Одна з ідей автора в тім, що художник ціль перед собою поставив одну, а домігся іншого, правда пересилили помилкові установки, і всупереч їм був створений достовірний добуток — це можна побачити на прикладі образів комуністів у романі. Точка зору І. Коновалової — один з варіантів сучасного прочитання добутку. Далеко не все в такому підході переконливо. І зовсім вже важко погодитися з тим, що, наприклад, Андрій Разметнов — це просто недотепна, чи не смішна людина, не здатна до селянської праці.

Здається, що із шолоховським текстом не все так просто. У романі тісно переплелися як би три установки, що сходять до різних джерел: власне бачення, що дозволяє авторові правдиво відобразити багато чого з того, що діялося й у селі й у людських душах: природне небажання віддавати нажите добро, необмежена влада людей, часом таких далеких від досконалості в моральному змісті.

Як не згадати тут Макара Нагульнова, що загрожує селянам зброєю і говорить про свою готовність стріляти в бабів і діточок, якщо того зажадає революція; інша художня установка в романі йде від авторської ж позиції, але грунтується не стільки на реальній картині життя, скільки на вірі в утопію загальної щасливої праці — тоді, на початку 30-х, у це повірили багато хто, адже сама ця утопічна мрія опиралася на мрії народні про радості загальної праці і справедливий устрій життя, досвід такої праці в російському селі був чималий — від косовиці до допомоги всім селом при будівлі будинку. І, нарешті, третя складова роману — це ті ідеологічні догми, які, хотів він того чи ні, зобов’язаний був відбити в романі письменник, тут і підступи ворогів, наділених свідомо звірячими рисами, і не менш звіриний образ кулака, що вморив голодом свою матір, і мудрий секретар райкому партії.

Всі ці установки, настільки різні, переплітаються в романі, створюють складний візерунок, у якому правда сусідить із щирою оманою автора, а реальні проблеми — з надуманими, начебто очікування Макаром Нагульновим світової революції. У прочитанні роману важливо дотримуватися принципу історизму, що багато чого допомагає зрозуміти в позиції автора. М. Шолохов писав так, як бачив, так, як хотів бачити, і так, як його змушували бачити. Добуток став своєрідним пам’ятником того часу.

Сьогодні ми заново переосмислюємо тему селянства, багато в чому повертаючись до тих традицій, які залишило нам минуле століття, — у бажанні бачити в селянині не тільки годувальника і робочу силу, але і великий моральний початок людини, який ближче всіх інших стоїть до землі, до природи.

Як уже говорилося, існують різні точки зору на роман М. Шолохова «Піднята цілина». Найбільш близька мені та, котра трактує добуток як факт історії російської літератури XX століття. Було б зовсім невірно скидати шолоховський текст «з пароплава сучасності». Без нього наша уява про тему селянства в російській прозі передвоєнних і післявоєнних років було б неповними. Навіть ті крупиці правди, які пробилися в роман через всі політичні установки, нескінченно важливі, тому що за ними — авторський талант, за ними — трагедія художника, чий талант був використаний для пропаганди утопії, для виправдання насильства і жорстокості.

Ця трагедія ще чекає свого дослідника. До кінця не прочитаним, не сприйнятим залишається роман «Піднята цілина». Дати йому остаточну оцінку нам ще має бути.



Доля селянства у добутках М. Шолохова

Другие сочинения по теме:

  1. Тема честі людського достоїнства добутках Шолохова Наприкінці 56р. М. А. Шолохов опублікував своє оповідання Доля людини. Це оповідання про просту людину на великій війні, що ціною...
  2. Подвиг людини на війні (по оповіданню М. А. Шолохова «Доля людини») Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати...
  3. Трагедія в романі Шолохова «Піднята цілина» Багато добутків написано про насильницьку колективізацію й масове побиття селянства. Про трагедії російського селянина розповіли нам книги С. Залигіна «На...
  4. Тематичне оцінювання (контрольна робота). Підсумки роботи над твором за оповіданням М. Шолохова «Доля людини» Мета : контроль знань учнів; вдосконалення навичок роботи над будьякою темою, стимулювання висловлювання особистих думок і поглядів; виховання культури писемного...
  5. Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва «Забіяки» В автобіографічному романі М. Олексєєва «Забіяки», написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х — початку 30-х років у селі...
  6. Тема батьківщини в добутках А. Ахматовій Твір по літературі: Тема батьківщини в добутках А. Ахматовій Звичайно найбільше гостро тема Батьківщини встає в літературі в період воєн,...
  7. Доля і життя (за твором «Близнята») Кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У колискових піснях звертання до своєї крихітки ненька передає всю...
  8. Зображення народного характеру в добутках А. Т. Твардовского Згадаємо час, у яке створювалися добутки Твардовского й Шолохова. У країні вже тріумфувала нелюдська сталінська політика, загальний страх і підозрілість...
  9. Образ Георгія Мелехова в романі Шолохова «Тихий Дон» Григорій Мелехов — головний герой роману-епопеї М. Шолохова «Тихий Дон». Про нього відразу неможливо сказати, позитивний він або негативний. Занадто...
  10. Доля людини в зображенні И. Буніна й А. Куприна И. Бунін і А. Куприн жили й творили в непрості для Росії часи. Може бути, тому так своєрідні їхні погляди...
  11. Зображення звичаїв і побуту селянства у повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» ЦЬого року минає 160 літ, як народився І. Нечуй-Левицький, але ім’я видатного українського письменника не забуто. Та й як можна...
  12. Характер і доля Жюльена Сореля Стендаль Закордонна література Характер і доля Жюльена Сореля У своєму розумінні мистецтва й ролі художника Стендаль ішов від просвітителів. Він завжди прагнув до...
  13. Асоян А. А. Доля «Божественної комедії»; Данте в Росії Глава X. «… Обпалений мовами преисподнего вогню» Читаючи з олівцем у руках, він робив поноси на сторінках «Божественної Комедії». Ними поцяткована й робота Томаса Карлейля «Життя й...
  14. Гірка доля. Драма (1859), у скороченні Всі добутки в скороченні цього автора Тисяча душ. Роман (1853- 1858) Гірка доля. Драма (1859) Чекаючи повернення із заробітків з...
  15. «Великий перелом» і його зображення в романі М. О. Шолохова «Піднята цілина» Один з вирішальних рубежів в історії нашої Батьківщини, так зване соціалістичне перетворення села, початок 30-х років, знайшли відбиття у романі...
  16. Образи контрреволюціонерів у романі М. Шолохова «Піднята цілина» Представники білого руху показані автором у романі без спрощення характерів. Білі офіцери Половців і Лят’євський, розкуркулений Тимофій Рваний — всі...
  17. Комічне у романі М. Шолохова «Піднята цілина» Гумору і комічному взагалі в романі М. Шолохова приділяється особлива роль. Безсумнівно дотепний і як людина, і як письменник, автор...
  18. Доля молоді України в сучасному політичному житті держави Часто в розмовах із друзями я чую думку, що наша праворуч — учитися, здобувати знання, які стануть основою майбутньої справи....
  19. Трагічна доля Лариси в «темному царстві» (по п’єсі А. Н. Островського «Безприданниця») Безприданниця Островський А. Н Трагічна доля Лариси в «темному царстві» (по п’єсі А. Н. Островського «Безприданниця») Героями п’єс Островського найчастіше стають жінки. Безумовно, ці...
  20. Женская доля Наши писатели XIX века часто писали о неравноправном положении русской женщины. «Доля ты! — русская долюшка женская! Вряд ли труднее...
« Образ Петербурга в изображении Н. В. Гоголя
Конспект совместной деятельности в старшей логопедической группе по развитию мелкой моторики рук »



  • Новые сочинения:

    • Урок розвитку усного зв’язного мовлення. 5 клас
    • Сочинение Творческий путь писателя — Александр Иванович Куприн
    • Сочинение на тему Все профессии Важны
    • Обрыв краткое содержание
    • Літературна творчість Лермонтова в період юності
    • О стихотворении Николая Заболоцкого «Журавли»
    • В. Быков «Сотников»
    • Сочинение по повести Куприна «Олеся»
    • А я вам говорю, что нет
    • Сочинение на тему Мой любимый фильм
Обратная связь | Карта сайта


© 2009-2019 | Экзаменационные сочинения