ЕТИЧНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ

Сторонньогорозвитку людини.

Вірність вимогам педагогічної моралі — справа честі і совісті вчителя, мірило його суспільної цінності і поваги, основа для самоповаги і самоствердження особистості.

Вчительповажає закон і усвідомлює свою відповідальність перед учнями, педагогічним співтовариством та суспільством. Дія Кодексу поширюється на всі види професійної діяльності вчителя та на іншу його діяльність, яка не повинна суперечити його професійними обов’язкам або підривати престиж професії. Стаття 3. Професійна єдність вчителів Кодексі особа

Організація, заклад, установа чи об’єднання , які згідно з чинним законодавством України працюють у системі освіти та виховання. Вчитель має виконувати свою місію з любов’ю та повагою до життя, гідності та особистості кожного учня. Вчитель у всіх випадках запобігає заподіянню шкоди учневі, не наражає учня на небезпеку та захищає його від будь-яких шкідливих впливів. не або фізичний стан здоров’я.

У своїй діяльності вчитель є небайдужим, однаково доброзичливим і прихильним до всіх учнів, незалежно від віку, особливостей характеру, здібностей, статі, раси, національності, віросповідання, соціального стану, політичних поглядів, місця проживання, громадянства та інших ознак, включаючи матеріальне становище.

При оцінці досягнень учнів вчитель прагне до об’єктивності і справедливості. Неприпустимо тенденційне заниження чи завищення оцінки для штучного підтримання видимості успішності і виправлення помилок учнів під час письмових екзаменів і контрольних перевірок.

Вчитель у виховному та освітньому процесі неухильно дотримується принципу рівності учнів чоловічої та жіночої статі.

Стаття 10. Відповідальність.

Вчитель має бути відданим своїй роботі і усвідомлювати відповідальність при виконанні своїх обов’язків.

Вчитель несе відповідальність за якість і результати довіреної йому педагогічної роботи.

Вчитель є відповідальним за фізичний, інтелектуальний, емоційний і духовний захист дітей, освітою та вихованням яких він займається.

Вчитель повинен бути уважним до учнів, надавати можливість учням висловитися, вміти вислухати учня, відгукнутися на прохання учня, давати поради, розуміти глибинні причини психологічних ускладнень учня, незалежно від факторів, що обумовлюють виникнення цих ускладнень. Суспільна значущість і складність професійних обов’язків вчителя вимагає від нього високого рівня професійної підготовки, фундаментальних знань теорії і практики виховання та навчання, опанування відповідними методами та технологіями педагогічної діяльності. При відборі і передачі інформації учням вчитель дотримується принципів об’єктивності, придатності і пристойності. Спотворення інформації чи зміна її авторства недопустимі.

Вчитель як у своїй професійній діяльності, так і у приватному житті чесний, порядний, принциповий та послідовний у всіх питаннях, вірний слову, даному учневі. Вчитель уникає:уникає проявів негативних емоційних реакцій, які принижують його людську гідність. сучасних, всебічних знань Вчитель поважає психофізичну і духовну цілісність, моральні ідеали, честь і достоїнство особистості учня та сприяє їх розвитку при наданні педагогічних послуг. Негуманне ставлення до учня, приниження людської гідності, використання в особистих інтересах праці учня неприпустимі. Вчитель не повинен перешкоджати реалізації права учня на додаткове навчання та виховання у інших вчителів. В усіх випадках невідкладного педагогічного втручання вчитель повинен донести до свідомості учня необхідність та доцільність цих дій. При вихованні та навчанні учнів вчитель спирається на допомогу законних представників, залучає їх до процесу виховання учня. Взаємовідносини між вчителем та законними представниками учня грунтуються на принципах взаємної поваги, довіри, доброзичливості, тактовності та відвертості.

Вчитель не повинен займатись політичною, релігійною агітацією і пропагандою в робочий час, спонукати колег до дій та вчинків, несумісних із званням вчителя.

Стаття 24. Взаємовідносини між вчителями

Взаємини між вчителями будуються на підставі колегіальності, партнерства, поваги, взаємної підтримки, відкритості і довіри, а також готовності поділитися своїми професійними знаннями та досвідом. Вчителі одного і того ж навчального закладу уникають конкуренції, що заважає їх партнерству при виконанні спільної справи.

Вчителі уникають необгрунтованих і скандальних конфліктів у взаємовідносинах. У випадку виникнення розбіжностей у поглядах вони прагнуть до їх конструктивного вирішення.

Моральний обов’язок вчителя активно протидіяти практиці безчесних і некомпетентних колег.

Стаття 25. Взаємовідносини вчителя з адміністрацією навчального закладу

Керівник навчального закладу зобов’язаний піклуватися про захист морально-етичних позицій і принципів, особистої гідності, а також достатнє матеріальне забезпечення і соціальний захист, створення належних умов для здійснення фахової діяльності, підвищення фахової кваліфікації підлеглих.

Адміністрація навчального закладу з повагою відноситься до різноманітності політичних, релігійних, філософських поглядів, смаків і думок, створює умови для обміну поглядами, можливості знайти спільну мову. Різні статуси вчителів, кваліфікаційні категорії і обов’язки не повинні перешкоджати рівноправному вираженню всіма вчителями своїх думок і захисту своїх переконань.

Стосунки адміністрації з кожним вчителем базуються на принципах рівноправності. Адміністрація не може вимагати чи збирати інформацію про особисте життя вчителя, не пов’язане з виконанням ним своїх трудових обов’язків.

Оцінки і рішення керівника навчального закладу повинні бути неупередженими, грунтуватися на фактах чи реальних заслугах вчителів. Претенденти на більш високу кваліфікаційну категорію повинні відбиратися і підтримуватися незалежно від їх особистої близькості чи покірності керівнику навчального закладу.

РОЗДІЛ 6. ВЧИТЕЛЬ І СУСПІЛЬСТВО

Вчитель має право займатись у вільний час іншою діяльністю, якщо вона не суперечить законодавству про захист суспільної моралі, про корупцію та загальноприйнятим етичним нормам та не принижує його гідності, а також не завдає шкоди учням і його педагогічній діяльності.

Реалізуючи у громадській роботі свій соціальний ідеал, вчитель завжди пам’ятає про свою особливу роль вихователя, носія світла знань.

Авторитет своєї професії чи професіонального співтовариства вчитель спрямовує на захист загальнолюдських цінностей та принципів. Вчитель не повинен зловживати своїм авторитетом для задоволення своїх особистих або політичних інтересів за рахунок учнів.

Обов’язок вчителя перед суспільством — свідомо оцінити роль, яку він може взяти на себе в конкретному випадку в залежності від своєї компетентності, інтелекту, обставин та середовища.

Для нього характерні самоспостереження, самовизначення і самовиховання.

Вчитель — керівник навчального закладу, формуючи педагогічний колектив, усвідомлює власну відповідальність за підтримку та розвиток професійної компетентності педагогічного колективу.

У державних навчальних закладах вчитель надає освітні та виховні послуги за винагороду, відповідно до встановлених норм праці та межах кошторису.

Вчитель захищає своє право на справедливу оцінку і оплату праці, уникає принижень і фінансової дискримінації, працюючи в приватних установах і під час приватної практики.

У кожному випадку невизнання або порушення Кодексу навчальними закладами Комітет з питань педагогічної етики зобов’язаний досліджувати можливі негативні наслідки для учнів та суспільства, а також вживати заходи з їх профілактики і усунення шляхом клопотання перед відповідними організаціями та органами державної влади про дисциплінарні, адміністративні та інші юридичні санкції.

Цей Кодекс приймається більшістю голосів учасників Всеукраїнської наради професійних об’єднань вчителів, присутніх на нараді під час його обговорення.