ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Формування екологічної культури — це складова частина морального й естетичного формування, без цього не мислиться інтелігентна особистість, і література відіграє тут не останню роль. Уроки світової літератури збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам’ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення, збільшують потребу творчої праці, підвищують культуру усного і писемного мовлення. Тому тема «Формування екологічної компетентності на уроках світової літератури» є актуальною.

Проблеми взаємозв’язку людини з природою не нові, вони мали місце завжди. Німецький поет Гете так писав про природу: «Природа! Ми нею оточені й охоплені — непереможно, нам не вийти з неї, ні глибше в неї проникнути…

Вінцем її є любов. Тільки через любов наближуємося до неї».

Відповідно до програм зі світової літератури визначаємо, яку екологічну компетентність треба формувати при вивченні різних тем. Так вивчаючи твір Д. Р. Кіплінга «Мауглі», тема уроку «Картини природи, екзотичний колорит твору», даємо такі завдання:

Напишіть у зошиті, якими ж ви уявляєте джунглі. Ваша розповідь має бути лаконічною, але змістовною.

Ви — кореспондент сучасної газети, котрий опинився в джунглях. Поставте Мауглі кілька цікавих запитань, а потім надрукуйте діалог у газетній рубриці «Очевидне — неймовірне». На уроках з позакласного читання у 5 класі, працюючи з оповіданням Д. Даррелла «Балакучі квіти», говоримо учням, що природа — це чарівний світ, який оточує наше буття.

Учням пропонуються проблемні завдання: Що, на вашу думку, більше розвинуло юного Джеррі — уроки, які проводив містер Кралевський-учитель, чи спілкування з містером Кралевським-орнітологом, знавцем поведінки птахів і любителем їхнього співу?

Уявіть, що ви почули розмову замріяної троянди і трохи войовничої айстри, які опинилися в одній вазі. Перенесіть цю розмову у зошит. Підсумком уроку стає вірш В. Симоненко «Квіти», в якому описуються квіти надії, радості, любові, які розвивають у людині найкращі почуття.

В 6 класі при вивченні роману Д. Дефо «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» продовжуємо розвивати екологічну компетентність. Аналізуючи твір, тема: «Життя в гармонії з природою», виконуємо творчі завдання:

Доведіть, що влаштовуючи своє перше житло, Робінзон учився жити у гармонії з природою. Наведіть інші приклади «Навчання Робінзона» жити у гармонії з природою .

Складіть схеми — ланцюжки «Уроки Робінзона».

Працюючи з поетичними творами, звертаємося до пейзажних замальовок, вони допомагають краще зрозуміти думки, вчинки багатьох героїв. Учням подобається описи пір року, часу доби у різних письменників . Так у поезії «Я знаю в праосені пору» Тютчев зобразив пору року, коли після наполегливої й тяжкої праці настає час спокою.

Природа відпочиває. . А підсумком уроку є завдання: скласти сенкан.

Осінь

Різнобарвна, мінлива

Зачаровує, дивує, тішить

Дарує відчуття спокою і гармонії із природою.

Краса.

У 9-11 класах проводяться уроки, які розкривають характер головних героїв на тлі пейзажних замальовок. Наприклад, розглядаючи образ Г. Печоріна з «Героя нашого часу» М. Лермонтова, розбираємо такі епізоди, як опис Койшаурської долини. Ця робота допомагає учням зрозуміти тісний взаємозв’язок людини і природи. У позакласній роботі з предмету використовуємо матеріал з екології: проводимо підготовчу роботу до постановки міні-вистави за твором Д. Даррелла «Балакучі квіти».

Учні 5-6 класів виступають з екологічними слайдами, презентаціями перед дітьми молодших класів . Таким чином, формуючи екологічну компетентність на уроках світової літератури, приходимо до висновку: людина не повинна вважати себе виключеною зі світової гармонії, доки існуватиме природне середовище.