Ознайомити з перлинами світової поезії про природу; дати поняття про пейзаж, епітети; розвивати навички виразного читання поезії, спостереження над ліричним твором та його аналізу; розширяти кругозір учнів; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки. карта Давньої Греції, ілюстративні матеріали про добу античності, видання античної літератури; фотоматеріали, репродукції картин з гірськими пейзажами. лірика (поезія, поетичний твір), епітет, пейзаж.
ХІД УРОКУ
I. Аналіз контрольної роботи
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Як ми вже переконалися, природу в літературі оспівували завжди. і митці давніх часів, і сучасні поети прославляли й продовжують прославляти її велич та красу. Давні люди вважали все в природі живим: гори, річки, ліси, дерева, олюднювали її. Талановиті поети складали гімни природі, підкреслюючи її роль у житті людини. Сьогодні ми познайомимося з пам’ятками літератури, які створюють у читача відчуття душевного спокою, умиротворення, роблять його чутливішим й добрішим.
III. Оголошення теми й мети уроку
IV. Сприйняття та засвоєння школярами навчального матеріалу
1. слово вчителя
— на південь від нашої країни знаходиться прекрасна країна Греція, в якій з давніх-давен зростали талановиті люди — письменники, філософи, художники, скульптори, архітектори. Вони далі світові багато знань, створили справжні мистецькі шедеври, взірці краси. (Перегляд ілюстративних матеріалів: карти Давньої Греції, зображення скульптур античних богів — Венери Мілоської, Аполлона та ін.; архітектурних та скульптурних споруд — храму Артеміди в Ефесі, мавзолею в Галікарнасі, Зевса Фідія в Олімпії, Колосса Родоського та ін.; книги й скульптурний портрет Гомера тощо)
Венера мілоська
Тривалий час давні греки жили в містах-державах, і кожне вирізнялось чимось своїм — найбільшим театром, найкрасивішим храмом, найвидатнішим поетом або драматургом. місто-держава Спарта славилась тим, що в ній виховувались найсильніші, найвитріваліші й найвправніші воїни, які були невтомні, спали на землі просто неба, не потребували багато їжі. З того часу й пішли вислови «спартанський спосіб життя», «жити по-спартанськи», «як спартанець». але Спарта славилася ще й своїми митцями, у ній, наприклад, жив і творив поет алкман (VII ст. до н. е.). Відомостей про нього збереглося небагато, дійшли до нас лише уривки його творів. але й те, що збереглося, вражає своєю мистецькою довершеністю, тонкою спостережливістю, відчуттям душевної рівноваги. алкман створив один із перших у світовій літературі поетичних пейзажів — описів природи, і з того часу вірш «Сплять усі верховини гірські…» постійно надихає поетів, аби його перекладами, переспівували та наслідували.
2. Виразне читання учителем вірша Алкмана «сплять усі верховини гірські…»
3. словникова робота
Стрімчасті — високі й тонкі вершини; байраки — яри, порослі лісом; плазуни — змії, ящірки; робуче — робоче, працьовите; пуща — густий ліс; віти — гілки.
4. самостійне читання учнями вірша Алкмана мовчки, потім — читання вголос
5. обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда
Y Що описує поет у вірші?
Y Яка пора дня зображена у поезії?
Y З якими кольорами, барвами асоціюються поняття, названі впоетичній замальовці? чому?
Y чи є якісь події, рух у вірші? чому?
Y Які вирази у творі свідчать про те, що автор сприймає природу як живу, тобто олюднює її? (Сплять верховини, скелі, байраки, провалля, нори; чорна земля зростила)
Y Який настрій викликає у вас вірш «Сплять усі верховини гірські…»? Свою думку обгрунтуйте.
6. Перегляд фотоматеріалів, репродукцій картин із зображенням гір південного краю
7. спостереження й порівняння зображення деталей у творі живопису (або фото) та літературному
— Поет відмічає, що бувають пологі вершини та шпилясті — «стрімчасті»; птахи ночують на гілках дерев; перепади висоти — низини підкреслюються навіть звукописом: верховини, гірські, стрімчасті байраки, провалля, нори, чорна, зростила, робуче, звір, страховищ, моря.
8. слово вчителя
— ми говорили, що алкман творив пейзажну лірику. Пейзаж буває у природі, в живопису, в літературі. Записи до літературознавчих словничків
Пейзаж літературний — це опис краєвиду, загального виду якоїсь місцевості, картини, природи. Пейзаж у літературному творі вказує на місце та час дії, а також підкреслює настрій героїв твору; буває динамічним (таким що перебуває в русі) та статичним (нерухомий). Ще виділяють пейзажі сільські, міські (індустріальні), морські (мариністичні) та ін.
9. Визначення учнями виду пейзажу та його функцій
(призначення)
Очікувані відповіді
— Пейзаж у Алкмана гірський, нічний, статичний; людина ніби розчиняється в ньому; навіює спокій, розслабленість; створює відчуття єдності природи й людини, яка вночі теж поринає в сон.
10. слово вчителя
— Видатний німецький поет Йоганн Вольфганг Гете, який також дуже любив природу, був зачарований віршем Алкмана «Сплять усі верховини…» і за його мотивами написав свій вірш «Нічна пісня мандрівника».
11. Виразне читання вчителем вірша Гете
«нічна пісня мандрівника» (в перекладі м. Бажана)
Інша назва — «Нічна пісня подорожнього» у перекладі П. Тимочка.
12. словникова робота
Супокій — спокій; імла — легкий туманець, сутінь; грай — тут: галас, ігри, крики, співи; бір (бору) — ліс; спочинеш — відпочинеш.
13. обмін враженнями, порівняння перекладу й вірша Алкмана
Яке враження справив на вас вірш? Чому? Що спільного й відмінного у віршах Алкмана й Гете? (Спільне: нічний пейзаж, змалювання гірських вершин, лісу, сонного птаства; схожий настрій умиротворення, спокою; відмінне: пейзаж у перекладі динамічніший, ніж в Алкмана; відчутна присутність людини, вона — головна дійова особа; рядки вірша коротші, що створює інший ритм.)
14. Виразне читання порівняння вірша Гете мовою оригіналу, в різних перекладах, звучання
Переклад якого з поетів (м. Бажана чи П. Тимочка) вам більше припав до душі? чому? чи зберігається ритмомелодика вірша, загальне звучання в оригіналі та перекладах?
V. Закріплення знань, умінь та навичок
«Усне малювання»
Створіть словесну картину, зображену в поезії Гете, додавши якісь деталі, прикмети.
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Алкмана, Гете; прочитати статті про поетів у підручнику (С. 190-191 — за підручником Ю. і. Ковбасенка, л. В. Ковбасенко; С. 156-161 — за підручником Є. Волощук).
Вивчити напам’ять вірш, що сподобався (за бажанням).
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «мікрофон»
Продовжте речення.
Найбільше мені сподобався… мене вразив «усний малюнок…» Гарні вірші про природу допомагають…