Інформаційні технології в школі
Застосування новітніх засобів інформаційної технології в різних сферах людської діяльності, у тому числі й в навчанні здобуває все більшу актуальність. У вітчизняних і закордонних виданнях, присвячених як інформатиці, так і методиці, комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з актуальних факторів організації шкільного процесу, навчання тому або іншому предмету, включаючи іноземні мови. При цьому анітрошки не відкидається цінність підручника, що був і залишається головним методологічним інструментом викладача. Е. И. Машбиц у своїй монографії «Психолого-педагогічні проблеми комп’ютерного навчання» вважає за доцільне розрізняти два основних напрямки комп’ютеризації: Перше — комп’ютеризація утворення, тобто забезпечення загальної комп’ютерної грамотності. Друге — комп’ютеризація самого навчального процесу, тобто використання комп’ютера як засобу, що дозволяє підвищити ефективність навчання, тим більше, що винахід мультимедійного комп’ютера, одного із самих зроблених продуктів технічного прогресу розширило можливості пред’явлення навчальної інформації за рахунок об’єднання в одному користувальницькому продукті тексту, графіки, аудіо — і відеоінформації, анімації, можливості для користувача зворотного зв’язку, властивості інтерактивності.
Як необхідний технічний засіб сучасної язикової лабораторії комп’ютер сприяє підвищенню мотивації учнів у рішенні навчальних завдань за рахунок новизни, активного залучення всіх категорій учнів у навчальний процес. Для викладача комп’ютер є потужним засобом навчання, що полегшує процес створення навчального матеріалу, його демонстрації, викладу в розгорнутому або стислому виді, з ілюстраціями або без них. У самому навчальному процесі дозволяє зняти з викладача саму трудомістку роботу, наприклад, тренувальні вправи, при якому комп’ютер сам контролює й вимагає повторення завдання доти, поки показники того, якого навчають, не будуть максимально наближені до необхідного. Все це можливо за умови правильної організації роботи в мультимедійній лабораторії й ретельному підборі навчальних комп’ютерних програм відповідно до мети і завданнями уроку.
На підтвердження думки щодо корисності, навіть необхідності застосовувати на уроках ІКТ хочеться навести такі докази. Саме мультимедіа дає змогу об’єднати текст, звук, графічне зображення, відеозображення та ще й улюблену дітьми анімацію . Отже, використання ІКТ справді є в наших умовах найбільш оптимальним.
Кожен учитель знає, як відбувається запам’ятовування інформації: не писав і не читав про це хіба що лінивий. Якщо інформація сприймається тільки слухом, засвоюється 20% її обсягу, якщо лише за допомогою зору, запам’ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання «включення» слухового й зорового каналів інформації учень спроможний засвоїти до 60% інформації.
Таким чином, використання мультимедіа значно сприяє засвоєнню навчальної інформації кожним, навіть геть байдужим до навчання школярем. Щодо використання на уроках самостійно створених учителем мультимедійних презентацій, сміливо можу стверджувати, що воно безумовно полегшує розуміння й сприйняття дітьми навчального матеріалу, сприяє його запам’ятовуванню, збільшує психологічну вірогідність формулювання учнями правильних висновків та узагальнень, скорочує час на вирішення навчальних проблем. До вчителя, який сам або з допомогою учнів створює презентації й ставлення інше — його сприймають як цілком сучасну людину, яка не відстає від вимог своєї доби.
Мультмедійний урок дає можливість комбінувати в одному занятті велику кількість завдань, залучати до активної роботи велику кількість учнів. Презентації можна «придумувати» й створювати разом з дітьми, обов’язково враховуючи їхню думку. Загальновизнано, що дитина, яка зацікавлена змістом і формою навчального матеріалу, хоче його пізнати, засвоює потрібну інформацію набагато глибше й швидше за ту, яка стомилася позіхати від давно набридлих «стандартних» форм навчання. Звісно, використання ІКТ вносить істотні зміни в діяльність педагога, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає особливої чіткості організації навчального процесу та індивідуальної роботи з кожним учнем.
Та хіба ж усе це не під силу українському вчителю, який усе може подолати й усього навчитися! Однак, висновки, які роблять дослідники в тих країнах, де накопичений величезний досвід комп’ютеризації перш за все в розвинутих капіталістичних країнах, полягають в тім, що реальні досягнення в цій галузі не дають підстав вважати, що застосування ЕОМ кардинально змінить традиційну систему навчання до кращої. Не можна просто впровадити комп’ютер у звичний навчальний процес і сподіватися, що він зробить, революцію в освіті.
Потрібно змінювати саму концепцію навчального процесу, проектувати принципово іншу технологію навчання, в якій комп’ютер органічно вписався б як новий, потужний засіб. В закордонній літературі відзначається, те, що способи впровадження комп’ютера базуються на концепції освіти, основною метою якої є накопичення знань, вмінь, навичок, необхідних для виконання професійних функцій в умовах індустріальної о виробництва. В даний час суспільство знаходиться на етапі переходу до інформаційних технологій виробництва і стара концепція освіти вже не відповідає його вимогам. Один із американських дослідників П. Нортон відзначає, що природа засобів передачі інформації цілком певним чином впливає на формування і розвиток психічних структур людини, в тому числі мислення. Так друкований текст, який був протягом віків основним джерелом інформації, будується на принципах абстрагування змісту від дійсності і в більшості мов організується фраза за фразою в порядку читання зліва направо, що формує способи мислення за структурою в дечім схожі до структури друкованого тексту, якій притаманні такі особливості, як лінійність, послідовність, аналітичність., предметність, ієрархічність, раціональність. Інші засоби комунікації фотографія, кіно, радіо, телебачення мають структуру, яка значно відрізняється від структури друкованого тексту.
Букви і звуки не направляють хід думок слухача від А до Б і дальше до В з проміжними висновками, як при сприйнятті друкованої інформації. Замість цього вони створюють моделі розпізнання, орієнтують на образність, емоційність, нераціональність. Умови, які створюються за допомогою комп’ютера, повинні сприяти формуванню мислення тих, хто навчається, орієнтувати їх на пошук системних зв’язків і закономірностей. Комп’ютер, як підкреслює П. Нортон, є потужним засобом надання допомоги в розумінні багатьох явищ і закономірностей, проте потрібно пам’ятати, що він неминуче поневолює розум, який розпоряджається лише набором завчених фактів і навичок. Дійсно ефективним можна вважати лише таке комп’ютерне навчання, при якому забезпечуються можливості для формування мислення учнів.
При цьому потрібно ще досліджувати закономірності самого комп’ютерного мислення. Ясно тільки те. що мислення, яке формується і діє за допомогою такого засобу, як комп’ютер в дечому відрізняється від мислення за допомогою, наприклад, звичного друкованого тексту або просто технічного засобу. Переосмисленню підлягає не тільки поняття мислення, але й уявлення про інші психічні функції: сприймання, пам’ять, уявлення, емоції тощо. Так висловлюється думка, що нові технології навчання за допомогою ЕОМ суттєво змінюють зміст дієслова «знати».
Поняття «накопичувати інформацію в пам’яті» трансформується в «процес отримання доступу до інформації». Можна не погоджуватися з такими трактуваннями, але безсумнівно, що вони навіяні спробою ввести нову, комп’ютерну технологію навчання і що психологи і педагоги повинні досліджувати особливості розвитку діяльності і психічних функцій людини в цих умовах. Всю проблему не можна звести до формування алгоритмічного мислення за допомогою комп’ютера. Проблеми комп’ютеризації навчання, таким чином, не зводяться до масового виробництва комп’ютерів і вбудовування їх в існуючий навчальний процес. Зміна засобів навчання, як, зрештою, зміна в будь-якій ланці дидактичної системи, неминуче приводить до перебудови всієї цієї системи.
Використання обчислювальної техніки розширює можливості людини. Проте воно є лише інструментом, знаряддям розв’язання задач, і його застосування не повинне перетворюватись у самоціль, моду або формальний захід. Необхідно, перш за-все, визначит и конкретну мету і зміст навчання в комп’ютерному варіанті. І якщо виявиться, що мета може бути досягнута за допомогою традиційних, надійних, звичних для вчителя і учнів засобів, то краще за все звернутися саме до них.
Для комп’ютерного навчання доцільно відбирати тільки той зміст, розгортка і засвоєння якого не може обійтися без ЕОМ. Не викликає сумніву той факт, що перш, ніж приступити до моделювання навчального процесу нового типу, слід проаналізувати і оцінити ту чи іншу частину окремо для наступного співставлення даних цього аналізу з висунутими гіпотезами і результатами експериментального дослідження.