Конспекти занять для дітей 4-го року життя

Інтегроване заняття

У гості до дерев

Програмовий зміст: Познайомити дітей з особливостями різних видів дерев. Вчити бачити взаємозв’язки рослин з навколишнім середовищем , відтворювати красу природи в малюнках, закріпити технічні навички малювання фарбами. Розвивати зв’язне мовлення, спонукати дітей до спілкування, творчі здібності, вміння правильно діяти у відповідних ситуаціях.

Виховувати емоційно-позитивне, дбайливе ставлення до рослин, бажання бачити їхню красу й неповторність.

Матеріал: лист дітям від старичка-Боровичка, листи із завданнями від дерев. . Лійки або відерця з водою, лопатки.

Бублики й цукерки — сюрприз Боровичка, нагорода дітям за виконання завдання.

Попередня робота: виготовлення подарунків для дерев: годівниця для птахів, які врятують дерево від гусениць; крапелька води , щоб дерево могло напитися; сонечко , щоб давати тепло; дощовий черв’як, що переробляє опале листя, рихлить грунт під деревом; земля в мішечку, щоб дерево краще росло, і т. ін.

Хід заняття:

Вихователь: Діти! Сьогодні Лісовичок запросив нас у гості й приготував сюрприз. От який лист він недавно надіслав:

«Лист Лісовичка»

Дорогі мої маленькі друзі!

Я дуже радий, що ви не забуваєте мене й приходите в гості до мене й моїх дерев. Я запрошую вас у подорож, наприкінці якої на вас чекає сюрприз. А для того, щоб його одержати, потрібно відгадати мої загадки-завдання й виконати прохання дерев. Адже дерева особливі, чарівні. От я й попросив їх придумати для вас завдання.

Ви відшукаєте їх у листах, а листи — на деревах: липі, березі, горобині.

Я чув, що й ви для моїх дерев приготували подарунки, вони їх дуже чекають. Отже, в дорогу! Бажаю вам удачі. А я сховаюся й буду за вами спостерігати.

Якщо ви все зробите правильно, то вийду, поговорю з вами.

Ваш улюблений Лісовичок.

Вихователь: Ну що, діти, підемо? Хто знає, де в нас росте липа? Давайте пошукаємо на її гілках лист від Лісовичка.

.

«Лист від липи»

Я, велика стара липа, дуже рада вашому приходу, тому що дуже люблю гостей. Давайте привітаємося: обійміть мене міцно . Дивіться, яка я велика! Давайте поміряємося силою: спробуйте витягти мене із землі .

Хто з нас сильніше? Є в мене ще сила!

А тепер відповідайте на мої питання:

— Що ж мене в землі так міцно тримає? .

-А для чого мені ще мої корені-ноги потрібні? .

Якщо ви правильно відповіли, полийте мене, будь ласка, мені дуже хочеться пити .

Спасибі, малята, я тепер так добре себе почуваю! Доторкніться до мене руками, погладьте мою кору-шкіру й скажіть, яка вона — шершава чи гладка? Мокра чи суха? Тепла чи прохолодна?

А чим я пахну? .

А тепер постійте й послухайте, як шелестять мої листочки, — це я з вами розмовляю. Що я зараз сказала? . А чому ворушаться мої листочки?

Хто з вас пам’ятає, що таке вітер? І останнє питання: як ви думаєте, чому до мене так люблять прилітати бджоли? .

Якщо ви, діти, на всі мої питання відповіли правильно, то можете вирушати далі.

Вихователь : Діти, але ж ми з вами приготували липі подарунки, давайте їх вручимо.

. Наприклад:

1. Я дарую тобі птаха . Він буде тобі другом й урятує від гусениць.

2. Я дарую тобі сонечко, воно, зігріває тебе.

3. Я дарую тобі крапельку води, нехай вона напоїть і умиє тебе.

4. Я дарую тобі дощового черв’яка, нехай він зробить землю родючою, і вона буде годувати тебе.

5. Я дарую тобі зелені листочки, нехай у тебе їх виросте багато, вони будуть шуміти, а я прийду послухати шум і сховаюся під ними від спеки.

6. Я дарую тобі годівницю. Нехай до тебе прилетить багато твоїх друзів-птахів.

7. Я дарую тобі землю-грунт, щоб ти краще росло, нехай вона годує й напуває тебе.

8. Я дарую тобі насіння. Нехай у тебе буде багато насінь, і з них виросте

Багато твоїх діток.

9. Я дарую тобі метелика, нехай він відпочиває на твоїх квітках, листочках, нехай прикрасить тебе своїм яскравим убранням.

Після вручення подарунків діти відправляються шукати наступне дерево.

Вихователь: Діти, давайте привітаємося й з берізкою, вона нас теж чекала, лист приготувала .

«Лист від берези»

Дорогі діти! Нарешті ви до мене прийшли. Я вас чекала: гілками качала, листочками шелестіла, щоб ви мене почули, і виконали мої бажання й завдання.

Погладьте мою кору, понюхайте її і скажіть: чим ми з липою схожі, а чим відрізняємося? А як ви довідалися, що ми з липою — дерева? Може, ми травинки? Доведіть мені, що я — дерево! (Діти пояснюють, що в дерева один стовбур, він твердий, а у кущів — багато стовбурів, що ростуть із землі.

У травинок не буває таких великих дерев’янистих стовбурів, як у дерев).

І ще в мене прохання до вас, діти. Дуже ми, берези, любимо слухати про себе пісні й вірші. Я сьогодні іменинниця, порадуйте мене!

Спасибі вам, діти, за все! Приходьте до мене ще, не забувайте мене!

Ваша берізка.

.

«Лист від горобини»

Діти, здрастуйте! Дуже рада вашому приходу й теж хочу, щоб мене погладили. . Я люблю, коли мене гладять, і не люблю, коли б’ють по стовбуру ціпком або дряпають кору ножем.

Мені теж буває боляче й кривдно, коли до мене погано ставляться .

Подивіться вгору на мої листочки. Які вони ажурні, гарні, навіть небо крізь них видно. Які птахи до мене прилітають?

А як ви думаєте, чому вони мене люблять? .

Діти, а ви куштували мої ягоди? Я їх усім дарую восени, усіх радую. Чи знаєте ви про мене вірші? .

Ще в мене прохання: спробуйте паличкою, тверда чи ні земля піді мною. .

Ну, дітки, ви молодці!

Ваша горобинка.

Діти дарують горобині подарунки, що залишилися.

Вихователь : Діти, я думаю, ми з вами виконали всі завдання, і Боровичок повинен бути нами задоволений. Але де ж він?

.

Лісовичок: Ну, дітки, порадували ви дідка! Чую я, що й дерева тепер по-іншому листочками шелестять, настрій у них святковий. А як ви думаєте, цікаво бути деревами? Хочете спробувати?

Зараз я перетворю всіх вас у дерева . Ваша шкіра перетворюється в кору, а руки — у гілки. Підніміть свої руки — гілки, пошелестіть листочками-пальчиками — чуєте, який вітер налетів? . Розставте ноги ширше — це росте ваше коріння, воно тримає вас у землі, дає воду, їжу. Ах, які ж чудові деревця виросли!

Навіть шкода вас розчакловувати. . Але пора вам знову стати маленькими дітками і відправлятися далі.

Лісовичок: Ось і кінчається, дітки, наша сьогоднішня подорож. Сподобалося вам? А що найбільше сподобалося? . А тепер — мій сюрприз! Як ви думаєте, на яких деревах ростуть цукерки й бублики?

У моєму царстві є такі дерева. Пошукайте їх. Недавно на одному дереві виросли ці чарівні плоди!

А я піду відпочину. Прощавайте!

Інтегроване заняття

Подорож до лісу

Програмовий зміст: Закріпити знання дітей про пору року осінь. Вчити називати ознаки осені. Продовжувати вчити дітей називати дорослих тварин і їх дитинчат; розрізняти тварин за зовнішніми ознаками, способом живлення.

Вчити дітей відповідати на запитання повними реченнями, використовувати сполучник Тому що; добирати прикметники до іменників. Виховувати дбайливе ставлення до тварин, любов до природи рідного краю.

Матеріал: Макет автобуса; ялинки, дерева для створення лісу; набір паперового листя; іграшки зайця, білки, ведмедя і їжака; д/гра «Хто що їсть», д/гра «Чиє маля»

Хід заняття

Вихователь: Діти, на чому можна поїхати в ліс?

Діти: В ліс можна поїхати на машині, велосипеді, поїзді, трамваї, автобусі.

Вихователь: Молодці. І я вам пропаную відправитись до лісу на автобусі. Всі пам’ятають як потрібно поводити себе в автобусі? Тож займайте свої міста.

Вихователь: Поки ми їдемо, я пропаную вам погратися з вашими язичками.

Ї-ї-ї — їдемо в трамваї.

Ні-ні-ні — їдемо в машині.

Ді-ді-ді — їдемо в поїзді.

Сі-сі-сі — їдемо в автобусі.

Вихователь: Поки ми грались, автобус привіз нас до лісу. Виходьте, будь ласка. Подивіться яка краса навколо.

Скажіть мені, будь ласка, яка зараз пора року?

Діти: Зараз осінь. Пізня осінь.

Вихователь: Як ви здогадались, що зараз пізня осінь?

Діти : Тому що листочки опали. Тому що пташки відлетіли у теплі краї. Тому що немає квітів.

Вихователь: А листочки які?

Діти: Червоні листочки,

Вихователь: Правильно. А кого ви бачите на дереві?

Діти: На дереві сидить білочка.

Вихователь: Яка білочка?

Діти: Білочка руда. У білочки пишний хвіст. Вона прудка, швидка.

Вихователь : А хто сидить під деревом?

Діти: Під деревом сидить ведмідь.

Вихователь: Який ведмідь?

Діти: Ведмідь великий, бурий. Він вайлуватий.

Вихователь : Хто причаївся під кущиком?

Діти: Під кущиком причаївся зайчик.

Вихователь: Який зайчик?

Діти: Зайчик сіренький. У зайчика довгі вуха. Він полохливий.

Зайчик спритний.

Вихователь: А хто заховався під ялинкою

Діти: Під ялинкою заховався їжачок.

Вихователь: Який їжачок?

Діти: Їжачок колючий, маленький. Їжачок вміє згортатись у клубочок.

Вихователь: Як можна назвати їх одним словом і чому?

Діти: Це дикі тварини. Звіри. Тому що живуть в лісі.

Вихователь: Дітки, подивіться, які сумні тваринки. Вони загубили своїх дитинчат. Давайте, допоможемо їм знайти їх

Проводиться гра «Чиє маля»

, а ти хто?» Діти шукають у себе на столах зображення дитинчати цієї тварини і показують вихователю: «А я білченя , твоя дитинка» )

Вихователь: Погляньте, мої маленькі, як звірята повеселішали, коли знайшли один одного. Зайченя пропанує вам пограти з ним у веселу гру.

Проводиться рухлива гра «Зайчик сіренький сидить»

Зайчик сіренький сидить і вухами шевелить.

Ось так, ось так він вухами шевелить

Холодно зайчику сидіти. Треба лапоньки погріти.

Ось так, ось так треба лапоньки погріти.

Холодно зайчику стояти. Треба йому пострибати

Ось так, ось так треба йому пострибати.

Вихователь: Тепер звірятка всі разом. Але вони сумні, бо їм нічого їсти. Вони просять, щоб ви допомогли їм підготуватись до зими.

Я пропаную вам підійти до своїх міст і нагодувати кожну тваринку.

Проводиться гра «Хто що їсть»

Вихователь: Спасибі тобі, зайчику, але нам час повертатись до дитячого садка. Сідайте, мої маленькі, в автобус.

Інтегроване заняття:

Чарівна подорож

Програмовий зміст: Продовжувати формувати уявлення дітей про живу і неживу природу. Розширити та закріпити знання дітей про рослини, воду; значення води в житті всього живого; використання води людиною. Вчити дітей елементам тонування паперу.

Формувати екологічну свідомість дітей. Розвивати логічне мислення, пам’ять, зв’язне мовлення. Виховувати дбайливе ставлення до рідної природи.

Матеріал: Дві склянки з водою: чистою і брудною; сніжинки, краплинки на кожну дитину; чарівна коробочка; кімнатні рослини , лійки, дерев’яні палички для розпушування землі, бризкалки; д/гра «Для чого потрібна вода?», готові аркуші, тампончики, кольорова вода, вологі серветки.

Попередня робота: Розглядання і знайомство з кімнатними рослинами. Вивчення прислів’їв про воду. Вивчення слів до фізхвилинки.

Хід

Вихователь:

У нас сьогодні в групі свято:

Гостей зібралося багато.

Ану ж, на них ви подивіться

І веселенько усміхніться

І всі разом скажемо їм : «Добрий день!»

З неба зіронька злетіла,

На плече до мене сіла.

Я з плеча її зняла

І до групи принесла.

Дітки, як ви гадаєте, що це за зіронька з неба злетіла?

Діти: Сніжинка.

Вихователь: Правильно, це сніжинка.

Ця сніжинка не проста.

Ця сніжинка чарівна.

Подивіться, як навколо

Все прикрасила вона.

Вихователь: Дітки, подивіться, яка гарна доріжка. Сніжинки нам вказують шлях, де на нас буде чекати диво. Давайте підемо по цій доріжці і подивимось, куди вона нас приведе.

Вихователь: Дітки, як ви гадаєте, що це в склянках?

Діти : Вода.

Вихователь: Яка вода у першій склянці?

Діти: Чиста. Прозора.

Вихователь: Яка вода у другій склянці?

Діти: Брудна. Каламутна.

Вихователь: Яку воду можна пити?

Діти: Чисту воду можна пити, а брудну ні.

Вихователь: Чому не можна пити брудну воду?

Діти: Бо можна захворіти. Брудна вода не смачна.

Вихователь: А чи знає хто-небудь з вас, мої маленькі, прислів’я про воду?

Діти:

ï Без води й борщу не звариш.

ï Де вода, там і верба.

ï Куди водиця тече, там травиця росте.

ï Щоб спрагу вгасити, треба води попити.

ï Пролиту воду назад не збереш.

Вихователь: Які ви розумні — стільки багато прислів’їв про воду знаєте. Малята, чуєте дзвін?

Вихователь: Дітки, сніжинки нас кличуть далі у подорож.

Вихователь: Що ви бачите на столі?

Діти: Кімнатні рослини.

Вихователь: Назвіть ці кімнатні рослини.

Вихователь: Надворі зима, а подивіться, які розкішні квіти у нас в групі. Як ви думаєте, чому?

Діти: Тому що в групі тепло.

Вихователь: Що ще потрібно, щоб кімнатні рослини росли? Як потрібно доглядати за ними?

Діти: Треба поливати. Витирати пил з листя. Розпушувати землю.

Вихователь: Давайте разом з вами пригадаємо, як це потрібно робити правильно.

В руки палички беремо,

Землю рихлити почнемо.

І розпушуємо грунт,

Бо потрібен кисень тут,

Щоб ним дихати могли

І маленькі корінці.

Та працюєм обережно,

Не пошкоджуючи їх.

Ще влаштовуємо баню.

Бо купатись люблять всі:

І дерева, і кущі.

Тільки їх помиє дощик

І посушить вітерець.

А рослини враз помиє

Кожен хлопчик — молодець!

І чистенькою водою

Напуваємо рослини,

Бо водичку люблять всі.

І як мовиться в народі:

«Без води — ані туди, ані сюди.»

Вихователь: Бачите, мої маленькі, знову ми мали справу з водою. Без води наші рослини не були б такими гарними.

Вихователь:

Що за звуки чарівні?

Звуки Зимоньки-зими.

Це сніжиночки бриніли,

На столи до нас присіли.

Кожен з ними грати рад.

Зробимо ми снігопад.

Вихователь: Скажіть мені, будь ласка, які сніжинки?

Діти: Сніжинки білі, легкі, чарівні, гарні, пухнасті, срібні, блискучі.

Вихователь: Які гарні слова ви підібрали, щоб описати сніжинки. Я пропаную скласти сніжинки у цю гарну коробочку і взяти їх з собою у нашу чарівну подорож.

Вихователь: Я бачу ви втомились і тому пропоную вам трішечки пограти.

Проводиться фізхвилинка

Білий сніг, білий сніг

Заміта стежинки.

Цілий день, цілий день

Падають сніжинки.

Вітерець-жартівник

Віхолу здіймає.

А мороз чарівник

З діточками грає.

Вихователь: Доріжка не кінчається, далі нас кличуть за собою сніжинки. Але що це? Дітки, поки ми з вами гралися, сніжинки у коробці розтанули, і замість них з’явилися краплинки.

Хто мені скаже чому це сталося?

Діти: Тому що в групі тепло. Сніжинки — це замерзла вода.

Вихователь: Знову ми з вами говоримо про воду. Я зараз кожному роздам по краплинці, а ви подумайте і скажіть, для чого потрібна вода?

Проводиться д/гра «Для чого потрібна вода?»

Діти: Воду п’ють люди, тварини, птахи. Вода потрібна рослинам. Воду треба берегти.

Вихователь: Як треба берегти воду?

Діти: Закривати кран. Не лити довго води. Не кидати сміття у джерела.

Вихователь: Які розумні в мене дітки: як багато вони знають про воду. А чи знаєте ви, що за допомогою води можна створювати дива? Дивіться, наша чарівна доріжка закінчилась, і десь на нас чекає диво.

А що це за диво ви дізнаєтесь, коли підійдете до своїх міст. На столах у вас лежать чарівні картинки, які потрібно розчаклувати кольоровою водою. На них з’явиться те саме диво, яке чекало на нас.

Вихователь: Візьміть чарівні тампончики і починайте працювати.

Вихователь: Настусю, що в тебе з’явилося? А в тебе, Владе?

(Діти розповідають про свої картинки:

Квітку, дерево, пташку, кішку, рибку, .людину)

Вихователь: Як ваші диво-малюнки пов’язані з водою?

Діти: Тому що тваринам, птахам, рибам, людям і квітам потрібна вода.

Вихователь: На цьому наша подорож закінчилась. Давайте ще раз пригадаємо, навіщо потрібна в природі вода:

Діти: ù Без води не можуть жити люди.

Водичку люблять пити

Всі рослини і тварини.

Без води не може мама

Зготувати нам обід.

Без води не можуть дітки

Личко вимити як слід.

Риби в морі, звірі в лісі

Жить не можуть без води.

Жабки в озері не будуть

Вже співати, як завжди.

Вихователь: Так, дітки

Без води життя немає,

Переконані ми в тім.

І тому водичку, діти,

Берегти потрібно всім.