Краса і потворність у творі Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобєр»
Німецький митець-романтик, перу якого належить такий шедевр, як символіко-романтична казка-новела «Крихітка Цахєс на прізвисько Ціннобєр» . Основний конфлікт твору — протистояння митця та філістера. Гофман переплітає реальну дійсність і фантазію, земне і піднесено-небесне, прекрасне і потворне.
Казка-новела побудована за всіма канонами романтичної історії: тут є чарівник і фея, мрійливий поет, прекрасна кохана поета, є тупі й обмежені придворні. Іронія, сатира, гротеск — засоби, за допомогою яких автор загострює увагу на основному конфлікті, звеличує «життя духу», демонструє неприйняття буденності реального життя. Найвідоміші твори: «Золотий горщик», «Чортовий еліксир», «Життєві погляди кота Мурра», «Лускунчик».
У казці-новелі «Малюк Цахес» дійсність постає в образі країни доби Просвітництва. Гофман викриває з допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, гофмаршшіів, використовуючи засоби фантастичного гротеску. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, всі ниточки якого тримає потвора — карлик Цахес. Присвоївши собі чужу працю, славу, кохання, він стає першою особою в країні.
Це всевладний міністр, кавалер ордена зеленого тигра з двадцятьма гудзиками. Гофман подає його в карикатурно-комічному, приниженому плані.
Філістерство в нації символізує комічна постать професора Моша Терапіна, «апостола механізації життя», шо вивчає «птахів і тварин у смаженому вигляді». Механічному світу ляльок протистоїть романтичний мрійник Баль-тазар, який шукає порятунок від порожнечі філістерського існування в поезії, в радісній симфонії природи. Це ідеальний світ, де живуть гармонія, свобода. Тільки Бальтазар може звільнити світ від ницості, бо він «обдарований внутрішньою музикою».
Саме він розповідає світові про кохання солов’я та червоної троянди, бо здатен бачити таємниці й красу природи.
Тут перемагає добро, як у справжній казці. Цахес гине, опинившись у нічному горщику. У чому ж загадка його долі?
Фея жорстоко помилилася, вважаючи, що «зовнішній прекрасний дар» проросте в його душі. «Але внутрішній голос не прокинувся. Твій млявий, життєво неспроможний дух не зміг піднестися, ти не відділявся від ницості». З цієї казки ми можемо зробити такий висновок: життєтворчий дух — це дух митця, а філістерство — потворне, це пародія на справжнє життя.
Краса і потворність у творі Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобєр»