«Креативна освіта як умова розвитку інноваційної особистості»

Креативна освіта як умова

Розвитку інноваційної особистості

Нема виснажливішої роботи від у Чительської,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в шепоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

Коли людина з Твоїх рук, Учителю,

Іде у світ — на краплю світ людніє.

Іван Драч

Так точно передав суть учительської праці Іван Драч. Думається, він мав на увазі насамперед учителя — словесника, в руках якого — майбутнє нації.

Мова і література — це пам’ять народу, його генетичний і безсмертний код, увінчений у слові, яке ввібрало у свої мінливі глибини всі таємниці його історії та буття.

Тому вчитель — філолог мусить бути Творцем, відкриваючи вічне звучання рідного слова тим, хто продовжуватиме слід нашого народу в третьому тисячолітті.

Розбудова Української держави, прийняття Конституції України, створення

Концепції української національної школи — це ті чинники, що докорінно змінюють ситуацію в системі освіти. Нові програми і підручники, оновлений арсенал форм і методів навчання — вимога сьогодення. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати… розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів.

Що ж таке креативність?

Креативність

С Reative

Creation

Творчий Створення

Бачимо, що термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту.

Тому модель активного й інтерактивного навчання стала реальністю української школи. Підтвердження цьому — численні публікації, круглі столи, щире «так» учителів у відповідь на запитання, чи використовують вони у своїй роботі інноваційні технології. Це, звичайно, радує. Я теж звернув увагу на ці технології, бо помітив, що їх застосування:

Сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу та виробленню компетентностей;

Створює умови «бути особистістю» ;

Змінює роль учнів. Вони стають активними, приймають важливі рішення щодо процесу навчання;

Змінює основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня;

Значно підвищується роль особистості педагога. Вчитель більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.

Які ж основні характеристики інтерактиву? Передусім — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні завдання. Одне з них — створення комфортних умов навчання, за яких кожний учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність.

Це робить продуктивним і сам процес навчання.

Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Суть їх у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це — співнавчання , у якому і вчитель, і учні є суб’єктами.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів в парах і мікрогрупах. Група — не більше 4 — 6 чоловік. У результаті такої роботи виграють усі. «Одна голова добре, а дві — краще». Невимушена обстановка у малій групі сприяє розвиткові у сором’язливих учнів навичок міжособистісного спілкування.

Бажано в одну групу об’єднувати сильних, середніх і слабких: таким чином стимулюється творче мислення й інтелектуальний обмін ідеями.

«Твій успіх іде на користь мені, а мій — на користь тобі»

На уроках з літератури використовую методи:

Мікрофон;

Незакінчене речення;

Гронування;

Міні — диспути.

Так, вивчаючи у 7 класі повість І. Я. Франка «Захар Беркут», тема уроку «Проблема вибору людини у вирішальній ситуації», пропоную міні — диспут.

Захар Чи ?

Максим чи?

Тугар ?

Вовк повага народу)

Запропоноване завдання не тільки навчає, розвиває, воно має величезний виховний вплив на семикласників, сприяє вихованню загальнолюдських цінностей.

Учням 8 — 9 класів дуже подобається технологія «Гронування», яка спонукає учнів думати вільно та відкрито з певної теми. Це нелінійна форма мислення. Гронування використовую як на стадії актуалізації, так і на стадії рефлексії.

Вивчаючи у 9 класі поему «Наймичка» Т. Г. Шевченка, записую на дошці центральне слово «Н а й м и ч к а» і пропоную учням назвати слова та фрази, які спадають на думку . Потім встановлюємо якомога більше зв’язків між словами .

Н А Й М И Ч К А

Жінка сльози

Важке життя бідність

Гірка доля праця в чужому домі

На уроках з української літератури часто використовую технологію «Метод одного речення», щоб прокоментувати ім’я до заняття, цитату чи проблему. Відповіді не коментую і не оцінюю. Наприклад, під час вивчення творчості

І. Багряного в 11 класі прошу одним реченням прокоментувати фразу «Що для мене означає бути людиною?»

Ось деякі із учнівських відповідей:

Для мене бути людиною означає жити в гармонії зі світом, любити людей, природу, бути вірним другом, дбати про своїх рідних, приносити користь суспільству;

Бути людиною означає удосконалюватися, дарувати любов іншим, бути порядною, милостивою;

Бути людиною означає ніколи не втрачати своєї гідності, порядності, не зраджувати іншим і не заздрити чужому щастю;

Бути людиною — це значить бути прекрасним душею, зберігати всі моральні якості: доброту, щедрість, ввічливість, уміння співчувати і бути милосердним.

Інноваційні технології використовую під час проведення уроків з української мови, а саме:

Робота в малих групах.

Робота в парах;

Метод передбачення;

Сенкан.

На початку уроку, тема якого «Значущі частини слова» , пропоную дітям наступні дії:

I II III

Ліс хмара вода

Праліс безхмарний підводник

Перелісок хмарина водяний

Лісний захмарене водовоз

А) прочитати слова, записані на дошці;

Б) обговорити в парах, чим ці слова відрізняються;

В) спробувати передбачити тему уроку.

На обговорення школярам даю 2 — 3 хвилини. Після цього учні мають можливість, за власним бажанням, висловити передбачення щодо теми уроку, обов’язково обгрунтувати свою думку.

За моїми спостереженнями, навіть середні класи майже точно передбачають тему уроку, його зміст.

На занятті не можна дозволяти собі марнувати час. Необхідно дисциплінувати і себе, й учнів. У такому випадку доречним буде Метод темпу, або естафета хвилинних випробувань.

Цей метод використовую під час повторення вивченого матеріалу, актуалізації опорних знань на багатьох аспектних уроках. Так, для повторення знань про написання слів з пів-, напів — у 6 класі, провожу словниковий диктант. Викликаю до дошки не одного, а трьох учнів , які записують одні й ті самі слова під диктовку.

Викликаю спочатку слабших учнів, пізніше середніх, потім — сильних. У такий спосіб протягом заняття можна опитати всіх дітей.

Упевнений, що модель навчання у грі — це побудова навчального процесу за допомогою включення учня у гру .

Ігрова модель навчання покликана реалізувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій, надання дитині можливості самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви,

Надання можливості висловлювати свої думки.

Будь — яка гра зазвичай має елемент навчання. З іграми пов’язана вся пізнавальна діяльність дитини із ранніх років. Навчально — методичний прийом

«театралізація» — це також використання ігор на уроках. Ігри на уроках відрізняються більшою наближеністю до реальних ситуацій, мають серйозний підготовчий етап та вимагають обміркованої організаційної технології.

На уроках з літератури доволі часто використовую ці технології.

Так, у 5 класі при вивченні розділу «Усна народна творчість», провожу театралізацію.

Діти імітують ролі учасників казок і діють «наче насправді». Такі уроки надовго запам’ятовуються учням.

Для розвитку навичок узагальнювати, систематизувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формування їх декількома словами, використовую методику «Сенкан» , лінгвістичні матриці.

Орієнтовна форма сенкану:

1 — й рядок — тема ;

2 — й рядок — тема ;

3 — й рядок — тема ;

4 — й рядок — поставлення , почуття з приводу обговорюваного;

5 — й рядок — перефразування сутності .

Зразок сенкану, складеного ученицею 10 класу Безкровною Яною при вивченні драми — феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»

Феєрія

Незвичайна, фантастична

Використовуються сценічні ефекти

Захоплює казковими, чарівними елементами

Вистава, видовище.

Теперішня педагогічна наука потребує перебудови відповідно до реалій сучасного життя, в усі сфери якого дедалі глибше проникають інформаційні технології. Я також намагаюся йти в ногу з часом, тому на уроках досить часто використовую комп’ютерну підтримку, бо для учня комп’ютер служить:

Засобом керівництва самостійною навчальною діяльністю;

Засобом формування мовних та мовленнєвих умінь та навичок;

Засобом контролю і самооцінки, що дає змогу оцінити знання, уміння і навички як поетапно, так і безперервно в процесі учіння;

Засобом навчальної взаємодії з учителем в системі дистанційного навчання;

Джерелом навчальної інформації;

Універсальним мовним середовищем.

Комп’ютерну підтримку використовую передусім на уроках з мови, починаючи з 5 класу для того, щоб:

Працювати з додатковою інформацією

;

Проводити мовні ігри, турніри, змагання;

Виконувати тести для самоконтролю та відпрацювання з метою закріплення мовних умінь і навичок школярів.

Впевнений, що використання комп’ютерних технологій робить навчання:

Глибшим;

Різноманітнішим;

Змістовнішим.

Узагальнивши результати роботи, я визначив такі переваги застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі:

Зацікавлене ставлення учнів до нестандартної організації освітнього процесу;

Активізація мислительної і творчої діяльності, покращення показників запам’ятовування навчальної інформації;

Розвиток навичок спілкування і взаємодії;

Комунікативна готовність до роботи в групі у порівнянні з фронтальною роботою;

Підвищена відповідальність за результат роботи в групі;

Природний розвиток мовленнєво — комунікативних умінь.

Якщо підсумувати все, що було написане вище, то нескладно зробити висновок — сучасне навчання вимагає якомога більшої та активної участі учнів у навчальному процесі. Навіть коли мова йде про складні напрями діяльності вчителя, важливо, щоб учні мали активну участь у інсценуванні уроку.

На сьогодні учитель словесності має значний арсенал різноманітних форм і методів навчання. Вибираючи найбільш раціональні з них для певного уроку, я виходжу з основної вимоги: забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Отже, використання педагогічних технологій у викладанні української мови і літератури передбачає гарантований педагогічний результат діяльності вчителя, формування всебічно розвиненої особистості учня, а саме креативної.

Згоден, що зміни, нововведення — нелегка, кропітка праця. Давньокитайська мудрість говорить: «Без поразок не буває перемоги». А в канадського педагога Лоуренса Дж. Пітера є вислів:

Щоб уникати помилок,

Треба набиратися досвіду.

Щоб набиратися досвіду,

Треба робити помилки.

Отож я закликаю вас, шановні колеги, упроваджувати інноваційні технології на теренах України, бо вчитись ніколи не пізно!