Методика викладання теми «Електронна почта» Курсова робота
Електронна пошта
Метою вивчення теми є ознайомлення з поняттям електронної пошти, формування вмінь і навичок користування поштовою програмою — приймання, зберігання, перегляду, творення, передавання до інших віддалених комп’ютерів, видалення із запам’ятовуючого пристрою комп’ютера поштових повідомлень.
При вивченні теми Електронна пошта доцільно спочатку з’ясувати поняття «електронна пошта», після чого ознайомити учнів з програмним забезпеченням для роботи з нею і правилами роботи з відповідними програмами.
При початковому поясненні можна порівняти електронну пошту зі звичайною, знайти спільне та відмінності, сформувати уявлення про правила складання електронної адреси, наголосити на основних складових електронного листа. Далі слід увести поняття комп’ютерної поштової скриньки та її структури, пояснити функції програмних засобів підтримки роботи з кореспонденцією. У подальшому необхідно ознайомити учнів зі схемою роботи електронної пошти для кількох абонентів, включаючи вузол зв’язку і лінії комунікацій, а також змоделювати практичну роботу з електронною поштою.
Методично обгрунтованою є така схема ознайомлення з поняттям
Електронної пошти: поняття електронної адреси, основні складові електронного листа, поняття поштової програми, яка забезпечує роботу користувача з поштою; основні послуги будь-якої поштової програми, додаткові послуги поштових програм і, нарешті, налагодження облікового запису та робота з поштовими серверами.
Практичну діяльність учнів доцільно організувати на основі завдань
Лабораторних робіт, які повинні забезпечити формування потрібних
Практичних навичок.
Необхідно, щоб у класі була налагоджена та організована робота
Моделі електронної пошти, але вчителю на цьому не слід акцентувати
Особливу увагу. Учні повинні працювати за умов, коли повідомлення
Можна не тільки відправити, а й прийняти, ознайомитися з ним та дати відповідь. Тому для ефективної роботи учні повинні одержати адресу свого комп’ютера та пароль. Краще, якщо ці дані будуть відображені на спеціальних паперових аркушах, наклеєних на зовнішньому боці системного блока кожного комп’ютера.
Необхідно, щоб у класі функціонувала локальна мережа з
Налагодженими протоколами обміну інформацією, які надалі викори
Стовуватимуться поштовими клієнтами та поштовим сервером. Для
Сервера локальної мережі часто застосовують операційну систему
Windows NT, яка містить програму поштового сервера. Тому потрібно
Лише налагодити протокол TCP/IP та відповідне програмне забезпечення сервера та клієнта. Для формування вмінь учнів працювати з електронною поштою доцільно вибрати програму для підтримки роботи електронної пошти, яка найчастіше використовується на практиці і містить мінімально необхідний набір функцій. Серед великої кількості таких існуючих програм {Eudora, the Bat!, Netscape Messenger) однією з найпоширеніших, зручних та доступних є програма Outlook Express.
Методична різноманітність завдань, що розв’язуються на уроках із цієї теми, повинна бути спрямована на досягнення основної мети. А для цього слід ураховувати складність завдання, його новизну та попередні знання учнів, що дає можливість раціонально використовувати відведений час для роботи над певною темою. Особливо потрібно звернути увагу на постановку проблемних питань, які базуються на аналогіях із життєвими добре знайомими учням завданнями.
Щоб підготувати учнів до вивчення нового матеріалу, доцільно визначити рівень набутих ними знань, активізувати їх пізнавальну діяльність щодо подальшого вивчення предмета.
Порівняння Електронної пошти Зі звичайною
Бесіду про електронну пошту можна почати з організації діалогу про те, як працює звичайна пошта. Візьмімо двох конкретних абонентів з їхніми поштовими адресами і розгляньмо шлях, який проходить лист від Хлопчика до Дівчинки.
Таблиця 3.1
№ | Звичайна пошта | Електронна пошта | Необхідні додаткові засаоби та додаткові повідомлення для Електронного Листування |
1 | Написання листа абонентом Хлопчик | Уведення з клавіатури листа абонентом Хлопчик | Спеціальна поштова програма |
2 | Підпис конверта | Підпис конверта | Електронна адреса |
3 | Визначення статусу листа кодування та таємне тощо | Визначення формату Листа | Визначення формату Листа(стилю кодуванлиста та шифрування |
4 | Вкласти до конверта та «посилку» газету, статтю, цінні папери, документ, фотографії, музичну листівку, малюнок, тощо. | Вкласти до листа файл деякого формату — текстовий, графічний, звуковий тощо. | Програмні засоби для подання файлів у спеціальних для пересилання даних формата |
5 | Відправлення листа до поштової скриньки яка може бути в якому місці з конкретною адресою | Відправлення листа до поштової скриньки | Адреса поштового сервера який відправляє електронне повідомлення за маршрутом |
6 | Доставка листа до поштового відділення, що обслуговує адресат | Доставка листа через канал зв’язку до вузлового поштового сервера | |
7 | Відправлення листа за маршрутом — транспортування листа від одного від одного поштового відділення до іншого | Відправлення листа за маршрутом — транспортування листа від одного від одного поштового сервера до іншого | Адреса поштового сервера який приймає електронне повідомлення |
8 | Доставка листа до До поштового відділення, яке обслуговує абонента Дівчинка | Доставка листа до поштового сервера, до якого під’єднаний комп’ютер абонимента Дівчинка | |
9 | Транспортування листа до поштової скриньки абонента Дівчинка | Доставка листа Листа до поштової скриньки на комп’ютері абонента Дівчинка | |
10 | Читання листа абонентом Дівчинка(поштова скринька Має окремий ключ) | Читання листа абонентом Дівчинка | Пароль Для доступу до поштової скриньки |
Електронна пошта працює аналогічно до звичайної. Можна запропонувати
Учням за аналогією описати кроки проходження електронного листа від одного абонента до другого та заповнити таблицю відповідною інформацією, яку слід знати користувачеві для відправлення реального електронного повідомлення, тобто заповнити таблицю 3.2.
Таким чином проводиться аналогія між листування звичайною поштою й електронною, виявляються спільні риси та визначаються додаткові умови, що необхідні для здійснення електронного листування. Після цього можна дати означення поняттю «електронна пошта» і разом з учнями з’ясувати переваги та недоліки її використання:
Електронна пошта — це сукупність засобів для обміну
Інформацією між абонентами за допомогою комп’ютерної мережі.
Таблиця 3.2.
№ | Переваги електронної пошти | № | Недоліки електронної пошти |
1 | Висока швидкість передавання інформації | 1 | Неможливість пересилати в такий спосіб оригінали Офіційних документів з підписом та/або печаткою |
2 | Надійність | 2 | Легше підробити повідомлення, ніж при паперовому способі |
3 | Відносна невисока вартість | 3 | Можливі проблеми, пов’язані Послуг з одержанням багатьох Великих за обсягом повідомлень |
4 | Індивідуальність управління сферою розширення пошти | 4 | Перехоплення поштового Повідомлення |
5 | Обмін повідомленнями З кореспондентами у зручний Час | ||
6 | Компактність та зручність Зберігання важливих повідомлень |
Учні під керівництвом учителя роблять висновок про те, що оскільки листи звичайною поштою надсилаються на конкретну адресу, то при листуванні електронною поштою кожен абонент також повинен мати
Свою адресу. Для формування понять поштової скриньки та її адреси
Можна запропонувати учням відповісти на запитання:
1. Звідки людина забирає звичайні листи, надіслані їй?
2. Як листоноша, який розносить листи, дізнається, до якої скриньки
Потрібно його покласти?
Учні цілком природно доходять висновку, що поштовій скриньці відповідає своєрідне ім’я, ідентифікатор скриньки — назва країни, назва міста, назва вулиці, номер будинку, номер квартири, аналогічно до цього і кожна електронна скринька повинна мати своє конкретне ім’я. Можна апропонувати учням придумати ім’я для своєї поштової скриньки, яке повинно містити деяку інформацію про прізвище користувача і мати довжину від 1 до 8 літер.
Далі розглядається питання про створення повної електронної адреси користувача для листування, проводячи порівняння зі звичайною поштою: індекс, країна, місто, вулиця, квартира, прізвище, ім’я.
Учні повинні засвоїти, що існує міжнародний стандарт, за яким
Елекгронна адреса має також доменний спосіб подання, як і адреси
Комп’ютерів, під’єднаних до глобальної мережі Інтернет. Електронна
Адреса за таким стандартом складається з двох частин:
@
Користувача>
При цьому адресу комп’ютера користувача можна подати так:
Dn.. d3.d2.dl, де dl — країна, d2 — місто, d3 — вузол зв’язку,
Dn — ім’я комп’ютера користувача. Наприклад:
Kiril@song. kiev. ua
Petrov@chicago. org
Semen@moskau. ru
Учителю доцільно звернути увагу на перелік символів, які не можна
Використовувати в електронній адресі. Регістр літер
В адресі значення не має, але допускається використання букв лише
Латинського алфавіту, цифр і знаків «-«, «_». Пропуски, розділові
Знаки і символи кирилиці не допускаються. Необхідно пам’ятати, що
Навіть якщо український і латинський символи
Однаково відображаються, вони усе ж таки мають різний код, тому
Для комп’ютера це два різних символи.
Після виконання вправ на створення повної адреси електронної
Пошти користувача необхідно разом з учнями з’ясувати, які додаткові
Засоби та додаткову інформацію необхідно мати користувачеві
Для роботи з електронною поштою (для цього можна скористатися
Вже розглянутою і заповненою таблицею):
— доступ до Інтернету;
— адресу електронної пошти, яка визначається разом із провайдером — частину пропонує
Користувач, а частину — надає провайдер;
— спеціальну поштову програму;
— спеціальну інформацію від провайдера, в якій зазначено адресу поштового сервера, призначеного для одержання пошти, та адресу поштового сервера, який займається відправленням електронної пошти;
— пароль для доступу до своєї поштової скриньки, в якій зберігаються
Повідомлення, що надійшли користувачеві.
Про службові адреси поштових серверів, які забезпечують відправлення
Та приймання електронної пошти, доцільно розповісти дещо пізніше — при узагальненні знань, пов’язаних з електронною поштою, коли учні вже будуть добре обізнані з основними етапами і засобами роботи з електронними повідомленнями.
Із методичної точки зору не слід відразу знайомити учнів з конкретною
Поштовою програмою, спочатку доцільно розглянути функції таких програм.
Важливо, щоб учні розуміли, що будь-яка поштова програма повинна
Містити засоби, за допомогою яких можна створювати електронні листи. Крім того, необхідно, щоб поштова програма забезпечувала відправлення підготовлених повідомлень і приймання кореспонденції, яку користувач міг би переглядати в зручний для нього час.
При поясненні матеріалу доцільно використовувати таблиці та
Схеми, які роблять матеріал, що вивчається, наочнішим і зрозуміліщим
Для учнів. При цьому більшість схем бажано будувати разом
З учнями, коли вони беруть участь в обговоренні окремих питань змісту
Теми.
Можна поділити навчальний матеріал на модулі за функціональними
Можливостями поштової програми .
Методика викладання теми «Електронна почта» Курсова робота