Михайло Михайлович Коцюбинський

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1964 року в місті Вінниці в сім’ї дрібного чиновника. Навчався у Шаргородському духовному училищі. Брав активну участь у діяльності політичних гуртків народників.

Написав багато літературних творів, якими високо підніс престиж українського художнього слова.

В одному з листів до Івана Франка Михайло Коцюбинський писав, що наш інтелігентний читач, вихований на кращих зразках європейської літератури, має право на отримання й від рідної літератури глибоких, різнопланових та цікавих творів на філософські, соціальні, психологічні теми. Цими словами М. Коцюбинський висловив нові, творчі засади української літератури, до здійснення яких він прагнув усе своє коротке життя. Ідейно-естетичне кредо письменника ясно вбачається у багатьох його творах.

Повість стала справжньою окрасою не тільки української, а й світової літератури початку XIX століття. Невелика за обсягом, вона дуже багата за змістом та актуальністю порушених соціальних, морально-етичних питань. Мистецька досконалість, гармонія змісту й художньої форми у поєднанні з новаторським підходом до розкриття теми призвели до появи твору, що посів одне з найвизначніших місць серед творів про пошук людини шляху до кращої долі, кращого майбутнього.

Серед останніх творів Коцюбинського виділяється своєрідністю теми і способів її реалізації повість «Тіні забутих предків». Змальований у повісті чарівний світ карпатських горян, світ їхньої поетичної творчості звучить гімном краси життя й світлих почуттів людини. На тлі неповторної краси карпатської природи, легенд та вірувань, створених гуцулами за свою багатовікову історію нелегкого життя, розкривається доля та світле кохання героїв повісті Івана та Марічки. Творчість Михайла Коцюбинського наряду з творчістю Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Миколи Вороного — це зразок появи, зростання та вдосконалення художніх прийомів і засобів, які стали надбанням не тільки української літератури, а й літератур багатьох інших країн світу.

Ці художні пошуки здійснювалися на засадах модернізму. Переплетення стильових течій імпресіонізму та символізму були притаманні й творчості Коцюбинського. Саме нова концепція людини і відрізняє новітню літературу від нової, що розвивалася в XIX столітті. Михайло Михайлович Коцюбинський пішов з життя 25 липня 1913 року.

Похований у Чернігові.

Однією З найкращих повістей М. Коцюбинського, вершиною усієї його творчості можна вважати «Тіні забутих предків». Цей твір настільки своєрідний у своїй красі, образності, незвичності мови, що причаровує читача і тримає його в напрузі від першої до останньої сторінки.

Одвічна історія любові Роме о Джульєтти втілилася у Коцюбинського в образах простих гуцульських дівчини і хлопця Івана і Марічки. Мене вразила ця історія кохання. Перед нею хочеться стати на коліна, бо вона велика і справжня. Коли читаєш цю сумну історію мимовільно навертаються сльози. Яка ж вона хороша, та Марічка, як сумно, що життя її перервалося так трагічно!

Як жаль Івана, котрий так і не знайшов долі після смерті своєї коханої! Його дружина Палагна — пряма протилежність романтичній, веселій, жертовній Марічці. Ніхто більше не проспіває Іванкові :»Ізгадай свою Марічку три рази на днині, а я тебе ізгадаю сім раз на годину»…

Безсумнівно, твір цей увіходить до перших творінь золотої скарбниці нашого народу.