Моральні вислови

Вчені пропонують таку формулу характеру: Скажеш слово — пожнеш дію; Посієш дію — пожнеш вчинок; Посієш вчинок — пожнеш звичку; Посієш звичку — пожнеш характер; Посієш характер — пожнеш долю! Золоте правило моральності: Поводься з іншими так, як хотів би, щоб поводилися з тобою. ПАМ’ЯТКА Вихованою, ввічливою людиною не народжуються, а стають. Від вас потрібне уміння самим стежити за собою, розуміти, як треба поводитися в різних випадках, самостійно намагатися виправити погане у своєму характері і поводженні. І запам’ятайте! Вихована людина навіть у темряві і на самоті залишається вихованою!

Що таке милосердя? Милосердя — найвірніший знак справжньої величі людини. В. Шекспір Милосердя — це сила, здатна захистити беззахисне. Г. Честертон Справжнє милосердя — це бажання приносити користь іншим людям, не думаючи про винагороду.

Х. Келлер Щоб бути милосердним, не обов’язково виїздити з дому. Найвеличніше, найбожественне в людині — це милосердя і вибачення. О. Дюма-син Милосердям можна обеззброїти ворога. Індійська народна мудрість Егоїзм записує чорнилами зроблене йому зло та олівцем зроблене йому добро. С. Сегюр Егоїзм — це вата, яку запихають у вуха, щоб не чути людського стогону. Г. Сенкевич Що таке справедливість?

Щоб навчити людей любити справедливість, треба показати їм її результати. С. Сміт Справедливість… є обмеженням, обмеженням своїх зазіхань на користь чужих прав; справедливість є, таким чином, пожертвуванням, самозапереченням. В. Соловйов Справедлива людина — не та, яка не здійснює несправедливості, а та, яка маючи можливість бути несправедливою, не бажає бути такою. Меандр Єдине, чим будь-яка чесна людина повинна керуватися в своїх вчинках — справедливо чи несправедливо те, що вона робить і чи є це проявом доброї чи злої справи. Сократ Справедливість полягає у тому, щоб віддати кожному належне.

Цицерон Справедливість наших суджень і наших вчинків — не більш ніж вдале співпадання нашого інтересу із суспільним. К. Гельвецій Коли люди люблять один одного, вони не потребують справедливості, навпаки, як би вони не були справедливі, вони потребують дружби, і найбільше справедливим у світі, безперечно, є справедливість, яка надихається доброзичливістю і любов’ю. Аристотель Що таке ідеал? Із усіх ідолопоклонників най божевільніший той, хто поклоняється самому собі.

П. Буаст Ідолів вирізають і золотять для того, щоб не червоніти від поклоніння бовдуру. П. Буаст Цінність ідеалу в тому, що він віддаляється, коли ми наближаємося до нього. М. Ганді ЕТИЧНИЙ СЛОВНИК Вихований — той, який дотримується правил пристойності, виявляє люб’язність, ввічливий, чемний, гречний, тактовний, привітний, коректний, делікатний.

Гідність — поняття моральної свідомості про цінність кожної людини як моральної особистості, моральне ставлення людини до себе та ставлення до неї суспільства. Добро — усе гарне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям. Добродійний — той, який має на меті давати допомогу іншим людям, насамперед бідним, нужденним.

Добросердний — той, який має добре серце, лагідний, чуйний до людей; людяний. Доброчинність — зроблене добро, надання допомоги іншим. Друг — людина, зв’язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися.

Етикет — 1)правила поведінки; 2) зведення норм поведінки, Порядок дій, правила чемності у вельможних домах; нині ще — в дипломатичних колах. Заздрість — почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого. Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів, поглядів, граничне загострення суперечностей, що призводить до ускладнень у стосунках. Культурна людина — людина — носій культурної поведінки.

Культурна поведінка — сукупність форм повсякденної поведінки людини, в яких проявляються моральні й етичні норми цієї поведінки. Мораль — норми та приписи поведінки в ставленні один до одного й до суспільства. Моральні цінності — це моральні норми, принципи, ідеали, які людина вважає для себе значущими та важливими в своєму ставленні до інших. Моральний дух — моральна сила, яка спонукає людину ставати сильнішою і рішучою , або втрачати віру, надію .

Моральний обов’язок — моральна вимога, яка стосується багатьох людей і вимагає від людини певної поведінки. Пристойність — ввічливість, гарні манери, повага до людей, охайний вигляд, усе, що від повідає загальноприйнятим правилам поведінки. Совість — усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою.

Спілкування — взаємини людей, що виявляються в обмінові інформацією , у взаємодії , у сприйманні людини людиною. Справедливість — ставлення до будь-кого, яке характеризується неупередженістю і відповідає морально-етичним нормам. Такт — почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ життя. Тактовний — той, який володіє почуттям міри, такту, делікатний, ввічливий.

Характер — сукупність особливих рис людини, що виявляються в поведінці; вдача. Честь — ставлення людини до себе та ставлення до неї суспільства, але на відміну від гідності, честь пов’язана з конкретним станом людини в суспільстві, родом її діяльності . Щастя — відчуття цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. Батькова й материна любов з морського дна рятує. Українське прислів’я Добром за добро відплачує кожен, добром за зло — тільки справжня людина.

Татарське прислів’я Чого собі не бажаєш, не роби й іншим. Китайське прислів’я Одне сьогодні коштує двох завтра. Бенджамін Франклін Слово «завтра» придумано для людей нерішучих і для дітей. Іван Тургенєв Якщо хочеш знати мало часу, нічого не роби.

Антон Чехов Скільки чеснот у людини, стільки і вад. Ніхто не народжується без вад. Але порочним стає той, хто їх терпить. З давньоруського епосу Особистість людини — це сад, а наша воля — його садівник.

Вільям Шекспір Життя довге, якщо воно повне… Вимірюймо його вчинками, а не часом. Сенека