Пісня, що завоювала Європу

На початку минулого століття вчені були неймовірно здивовані, як далеко помандрувала одна з шотландських народних пісень — вона прижилася на Україні і стала тут народною, широко знаною під назвою «їхав козак за Дунай». Але коли дослідники глибше проаналізували цю загадку, то виявили зовсім інший факт. З’ясувалося, що «їхав козак за Дунай» народилася-таки на Україні, а залетіла аж до Шотландії, ставши там народною. І — не

3 літер, набраних курсивом та жирним шрифтом, складаються ім’я і прізвище автора. Літери, виділені жирним шрифтом, слід читати зліва направо.

Тільки до Шотландії — вона звучала часто і французькою, і польською, і чеською, і болгарською, і угорською та іншими європейськими мовами. А ще з’ясувалося, що в цієї пісні є автор. Його ім’я — Семен Климовський. Щоправда, деякий час дослідники сперечалися, чи він, бува, не вигаданий, припускаючи створення легендарного образу людини, якої насправді на світі не було. Але швидко знайшлися документальні свідчення того, що Семен Климовський — не вигадана, а реальна особа. І вже згодом видатний український історик та збирач народної творчості, перший ректор Київського університету Михайло Максимович писав у передмові до книги українських народних пісень: «Сія пісня («їхав козак за Дунай») складена козаком Семеном Климовським, якому, напевно, належить і чимало інших, що лишилося невідомим, як і взагалі ми не знаємо творців народних пісень. Климовський жив близько 1724 року, написав… поему про правду і великодушність благодійників, яка зберігалась в імператорській бібліотеці… Пісня сія переходить з одного пісенника в інший зі сторонніми наростами, які ледве чи можна приписати Климовському». «їхав козак за Дунай» справді обросла численними варіантами на Україні, а про закордон то вже нічого й казати. При перекладі іншими мовами вона пристосовувалася до умов життя того чи того народу, вбираючи все те в себе, щоб шотландець, француз або чех чули з неї відлуння своєї рідної історії. Отака надзвичайно щаслива доля судилася цьому творові українського козака. Що ж ми знаємо про нього, про Семена Климовського? Вчені висловлюють припущення, що він здобув освіту в якійсь школі (очевидно, київській), оскільки дуже добре знався на літературі, філософії, музиці. Про його козацьку службу, участь у походах чи боях нам не відомо нічого. Відомо лише, що колишній козак Харківського полку Климовський заснував на Харківщині село Припутні, що в нього була там величезна пасіка, він любив спостерігати за життям бджіл, знаходячи в ньому багато подібного до життя людей. А ще відомо, що до нього на пораду завжди приходили односельці, які високо цінували його мудрість. Дослідники знайшли філософський трактат Семена Климовського, який він свого часу послав російському цареві Петру І. В ньому говорилося про ті несправедливості, які панують у державі, про те, що на кожному кроці в ній пригнічується правда. Там же автор давав цареві конкретні поради у керівництві імперією. І найголовніша з них — «бути смиренним перед народом». Тобто Климовський пропонував Петрові І погамувати своє хворобливе владолюбство і прислухатися до думки народу. На той час це була справді нечувана зухвалість. Такий вчинок, як ми знаємо, дозволив собі за рік чи два до появи трактату Климовського гетьман Павло Полуботок, що кинув в обличчя сатрапові слова правди про його «благодійні» вчинки на Україні. І ось майже ті самі слова читає Петро І (а історики довели, що він справді читав трактат харківського козака) у своєму палаці. Які почуття вони в нього викликали? Дослідники висловлюють припущення, що розгніваний цар наказав заслати зухвалого козака подалі від людських очей, кудись у глушину. Ось так і міг опинитися Климовський посеред безлюдного степу, де й поставив собі хату. А по якомусь часі біля нього почали селитися люди, й виросло село, яке сам поет називав щасливим, бо в ньому панували мир, спокій і злагода. Все тут трималося на авторитетному слові Климовського. Очевидно, на той час (а було це після 1724 року) поет ще не мав багато літ, бо за підрахунками дослідників він дожив майже до кінця XVIII століття. Точна дата його смерті невідома, невідомо й де він похований. Темрява невідомості покрила земні сліди Семена Климовського. Зате сьогодні завдяки численним дослідженням ми добре знаємо, як ішла його невмируща пісня до людей, ставши справді народною, як легко здолала вона кордони держав, перелетіла в Європу й завоювала інші землі й мови. її перекладали найкращі поети того часу, варіації на тему «їхав козак за Дунай» творили найвідоміпіі композитори. Тільки перелік цих славетних імен забрав би тут чимало місця. Досить навести лише один промовистий факт. Двічі до української пісні звертався великий німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Він створив свої знамениті варіації на її тему. 1837 року приїхав до Російської імперії німецький письменник Георг Коль — шукав сліди автора пісні «їхав козак за Дунай». Він побував і в Україні, вивчав нашу мову, записував фольклор. Потім з-під його пера вийшла цікава книга про культуру й побут українського народу. Коль дуже дивувався: у рі