Проблемне навчання на уроках біології через рішення задач

Пропоную приклади задач, вправ, розрахунків, які можна запропонувати учням відповідно з деякими темами навчальної програми.

При вивченні курсу «Рослини» у 7 класі, можна запропонувати такі задачі:

«З одного дерева волоського горіха зібрали 160 кг плодів. 100 горіхів важать приблизно 1 кг. Всі горіхи були висіяні на шкільній ділянці. Скільки саджанців горіха виростять, якщо із 100 горіхів проростає 90?»

«5000 однонасінних плодів берези важать приблизно 1 г. На гектар ліса висівають150 кг плодів берези. Підрахуйте число висіяних при цьому плодів».

Щоб учні уявили, наскільки маленьке і легке насіння деяких рослин, їм пропонується така задача:

«50 000 насіння осики важать в середньому 4 г. Скільки насіння осики треба покласти на «чашку» терезів для врівноважування, якщо на другій чашці знаходиться 100 грамовий плід помідора?»

«З одного зерна озимоЇ м’якоЇ пшеницІ може вирости п’ять колосків. Припустимо, що в колосі 50 зерен. Розрахуйте, скільки зерен можна отримати від одного зерна при посіві в першому році, в другому, в третьому та в четвертому.

При вивченні кореня можна запропонувати таку кількісну характеристику:

«Німецький вчени й Діттмер після ретельних досліджень встановив площу і довжину коренів однієї рослини жита в період колосіння. Виявилося, що одна рослина жита має 13 835 143 коренів загальною довжиною 600 км; число кореневих волосків доходе до 15 млр, а довжина їх складає 10000 км. Сумарної довжини кореневої системи чотирьох рослин жита достатньо, щоб охопити земну кулю по екватору. Але головне не довжина, а загальна площа коренів, яка у одного куща жита складає 225м2.

Крім того, площа кореневих волосків досягає 400м2.

При вивченні листа у зв’язку з виявленням особливостей світлових і тіньових листків наводиться такий приклад:

«В кілограмі свіжого листя різних рослин міститься різна кількість хлорофила: у подорожника — 1,8 г, у аспідистри — 4 г. Яка з цих рослин світлолюбна, а яка — тіньовитривала?» .

Щоб учні уявили собі роль зелених рослин у насиченні повітря киснем, зрозуміли взаємопов’язаність явищ і процесів в природі, їм пропонується така задача:

«Протягом однієї години гектар зелених насаджень поглинає 8 кг вуглецю, таку його кількість видихують 200 людей за той же час. Розрахуйте, на якій площі зелені насадження поглинають таку ж кількість вуглецю, яку видихує одна людина за 1 годину.

Математичні розрахунки дозволяють учням краще зрозуміти з кількісного боку процесс випаровування води листками, взаємозв’язок органів рослин і процесів, що в них відбуваються. Відомо, що з 100 частин води, яка проходить через рослинний організм, в процесі живлення використовується не більше двох частин. Виникає питання: на что використовується 8 частин води поглинутої коренями?

При вивченні виясняється, що вода необхідна рослині для підтримки тургора, для охолодження, для забезпечення рослини необхідними мінеральними солями. Учням в зв’язку з цим пропонується така задача:

«З гектара пшениці в середньому отримується 16 т сухої речовини. . Для отримання одного кілограма сухої речовини використовіється не менше 300 л води. Розрахуйте, скільки води використовується при вирощуванні пшениці на одному гектарі».

«Для утворення 1 г сухої речовини рослини використовують неоднакову кількість води: просо — 293 г, овес — 597 г, лен — 905 г. Яка з цих рослин найбільш засухостійка?

При поясненні перехресного запилення і значення комах — запилювачів, вчитель пояснює, що в квітах багатьох рослин утворюється нектар. Утворюється його небагато, тому бджолам для збору меду треба відвідати величезну кількість квітів.

В період цвітіння одне суцвіття конюшини дає до 8 мг нектара. Вчитель пропонує учням підрахувати, з скількох суцвіть конюшини бджоли можуть зібрати 1 г меда? 1 кг меда?

Порахуйте, яку кількість квітів відвідає одна бджола за десять годин при умові, що за одну хвилину вона побуває на 12 квітках. Відповідь: 7200 квітів.) З отриманих розрахунків учням стає зрозумілим значення бджіл — трудівниць та їх роль в запиленні рослин.