«Психологічні аспекти соціальної адаптації. Адаптаційна школа. Характеристика 4 типів середовищ виховання особистості.»
Соціальна адаптація — це поняття трактується, як постійний процес активного пристосування індивідуального або групового суб’єкта к умовам соціального середовища. Згідно цього значення можна сказати, що Адаптаційна школа — це соціально-педагогічна система, яка активно пристосовується к умовам середовища, яке постійно змінюється.
Для адаптаційної школи характерно: створення умов для розвитку особистості, її самореалізації, саморозвитку з урахуванням індивідуальних психологічних, соціальних, навчальних можливостей.
Адаптаційна школа — це навчальний заклад з різним контингентом учнів, де навчаються обдаровані та діти які потребують колекційного навчання. Таким чином, особлива позиція адаптаційної школи полягає в тому, що дитина в ній — не просто учень, він — особистість.
Така школа повинна забезпечити для кожної дитини:
— повноцінність емоційного-морального, інтелектуального, фізичного розвитку
— різноманітність навчальних програм та технологій
— відкритість та дружній характер інформаційного, пізнавального, соціального середовища у школі.
Існує 4 типа середовища виховання та навчання по Корчаку з книги «Як любити дитину».
1. Догматичне середовище для нього характерно: традиція, авторитет, наказ — як абсолютний закон, дисципліна, Порядок, почуття стійкості, праця — як закон. Таке середовище існує у монастирських школах, армії, родинами з релігійними традиціями. Особистість дитини, який виховується в такому середовище, характеризується високим ступенем пасивності, коли спокій трансформується в апатію.
Догматичне середовище — формує залежну та пасивну особистість.
2. Ідейне середовище в цьому середовище не працюєш, а твориш. Нема наказів, а є добра воля. Терпимість та повага к людським думкам, ідеям, поглядам. Ідейне середовище формується в різних творчих групах, гуртках.
Важливі умови формування ідейного середовища — відсутність авторитарного лідера як тільки він з’являється це середовище перестає існувати.
В ідейному середовище формується особистість для якої характерно активне засвоєння та перевтілення навколишнього світу, самооцінки.
3. Середовище безтурботного споживання — характерно безтурботність, чуйність, доброта, але нема завзятості, бережливості. Дитина знаходиться а атмосфері внутрішнього благополуччя. Труд в цьому середовище — це спосіб отримання бажаних умов та благ. В подібному середовище виховується особистість яка завжди задовільна тим що у неї є. Зустрівши труднощі така людина відстороняється від їх рішення, ховаючись в своєму світі.
Особистість вільна, але пасивна.
4. Кар’єрне середовище — для цього середовища характерно «холодний рахунок», а ні духовні цінності. Немає гідності тільки самореклама. Основні риси особистості — фальш, прагнення до кар’єрного росту за рахунок хитрощів та підкупу.
Особистість активна, але пасивна.
«Психологічні аспекти соціальної адаптації. Адаптаційна школа. Характеристика 4 типів середовищ виховання особистості.»