«Школа — простір без насилля»

Дотримання вимог чинного законодавства щодо забезпечення захисту дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

«Школа — простір без насилля»

Етичні засади у відносинах між людьми є основою збереження і прогресу демократичного суспільства, основою всестороннього розвитку людини.

Дотримання норм моралі і професійної етики набуває у діяльності вчителя особливого значення, оскільки педагогічна діяльність має пряме відношення до майбутнього життя людини в суспільстві, її фізичного, психічного, духовного здоров’я.

Хочу вірити в те, що всі, хто працює в нашому закладі сьогодні прийшли до школи за покликанням душі і при здійсненні своєї професійної діяльності виступає носієм морально-етичних обов’язків по відношенню до учнів, їх батьків, колег і в суспільстві в цілому.

Вірність вимогам педагогічної моралі — справа честі і совісті вчителя, мірило його суспільної цінності і поваги, основа для самоповаги і самоствердження особистості.

Всі ми, освітяни, поважаємо закон і усвідомлюємо свою відповідальність перед учнями, педагогічним співтовариством та суспільством.

У своїй діяльності вчитель дотримується Конституції і законів України, діючих нормативних документів, що регламентують педагогічну діяльність, аналізуючи, які можна зробити висновки.

Ст. 56 Закону України «Про освіту» визначає, що педпрацівники настановленням і особистим прикладом мають утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правді, справедливості, гуманізму, доброті, стриманості, поміркованості, інших доброчинностей.

Тож вчитель обирає такі методи роботи, які заохочують в його учнях розвиток позитивних якостей і взаємовідносин: самостійність, самоконтроль, самовиховання, бажання співпрацювати.

Вчитель поважає права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується, у всіх випадках запобігає заподіянню шкоди учневі, використовуючи методи, які негативно впливають на психічний або фізичний стан здоров’я.

Авторитет вчителя грунтується на компетентності, справедливості, такті, вмінні турбуватися про своїх учнів. Справжній вчитель не створює свій авторитет за допомогою некоректних способів і не зловживає ним.

Закон України «Про загальну середню освіту» підкреслює, що педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка не тільки має відповідну педагогічну освіту і належний рівень професійної підготовки, а й «забезпечує педагогічну діяльність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти».

Справжній вчитель:

— той, хто виявляє професійний такт і високу культуру в спілкуванні та роботі;

— той, хто готовий поважати індивідуальність дитини;

— той, який як у своїй професійній діяльності, так і у приватному житті — чесний, порядний, принциповий та послідовний у всіх питаннях, вірний слову, даному учневі.

Виходячи з того, що метою освіти, як визначено в Законі «Про освіту» є всебічний розвиток людини, виховання високих моральних якостей ми усвідомлюємо, що таку особистість може виховати тільки вчитель, який сам є такою високо моральною особистістю.

Згідно результатів нашого анкетування учнів 8-11 класів — вчитель, гідний своєму покликанню у всіх проявах свого життя, дотримується високого рівня культури поведінки, поводиться стримано та тактовно, зберігає самоконтроль і витримку, уникає проявів негативних емоційних реакцій, які принижують його людську гідність.

Зі слів наших вихованців при оцінці поведінки і досягнень учнів справжній вчитель не занижує бали, а прагне укріпляти їх самоповагу і віру в свої сили, показує їм можливості удосконалення, підвищує мотивацію навчання.

Справжній вчитель, на думку дітей, повинен поважати учня, уникати підвищення голосу на нього, вчиняти будь-які дії, що ображають особистість учня, має почуття міри і такту, відмовляється у вихованні від авторитарності та категоричності і намагається виконати свій обов’язок без погроз, примушення і насильства.

Негуманне ставлення до учня, приниження людської гідності неприпустимі для будь-якої особи, яка працює в школі.

Наші учні, як ми бачимо з анкет, хочуть щоб у всіх випадках вчитель був ввічливим і коректним, дотримувався норм етикету у кожній окремій життєвій ситуації.

Таким чином, закінчуючи свій виступ, хочу наголосити, що тільки встановлення довірливих взаємовідносин в співробітництві та співтворчості між вчителем і учнем визначають успіх навчання та виховання; тільки тоді ті, кого ми вчимо і виховуємо, у чиїх серцях і вчинках сіємо розумне, добре, вічне, кому відчиняємо двері у самостійне життя, вселяємо віру, надію й любов зможуть згадувати нас і пам’ятати все життя.