Шляхи шукання місця в житті пьером безуховим

Твір по літературі: Шляхи шукання місця в житті пьером безуховим

Книги Толстого — документальний виклад всіх шукань, які почала особистість сильна з метою знайти собі в історії Росії місце й справа. AM. Гіркий

Роман «Війна й мир» — ярчайшее добуток, що став найбільшим досягненням росіянці літератури

Л. Н. Толстой захоплює й поєднує в єдине ціле найважливіші питання епохи: про шляхи розвитку Росії, про долі народу, про його роль в історії. Нам показані видатні особистості, великі історичні події, які на початку XIX сторіччя глибоко торкнулися душі багатьох мільйонів людей, усього російського народу й з’явилися центром подій у цей період часу, що згодом увійшло висторию.

Улюблений герой Толстого — Пьер Безухов. Образ цього героя був задуманий і написаний як образ майбутнього декабриста. Не будучи прихильником повстання проти царського самодержавства, автор, однак, з великою симпатією ставиться до дворянських революціонерів

Подібно Болконскому, Пьер — чесний, шляхетний, високоосвічений дворянин, людина всебічно розвитий і розумний. Безухов — натура безпосередня, здатна гостро почувати, легко збуджуватися. Йому властиві роздуми й сумніви в пошуках «сенсу життя». Шлях його складний і звивистий. Товстому дуже близькі шукання його героя, тому що довгий час він сам не міг зрозуміти сенсу життя, часто шукав його марне й дарма.

Пьер Безухов — це «масивний, товстий парубок зі стриженою головою, в окулярах… Цей товстий парубок був незаконний син знаменитого єкатерининського вельможі, графа Безухова, що вмирало в Москві. Він ніде не служив ще, тільки що приїхав через границю, де він виховувався, і був перший раз у суспільстві». Так описав свого героя Л. Н. Толстой. Але незважаючи на зовнішній вигляд Пьера, Толстой наділив його чудовими людськими якостями й характером. Правда, Пьер, ще по ранній молодості, тільки приїхавши в Петер бург, погано розбирається в людях. Лицемірство й неправда він приймає за правду, співчуває помилковому стражданню. І тому тільки, зштовхнувшись із жорстокістю цього суспільства, він шукає порятунок у релігії. У цей критичний момент Безухов попадає в руки Баздеева. Цей «проповідник» спритно розставляє перед довірливим графом мережі релігійно-містичного суспільства, що призивало до морального самовдосконалення людей і поєднувало їх на засадах братньої любові. Пьер зрозумів масонство як «навчання рівності, братерства й любові», і це допомагає йому направити сили на благоустрій життя кріпаків. Але цієї добродушної й відкритої людини обманюють і тут. Богатие, заможні селяни й керуючий наживаються на добрі графа. А виходить, бути «добрим поміщиком» і «благодійником» в умовах кріпосницької системи — суща утопія

Масонська діяльність не задовольняє Пьера, його господарські «перетворення» терплять крах

Ми знаємо, що Вітчизняна війна 1812 р., особливо Бородінський бій, зіграло величезну роль у житті Пьера Безухова. Події 1812 р. виводять молодого графа зі стану щиросердечної спустошеності й розчарувань. Безухов бере участь у підготовці ополчення. Але він знову зазнає невдачі, як і в період масонства, тому що береться до роботи занадто гаряче, з жагучим бажанням принести користь Батьківщині. Його сміливе мовлення, звернене до московського дворянства, викликала загальне невдоволення. Однак охоплений патріотичними почуттями Пьер на свої гроші споряджає тисячу ополченців, а сам залишається в Москві, щоб убити Наполеона, або загинути, або припинити несчастие Батьківщини, що відбувалося, на думку Пьера, від одного Наполеона

Важливим етапом на шляху шукань Пьера є відвідування їм Бородінського поля в момент знаменитого бою. Він зрозумів тут, що історію творить сама могутня сила у світі — народ. Безухов схвально сприймає мудрі слова невідомого солдата: «Всім народом налягти хочуть, одне слово — Москва. Один кінець зробити хочуть». Вид «жвавих і пітних» мужиків-ополченців, «з голосним говором і реготом» працюючих на поле, «подіяв на Пьера сильніше всього того, що він бачив і чув дотепер про врочистість і значущість теперішньої мінути». Ще більш тісне зближення графа Безухова із простими людьми відбувається в Москві, у бараку військовополонених. Там він знайомиться із солдатом, що був селянином, Платоном Каратаевим, що, на думку автора, є часткою народної маси. Пьер зрозумів сенс життя, що складався для нього в тім, що якщо життя є, то не можна в ній шукати якісь лише погані сторони, а потрібно й бачити багато чого гарне й брати від життя все гарне. Від Каратаева Пьер набирається «селянської мудрості», у спілкуванні з мужиками «знаходить той спокій і достаток собою, до яких він марне прагнув колись». Якщо раніше Безухов замикався в собі, то тепер він цікавиться навколишнім його миром, критично оцінює явища життя. Пьер набув впевненості й твердість характеру, що прагне все це час знайти всебе.

Пьер Безухов належить до тої кращої частини російського суспільства, що тягне вперед по незвіданому шляху в дивне майбутнє й зачіпає серця ніжним вогнем творчого пошуку. Пьера, як передової людини свого часу, характеризує його особистість: його прагнення до кращого, його непримирення із суспільством, що найчастіше його душило й принижувало. Крім своєї історичності, роман «Війна й мир» — це переплетення доль багатьох людей. Головна думка цього роману — загальнолюдське єднання. Воно важливо, актуально, злободенно, перейнято патріотизмом і героїзмом росіян людей