Стаття на тему: «Мої життєві орієнтири»

Загальноосвiтня школа II-III cтупенiв №10Кiровоградської мiської радиКiровоградської областi на тему:»Мої життєвi орiєнтири» Пiдготувалаучениця 10-А класу Гузовська Свiтлана2012 р. Протягом життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи на iнший вчинок. Хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в житті неабияких успіхів. На мою думку, люди роблять цей вибір тому, що орієнтуються на найкращі моральні цінності.

По-перше, вони прикрашають людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її за ці моральні якості. По-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану інших. Розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного твору Ліни Костенко,,Маруся Чурай» — Марусю. Весела, привітна дівчина, її пісні співала вся Полтава. Але з нею трапилась біда.

Ось вона стоїть у суддівській залі, чекаючи вироку. Та хіба ж вона оступилася б, коли б не її зрадливий коханий? Хіба її моральні якості зникли? Звичайно, ні.

Доказами цього є те, що пише Ліна Костенко в таких своїх рядках: «Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?» Закони моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й повинна відповідати перед собою та Богом, тому що перед суддею може стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. Проводячи історичні паралелі, я згадала 1932-1933 роки, коли в Україні був голодомор. Деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. Саме так, адже таке страшне явище, як канібалізм було виявлене в ті часи.

Звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. Перед людьми поставав вибір: забути про закони моралі — і вижити чи дотримуватись правильних орієнтирів — і померти. Це був нелегкий вибір, і багато людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися від них. Я ж хочу стати психологом.

Здається, що саме ця професiя менi бiльше до душi. Психолог — це та людина, яка здатна допомогти морально. Сфера застосування професійних навиків психолога вельми широка, але все ж таки її можна обкреслити: робота з психічно здоровими людьми, що зазнають труднощів у повсякденному житті — спілкуванні, родинних стосунках, на роботі або навчанні, після перенесеного стресу тощо.

Завданням психології поряд із вивченням психологічних фактів і закономірностей, є встановлення механізмів психологічної діяльності. Це означає вивчення роботи конкретних анатомо-фізіологічних апаратів, які здійснюють той чи інший психічний процес. Тут психологія стикається з рядом наук: медициною, фізіологією, біофізикою, біохімією, кібернетикою та ін.

На перший погляд все дуже легко сприймаїться, але психологiя — це цiла наука, яка потребує до себе багато уваги. Узагальнюючи, наголошу: хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.