Свято останнього дзвінка

Останній дзвінок 2014

Вед. 1 . Як швидко рік навчальний промайнув, Повірити так важко в це відразу, І ми сьогодні всі зібрались тут Останній дзвоник святкувати разом!

Вед. 2. День прийшов до нас барвистий. Не простий — святковий день.

Довгожданий, урочистий, З сонця зітканий, з пісень.

1-й ведучий. Сьогоднішній день дійсно сповнений сонячного тепла, веселих посмішок друзів.

2-й ведучий. І це не дивно, адже нам, учням, є, чому радіти. Уроки закінчилися і попереду тепле літечко, пора канікул.

1-й ведучий. Це попереду. А сьогодні уся шкільна родина разом.

Родина, яку об’єднує єдине,- любов і повага до школи.

2-й ведучий. Дружба і злагода об’єднує усіх присутніх учнів, батьків, вчителів, і тих, хто завітав на свято порадіти разом з нами.

Вед.1 : І школа і учні затихли в чеканні,

Бо настає та хвилююча мить:

Наші учні найстарші на дзвоник останній

Вийдуть ще раз, щоб школу свою залишить.

1-а ведуча. От і пройшов ще один навчальний рік. Здається, ніби зовсім недавно ми ось так всі разом стояли на шкільному подвір’ї, вслухаючись у малинову пісню першого дзвоника, який сповіщав про початок 2013- 2014 навчального року. 2-а ведуча. А сьогодні вже час його завершувати.

1-а ведуча. Справді, час летить невблаганно швидко. І особливо це відчувають сьогодні наші найстарші учні, для яких прийшла пора прощатися зі школою, із шкільним дитинством. 2-а ведуча.

Сьогодні саме вони — учні 11-го класу — є найпочеснішими гостями нашого свята. 1-а ведуча. І ми з великою приємністю запрошуємо випускників 2014 року на нашу святкову лінійку.

Вед.2 :

Нехай же буде, свято в нас на славу

Шикуймось! Струнко! Лине гімн держави!

1-й ведучий: Прозвучить скоро дзвоник Цей останній, славетний. Поки ж слово напутнє Учням скаже директор.

2вед. Слово надається директору школи — Тріленко Світлані Володимирівні.

1-а ведуча. Свято останнього дзвоника — це особливий день для всіх школярів, батьків, учителів. 2-а ведуча.

Адже в цей день ми можемо з гордістю розповісти всім про свої успіхи та перемоги, похвалитись досягненнями за рік.

Ведучий 1. Протягом року всі ми були свідками Проведених свят, вечорів, лінійок у нашій школі. Нашими надійними помічниками у всіх цих Заходах були наші учні, наші безвідмовні Зірочки, ясні промінчики. Чи правда, що є люди Які ні до чого не здібні, а інші здібні до всього і вміють усе?

Ведучий 2. Ні, неправда, бо кожна людина на щось здатна. Можливо, це невелика кількість справ в яких людина Може проявити себе, але вони обов’язково є. І зараз ми хочемо подякувати дітям, яким, крім уроків довелося вчити Ще багато текстів, віршів, танців, вони Користуються повагою учнів і вчителів, Є активними учасниками творчих справ, Гідно захищають честь школи.

Нагородження.

1-а ведуча. Ми чекаємо від цього дня виправдання наших надій та сподівань, здійснення наших мрій. От ти, ___________, про що мрієш? 2-а ведуча.

Ну, якщо чесно, швидше закінчити школу і стати дорослою. А ти? 1-а ведуча. А я от, навпаки, хочу…. 2-а ведуча.

Т-с-с! Не треба казати вголос. Давай побудемо сьогодні у ролі чарівників і спробуємо виконати мрії та бажання наших одинадцятикласників.

1-а ведуча. Ну, що ж, з радістю підтримаю тебе. Бо справді дуже хочеться, щоб у цей день всі мрії наших випускників здійснилися і щоб сьогоднішнє свято стало для них незабутнім і дивовижним. 2-а ведуча.

Тож розпочинаємо наші дива.

Звучить мелодія пісні «Маленькая страна». На шкільне подвір’я виходить казкова Фея та діти в костюмах казкових героїв з надувними кульками у руках. Виконується пісня і танець.

1-а ведуча. Тільки в дитинстві збувається казка. Тож бажаємо вам, дорогі випускники, щоб частина дитинства залишалась у вашій душі на все життя.

2-а ведуча. І щоб вам було завжди легко злетіти на крилах мрій.

Казкові герої стають між учнями 11 класів, дарують їм надувні кульки.

Фея. Так, дитинство — це дивовижна країна. Кожному з вас я дозволяю побувати в ній лише один раз.

Але сьогодні, у цей незвичайний день — день прощання зі школою, я запрошую усіх вас на яскраве, казкове свято Дитинства. І нехай теплі спогади про шкільні дитячі роки зігрівають ваші серця ще багато років. І саме дитинство, яке стоїть поряд з вами, хоче щось вам сказати.

1. Віка! Яка ж бо ти красива.

Привітна, чарівна,

А в 1 класі беззуба

І смішна була.

2. А я, ви тільки придивіться,

Копія Сашка.

Адже нас до школи

Одна Мама привела.

3. Люда тиха і спокійна

Завжди була в класі,

Якщо і сердилась,

То не взнаєте нізащо.

Всі її любили й допомоги просили,

Бо вміє пекти, варить.

Ще й гарні вироби творить.

4. Лєра! Ти артистка з дит. садка

І співачка неабияка.

На всіх концертах участь брала

Ще й в районі виступала.

5. Я віршик про котика

Вчив дуже довго,

А Коля завчив його назавжди,

Бо святому Миколаю в цьому році розповідав залюбки.

6. Аня! Малювання — твоє хобі

В мами ти перейняла,

Але з малечку хотіла

Ти робити все сама.

7. Юля! А про тебе розказати

Я й не знаю що.

Ти то айсберг неспокійний,

То Фея чи артистка з кіно.

Все встигала ти робити:

Участь скрізь приймала.

Приклад з тебе будем брати

Й за тобою сумувати.

8. Вітя! Поглянь, який костюмчик

Гарний, чепурний,

А в тебе в 1 класі

Було їх цілих три,

Бо ти сидів під партою.

Коли не викликали.

І всі штани у тебе полатані були.

9. Алінка — відмінниця,

Всі про це знають.

І завжди списати у тебе прохають,

Бо ти вундеркінд, пам’ятаєш усе.

Тому і конкурсах тобі завжди везе.

10. Паша навчатись не дуже хотів,

Зате господар хороший і друг.

Тому дівчата начувайтесь,

Бо скоро наші підростуть.

11. Оля вміє все робить:

Співать, танцювати,

Та не завжди вміє

Себе показати.

Тому хочу, щоб ти

Була сміливіша

Й слава йшла про Мар’янців найгучніша.

12. Юля привітна і мила дівчина,

А ще вона гарна господиня.

Картини — шедеври виробляє

Ще й смачні коржики випікає.

13. На пікнік зібрати

Всіх вас Ігор вмів.

З дівчатами пожартувати

Й участь скрізь встигав приймати.

14. Тож не сумуйте,

Що дитинство скінчилось.

Адже вам ще в вузах вчитись.

1 — а вед. Дитинство, ти житимеш завжди у школі. І хай летить час, за роками роки, Та гамір дітей тут не стихне ніколи, Бо поруч зі старшими є малюки. 1-а вед. Дорогі випускники!

Вас хочуть привітати наймолодші жителі шкільної країни Дитинства.

Виступ першокласників 1.Сьогодні в нас велике свято Шкільних весняних іменин. Прийшли ми з квітами вітати Випускників новий загін. 2.Закінчив я перший клас Тільки на «відмінно».

Це тому, що працював Я весь рік сумлінно! 3.Буду я ходити в школу, Буду вчитись залюбки, Бо у мене гарний приклад — Це ви всі, випускники! 4.Почекайте, почекайте

Ви ж і нам слово надайте,

Хоч ми зовсім малюки

Вас привітаєм залюбки

5.Скажіть нам, дуже просимо

Такі вже ми цікаві:

Чи правда, що ми виростем

І будем рівні з вами.

6.Бо заздримо Вам зараз всі

Такі модерні, кльові,

Мобільники у всіх круті

І зачіски у всіх хіпові…

7.Причепурені, вродливі

Глянь стільки хлопців і дівчат?

Усмішки у всіх щасливі

Та й трохи суму є в очах.

8.Ми вам бажаєм від душі

Щоденно, щогодинно

Щоб всі екзамени в житті

Ви склали на відмінно

9.Ідіть у життя сміливо

Ви України сини,

Щоб мама, сусіди, школа

Вами пишатись могли.

10. Будьте ви завжди здорові, Гроші в банках бережіть, Щоб всі їздили на «Вольво», Школі теж допоможіть.

11. Сьогодні ваше свято Це незабутня мить, Ми хочем побажати: Нехай вам всім щастить.

Фея. Усіх, хто родом із дитинства, і особливо наших випускників молодші учні школи запрошують на улюблений танець усіх дітей.

Танець маленьких каченят

Хлопчик: От везе випускникам. Добре, що й казати! Вже не будуть за спиною портфелі носити, Щовечора три години уроки учити, Не примусять їх ніхто писать реферати, Безтурботно будуть жити, до обіду спати. Ну, а в нас, що за життя — справжнісінькі муки, Стер я зуби вже давно об граніт науки. Дівчина: В них роботи після школи — непочатий край, Тож своє дитинство, друже, ти не підганяй.

Треба їм п’ять довгих років у вищих учитись, Хлопцям оженитись. І про дім, і про зарплату треба ще подбати, Як народиться дитинка — ночами не спати. Потім виросте дитинка, будуть батько й мати Думу думати — де грошей на інститут взяти? Хлопчик: Ти мене так не лякай!

Це ж складні завдання! Краще буду вже ходити в школу на навчання! Дівчинка: Бажаєм вам в житті іти сміливо, Бажаєм щастя кожному знайти! Хай здійсниться, що кожному хотілось В дорогу, старший друг.

Щасливої путі!

Випускник 1: Ось і настала хвилююча мить прощання зі шкільною родиною. І сьогодні можливо, як ніколи, ми відчули, що школа — це нам рідний дім, дитинства і юності. Як не хочеться залишати ці рідні стіни, але незвідана даль кличе нас, і ми вдячні всім, хто прийшов провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. Ми з сумом озираємося на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться.

Випускник 2: Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом. А ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми — з нашими вчителями.

Випускник 3: Дорогі вчителі, ми ніколи не забудемо ваших імен, ваших звичок, вашої великої науки. Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багато літ ми з вдячністю згадуватимемо про вас.

Випускник 4: Рідні наші, любі вчителі, Простіть за пустощі великі і малі, За непослух чи не вивчений урок, За кожен необдуманий наш крок.

Випускник 5: За те, що виявили силу і терпіння Для виховання молодого покоління За світло знань ми вдячні вам без меж, За щирість і відвертість, звісно, теж.

Випускник 6: Хай упродовж прийдешніх всіх років На вдячних вам щастить випускників Ми ж понесемо у життєвий вітровій Зерна знань ваших і цвіт ваших надій.

Випускник 7: І повсякчас вас пам’ятати будем, У житті ніколи не забудем. Той шлях, яким вели нас у освіту, Що вирушали ми у простір світу.

8. Вам, дорогі вчителі.

Присвячуємо цю посвяту.

Хай зорі сяють вам ясні

І щастя буде так багато.

9. Щоб не чекали ви платні

І нерви свої не псували,

А щоб весь борг і відпускні

Вам депутати віддавали.

10. Щоб було повно на столі,

І в хаті вашій, і в коморі,

Щоб довго діточки малі

Вас зустрічали біля школи.

11. А нас пробачте за усе.

Що вас так часто дратувало,

І щодо ваших настанов

Ми прислухались дуже мало.

12. А в знак розкаяння прийміть

Від нас ці гарні, ніжні квіти.

Вас пам’ятати і любить

Клянуться ваші другі діти.

Квіти вчителям.

1-а вед. Сьогодні одинадцятикласників ще називають учнями. 2-а вед.

Сьогодні вони ще можуть називатися дітьми. 1-а вед. Але є серед присутніх на нашому святі люди, для яких вони завжди залишатимуться дітьми, для яких кожен їх крок, кожен вчинок, хороший чи поганий, завжди відгукнеться в серці радістю чи болем, щастям чи стражданням.

Це — батьки наших випускників. 2-а вед. Шановні батьки!

Ми віримо, що ви сьогодні щасливі бачити своїх дітей дорослими, змужнілими і надіємось, що ваші сподівання і мрії теж обов’язково здійсняться, і ви завжди будете гордитися своїми дітьми.

13. Дорогі наші батьки! Низько вклоняємось сьогодні вам і дякуємо за невичерпне тепло і розуміння, за наше щасливе безтурботне дитинство. 14 . Нехай Господь пошле вам міцного здоров’я і довголіття.

Бо поки ви з нами — ми все зможемо і все здолаємо. 15. Бо поки ви поруч — ми щасливі і сильні.

16. І сьогодні, у цей святковий день, ваші дорослі діти дарують вам квіти.

Квіти батькам.

Фея. Дива продовжуються.

СЦЕНКА

На сцені — баба Яга та Кощій Безсмертний. — Нам — усьо!.. — Що — усьо? — Про нас забудуть! Начисто!

— Та як це — забудуть? Щоб мене, Кощія, з усіма безсмертними кістками і забули? Ти чого, Бабо, паніку сієш? Звідки така новина? — Ти, Кощію, костями трясеш, а нічого довкола себе не бачиш!

Ми де? — Ну як — де? В школі! На святі! — А яке свято, знаєш? — Чи ти, Яга, думаєш, що я зовсім дурний? — Ну і яке, яке? — Звісно! Нового року! — Що-о-о??!!

Ну я так і знала! От Кощій — переборщій! От пропаща твоя голова! — Моя не пропаща!

Моя голова безмертна! — Та ти подивися довкола! — Ну?! — Де сніг? Де мороз? Який ще тобі Новий рік?

Травичка зелена! Пташки щебечуть!.. А нас — забу-ду-ть!… — І правда!

Ти диви, щось на плече капнуло… . Пташечка якась те-є… Капнула. Таки весна. Ну і що? Чого нас дітям забувати? — А те, що сьогодні свято Останнього дзвоника! А далі — літо! І нам — усьо! — Не втямки мені твоя балачка, літом у дітей що? — Літні канікули!

Хто з них влітку в казку зазирне? Пилитимемося у книжках на полиці… Ізмором нас братимуть. Засохнемо…

Треба у них той останній дзвінок, того, поцупить. Щоб дарма не калатав. У лісі заховати, землею затоптати, мохом притрусити, мухомора посадити. Щоб навіки заглох.

Ти, Кощію, украдеш, а я — за тобою… — Тебе, бабо, завжди на кримінал тягне. Одні злочини в голові. Ну чом все так сумно? Хай дзвенить собі на здоров’я.

А ми влітку підемо, так-сать, у творчий відпуск. Ніякий тобі не ізмор. І нам — канікули. А то — вкради та вкради… — А мені сумно буде… У відпустці!.. — Чи ти дітей запитувала, може вони й нас і влітку пам»ятатимуть, та в книжку зазиратимуть, га?

Чом передчасно стогнати? — Увага! . Ви про нас влітку не забудете? — У книжку зазирнете? Відповідь присутніх очевидна. — Ну, тоді вже дзвеніть вашим останнім дзвоником.

Тільки і до нас заходьте! — На гостину!

— А на гостинну до вас йде ще одна гостя.

— Зустрічайте!

Весна:

Я весна красна

Принесла дзвінок чарівний.

Він продзвенить в останній раз

Для випускників у рідній школі

І на уроки в світлий клас

Не сісти вам ніколи

А пам’ятаєте як все було?

Як вперше тут ви всі стояли

Розгублені, малі, кумедні.

З-за квітів ледве виглядали

Вас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас

Терпляче вас всьому навчала

Як швидко пролітає час…

Випробування чекають на вас

Так, життя — це не сміх, і не жарти…

Та не бійтесь нічого, у добрий вам час

Світ чарівний і жити в нім варто!

Тож дай Вам Боже світлий шлях широкий.

Випускникам 2014 року.

Вип. Ми не хочемо покидати школу. Тут, у країні Дитинства, поруч з вами було так легко, весело і добре! Фея. Але ви вже не діти!

Ви виросли. І попереду на вас чекають нові, невідомі, але не менш захоплюючі сторінки життя. Вип. Але там вже ніколи не буде так легко і безтурботно, як було в дитинстві. Фея. Так, за порогом школи вас чекають дорослі проблеми і турботи.

Але ви все зможете подолати. Пам’ятайте, що кожна людина сама творить своє щастя.

2-а ведуча. На жаль, ми все-таки не чарівники і не можемо просто зараз здійснити всі мрії наших одинадцятикласників. 1-а ведуча. Але все ж ми впевнені, що в майбутньому їх мрії і бажання обов’язково збудуться. 2-а ведуча.

А ще ми сподіваємось, що змогли створити сьогодні для наших випускників і всіх школярів справжнє свято і подарувати їм часточку дитинства. 1-а ведуча. Та все ж нам не під силу зупинити час. І хоч як шкода, але доводеться прощатися з дитинством.

1-а ведуча. Дорогі випускники! Сьогодні ви ввійдете в новий для вас світ, біля дверей якого ви стояли весь цей час. Ми віримо, що удача і щастя будуть вам вірними супутниками в цій дорозі, а чарівна музика Дитинства звучатиме у вашому серці переливчастою піснею шкільного дзвінка.

2-а ведуча. І зараз для вас продзвенить особливий дзвінок, не схожий ні на один з тих, які звучали у цьому навчальному році. Він — як рубіж між дитинством і дорослим життям.

Лунає дзвінок.