Троянда)

Троянда , інша назва » Ружа » — культурна форма рослин роду роза родини трояндових, кущі до 2 метрів заввишки. Дикі рослини зростають, в основному, у помірному кліматі. Всього налічується близько 300-400 видів дикої троянди.

Рослини зазвичай мають форму куща або ліани. У класичному зображенні троянда має 32 пелюстки, звідси назва роза вітрів. Відомо бл. 6 000 гатунків, що їх гібридизації й відбору . У Японії виведена троянда «хамелеон», яка змінює своє забарвлення від освітлення.

Вдень вона яскраво-червона, ввечері — біла. Виведені сорти троянд зберігають і розмножують протягом багатьох років за допомогою щеплення бруньок і живців на шипшині. Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх також розводять і для одержання ефірної олії; з пелюстків деяких троянд варять конфітури і готують напій. Троянди розводять майже у всіх країнах.

Щороку з’являються все нові сорти, і багато з них стають всесвітньо відомими. Історичні факти У величезній кількості троянди вирощувалися в Греції і Персії. Перські поети Гафіз та Сааді називають свою країну «Гюлістан» — «Сад троянд» .Вони прославили троянду в незліченній кількості віршів. Розу оспівував і китайський поет-філософ Конфуцій. Мусульмани не дозволяли наступити навіть на пелюстку, що впала на землю.

Турецький султан Магомет Другий, який захопив Константинополь в 1453 році, перш ніж перетворити в мечеть храм св. Софії, наказав омити його зверху до низу рожевою водою, для перевезення якої потрібно п’ятсот верблюдів. Найдавніші оповіді Індії говорять про те, що богиня краси Лакшмі народилася з бутона троянди. Троянди відомі були і в Єгипті. Єгипетська цариця Клеопатра на одному з бенкетів веліла покрити всю підлогу пелюстками троянд шаром у півметра, які притримувались тонкою шовковою сіткою. Зі стелі під час бенкету сипалися дощем рожеві пелюстки.

Під час прогулянок на галерах поверхня води була всипана трояндами. У стародавній Греції троянда була присвячена богині краси Афродіті, її храми оточували якнайширші сади з троянд. Трояндами усипали дорогу повертаючихся з перемогою воїнів. Римляни нагороджували трояндами за видатні заслуги. Вінком з троянд прикрашали голову переможця.

Роза була емблемою, свого роду орденом хоробрості. Римські воїни вірили, що троянда вселяє мужність, і замість шоломів одягали вінки з троянд. У квітні — травні в Римі влаштовували свято троянд — «розалії» — в пам’ять померлих. У римських будинках часто вішали над столом гілку троянди або зображували її на стелі як символ того, що говорилось за столом під трояндою — секрет. З тих пір зберігся вираз: «Я тобі сказав під трояндою», по-латині: » Sub rosa dictum » Римляни прикрашали трояндами і обливали рожевим маслом могили.

Римські поети Вергілій та Овідій оспівували троянди в своїх одах. Починаючи з XI століття, римський папа щорічно в день, званий «Розана неділя» , нагороджував золотою розою, посипаною діамантами, кого-небудь з королів. У багатьох місцях Франції був звичай щорічно вибирати найбільш красиву дівчину в королеви троянд, або «розьєри». Їй надягали особливий вінок з троянд, званий «шапель». Від цього слова походить назва: «шапка», «капелюх» .У середні віки написано багато «лицарських» романів про троянду.

У всіх народів у всі часи поети присвячували свої вірші цій прекрасній квітці.

В історії відома кровопролитна війна Червоної і Білої троянди, яка тривала тридцять років. В Англії троянда з’явилася в XIV столітті, незадовго до чвар між двома претендентами на англійський престол — Ланкастерами і Іорками. Війна Червоної та білої Троянди почалася в парку Тампля в 1455 році, де відбувалися збори, на яких обговорювалось питання обрання короля на англійський трон.

У Фінляндії найпочесніший орден — «Білої троянди Фінляндії».

Для видобутку одного кілограма олії використовують від 350 до 500 кілограмів рожевих пелюсток. Кілограм трояндової олії колись коштував 1700 рублів золотом.

Ботанічний опис

Листя

Листя більшості видів 5-15 сантиметрів завдовжки, перисті, від 3 — 13 листків;листя, як правило, має зубчасті краї, і часто кілька шипів на нижній частині. Переважна більшість троянд листопадні, але деякі , вічнозелені або майже такі.

Квіти

Квіти більшості видів троянди мають 5 пелюсток

Квіти більшості видів троянди мають 5 пелюсток, за винятком Троянди Серісея, яка зазвичай має лише 4 пелюстки. Кожна пелюстка складається з двох різних часток і, як правило, білі або рожеві, хоча в деяких видів жовтого або червоного кольору. Під пелюстками 5 чашолистків .

Плоди

Плоди троянди мають ягодоподібну структуру, та мають загальну назву шипшина. Різновиди троянд, які мають широко відкриті квітки, привабливі для запилення бджіл і інших комах, отже більш схильні до підвищеної «врожайності». Проте більшість культурно-декоротивних сортів мають таку щільність бутонів, що вони не забезпечують доступ для комах, отже запилення не відбувається.

Більшість різновидів троянди має червоні плоди, але деякі мають темно-пурпурові, навіть чорні шипшини.

Кожну «ягоду» оточує зовнішній м’ясистий шар, який містить від 5 до 160 насінин, які оточені тонкими, але жорстких «волосин». Трояндові плоди деяких сортів дуже багаті вітаміном C, напевно найнасиченіші цим вітаміном серед будь-яких рослин.

Колючки

Трояндові «шипи», насправді — звичайні колючки

Хоча гострі вирости, які покривають стовбур, або стеблину троянди, зазвичай називають «шипи», насправді вони звичайні колючки — вирости епідермісу .

Справжні шипи являють собою модифіковані частини стовбура , які завжди виникають на вузлах стеблини, але не мають притаманного колючці строгого порядку розташування.

Трояндові колючки, як правило, серповидні гачки, які допомагають рослині підніматися та висіти на іншій рослині, що зростає над нею.

Деякі види троянди, мають прямі шипи, ймовірно, модифіковані для захисту від тварин, або навпаки для разнесення тваринами. Також, можливо, шипи цих різновидів троянди адаптовані для затримання піску, що несе вітер, тим самим, рослини зменшують ерозію грунтів і захисту їх коренів. Кілька видів троянд тільки рудиментарні колючки, які не мають загострень.

Використання

У парфюмерії

Троянда використовується у парфумерії як самостійно , так і для створення парфумерних композицій. Рожеве масло входить до складу 46% чоловічої і 98% жіночої парфумерії. Французькі парфумери найбільш високо цінують троянди, що ростуть поблизу міста Граса, а також на плантаціях Болгарії у Долині Троянд біля міста Казанлика.

У косметиці

Екстракт троянди широко застосовується в косметичних засобах. Він ефективно зволожує шкіру, сприяє її регенерації, має тонізуючу дію, заспокоює і омолоджує шкіру, відновлює природний колір і пружність шкіри, роблячи її м’якою і ніжною.

У медицині

Цілющі властивості троянди були відомі з античних часів. Проте в наш час західна медицина мало використовує троянду, у той час як на Сході ставлення до неї не змінилося. В середньовіччя трояндою лікували величезну кількість захворювань: порушення менструального циклу, головний біль, шлункові розлади, застійні явища в печінці, лихоманку , очні інфекції та шкірні захворювання.

У кулінарії

Троянди нерідко використовуються в кулінарії в якості ароматизатора. Також популярним є