Творча робота учениці 8-Б класу Зібарєвої Альони
Ніхто не забутий, ніщо не забуте! Учасник Параду Перемоги 1945 року Хочу розповісти вам історію мого прадідуся — Зібарева Федора Семеновича, ветерана війни та праці, який був учасником Параду Перемоги 1945 року, кавалера чотирнадцяти урядових. Народився дідусь у 1921 році у селі Каралик, Великоглущинського району району, Кубишевської області. З раннього дитинства залишився сиротою та виховувався у дитячих будинках міста Балаклея та міста Ульяновська, а після у трудовій колонії.
На дійсну службу Зібарев Федір Семенович був признаний квітні 1941 року. Частина, в яку потрапив служити мій прадідусь, була розташована у місті Дніпропетровську, в районі Нагорного ринку та мала назву — П’ятнадцятий окремий батальйон зв’язку. На перше 1941 року рота-школа молодшого командирського складу, якою керував старший лейтенант Т. Колчін, була відряджена у літні табори поблизу міста Павлограда, де під керуванням лейтенанта взводу Т. Левченка та інших офіцерів, молоді бійці опанували спеціальність зв’язківця. Але почалася Велика Вітчизняна війна. У липні 1941 року за швидкою програмою закінчилось навчання.
Передчасно прадідусю було присвоєно звання сержанта. П’ятнадцятий окремий батальйон був перейменований у №1550, який відносився до другої запасної стрілкової бригади. Перше бойове хрещення мій дідусь отримав, захищаючи місто Дніпропетровськ на початку серпня. Бої були кровопролитні та з великими втратами.
Загинув командир батальйону Т. Колчін, командир взводу Т. Левченко та багато інших бойових товаришів. За наказом командуючих в кінці серпня, залишки батальйону в кількості 124 чоловік були виведені з боїв. Почалися важкі дні відступу:по бездоріжжю, під обстрілом, з боями.
Відступали на Павлоград, Воронеж. У місті Чкалові після переформування прадідусь потрапив в окрему роту зв’язку в/ч 1070. У 1942 році у складі Прибалтійського фронту, який потім отримав назву Перший Білоруський фронт, прадідусь приймав участь у визволенні міста Великі луки. Прадідусь визволяв міста : Новосокольники, Апочка, Ідріця, Двінськ . За участь у цих боях прадідуся було нагороджено медаллю «За бойові заслуги».
Був нагороджений медаллю «За визволення Варшави». Здійснилась довгоочікувана мрія — дійти до Берліна та знищити ворога у його власному лігвищі. Другого травня 1945 року брав участь у боях за взяття Берліна, за що нагороджений медаллю. Прийшла перемога та Зібарев Федір Семенович за представленням командування був відряджений у місто Москву для участі у Параді Перемоги, який відбувся 24 червня 1945року на Червоній площі.
Помер Зібарев Федір Семенович 31 грудня 1991року.
Творча робота учениці 8-Б класу Зібарєвої Альони