Творчі методи
БАРОКО :
— полемічна література ;
— «Низькі» комедійно-гумористичні жанри (шкільна драма, різдвяні й великодні вірші-травестії;
— Риторична проза
— Епіграматична поезія ;
— Ораторська проза ;
— Емблематична література — ;
— Історико — мемуарна проза ( риси «театральності», Самійло Величко, «Історія Русів»;
— Пісенно — інтимна барочна лірика ;
КЛАСИЦИЗМ:
— Поеми — великі віршовані твори з розповідним або ліричним сюжетом ( » Енеїда » І. П. Котляревського
— Байки — короткі оповідання у віршах або прозі з прямо висловленою мораллю, повчанням ;
— Ода — вірші хвалебного змісту на честь видатних осіб чи подій ;
— Сатира — викривальний жанр лірики ;
— Трагедія — практично не розвинулась;
— Інтермедії — «коротка дія, вигадана або справжня, що орзігрується між актами комедії і трагедії, складається із слів, предметів і осіб веселих);
— Комічна опера — ;
— Драма — Г. Квітка-Основ’яненко;
— Комедія — «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка.
ПРОСВІТИТЕЛЬСЬКИЙ РЕАЛІЗМ:
Уперше просвітительський реалізм з’вляється у середині ХVІІІ ст. у творчості Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки.
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ:
Для нього характерно — намагання показати особистість в рухах душі, думках, почуттях, прагненнях;культ почуття, культ природи. ;
РОМАНТИЗМ:
— Епос-Т. Г. Шевченко «Гайдамаки», «Причинна», П. Куліш «Чорна рада», М. Вовчок «Маруся»;
— Лірика-Т. Шевченко «Розрита могила», «Іржавець», С Руданський, А. Метлинський, П. Куліш, М. Петренко;
— Драма-М. Костомаров «Сава Чалий», Ю. Федькович «Довбуш». «Керманич», «Хмельницький», Є. Гребінка, П. Куліш.
РЕАЛІЗМ:
Полягає в правдивому, об’ктивному і всебічному відображенні дійсності.
— Просвітительський реалізм — І. П. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка — Основ’яненко, Є. Гребінка.
— Синкретичний реалізм — ранній Т. Шевченко, П. Куліш, М. Вовчок, М. Старицький.
— Використання традицій «Натуральної школи» — Є. Гребінка, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Вовчок.
— Критичний реалізм — Т. Шевченко, П. Мирний, Л. Глібов, І. Франко, І. Карпенко-Карий, П. Грабовський.
— Соціалістичний реалізм — основоположник ММ. Горький.
МОДЕРНІЗМ:
— Неокласицизм — використання античних тем і сюжетів. П. Филипович, О. Бургардт, М. Драй-Хмара, М. Рильський.
— Неоромантизм — поєднання реалістичного і романтичного. О. Кобилянська, М. Вороний, М. Коцюбинський.
— Символізм — О. Олесь, М. Філянський, Г. Чупринка, М. Хвильовий, А. Головко.
— Футуризм — ритм нового життя. Ю. Яновський, М. Бажан, М. Семенко, О. Влизько.
— Імпресіонізм — витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень без загиблення в їх суть. М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, М. Рудницький, В. Чумак.
— Експресіонізм — Л. Курбас, М. Хвильовий, О. Довженко, В. Підмогильний, М. Бажан, Т. Осьмачка.
Творчі методи