Українські квіти
УКРАЇНСЬКІ КВІТИ
Вийшли зрання на гуляння Українські діти, Їх стрічали і вітали Українські квіти.
Ось волошки, сонні трошки, Синім шовком шиті, Ясноокі, чисто вмиті, Розбрелись по житі.
Ось рожева конюшина, А на ній і комашина, Що, не дивлячись на ранок, Їсть солодке на сніданок.
А чиї ж то голосочки? То видзвонюють дзвіночки. То вони, як телефон, Розганяють квітам сон:
«Дзень-дзень! День! Вставайте, квіти: Йдуть до нас веселі діти!»
Чути голосок ромена: — Не торкайтеся до мене: Я в недільному вбранні, Всі пелюстки випрані!
На горбочку мак В шапці, як козак. Він яскравий, як вогонь, А бундючний — Бог боронь! Вміє задаватись так Тільки ще будяк!
Там росте холодна м’ята . Там шовковая трава Щось шепоче, як жива.
А з травички — ніжні личка: То вже — «Братік і Сестричка», У тих самих кольорах, Що на наших прапорах.
Розбрелись по полю діти — Більші, менші і малі — Молоді яскраві квіти Української землі.
Українські квіти