Урок Доброти і Милосердя

ЛОЗЯНСЬКА ЗОШ І-ІІ ст. № 2

Доброта все переможе.

Класний керівник : Шегда В. І.

2012/ 2013 рік

Краса врятує світ.

Бути добрим до кожної травинки ніжної…

Добро :

— Усе позитивне в житті людини, що відповідає її інтересам, бажанням, мріям..

— Добра, корисна справа, дія, вчинок.

Зло :

— Що-небудь погане, недобре

— Нещастя, лихо, горе

— Почуття роздратування, гніву, досади, розлюченість.

Милосердя — щиросердечність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини,

Людини похилого віку, людини, що потрапила в біду.

Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок — Урок Доброти і Милосердя!

МЕТОЮ сьогоднішнього уроку є відкрити велику таємницю природи добра, навчитись бути обережними з природою, людьми, тваринами, рибами та не забруднювати навколишнє середовище;

Вміти милосердитись над кожним невміло навіть вимовленим словом вашого співбесідника, бути чуйними, співчутливими, не гніватись, не заздрити — все це є милосердними вчинками.

Визначте значення слів добра і зла, що вони символізують?

Життя людини на землі — це мандрівка, залежно від якої ми отримуємо вічне життя. Нечисті думки і бажання входять в нашу душу двома шляхами : через зір і слух. Не дивись на погане, не слухай злого ; відведи очі свої, щоб не бачити бруду ; зроби так, щоб до слуху твого не ввійшли слова пусті, лукаві, скверні.

Отже, ми зробили перший крок до визначення поняття «добро».

А як уявляємо добро?

Чи можемо доторкнутись Добра?

Чи можна покуштувати?

Чи можна понюхати?

—

Отже, Добро — це духовна категорія, її не можна торкнутися, понюхати, посмакувати. Добро можна тільки відчути : це ласкаве,

Добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це те, що заставляє нас радіти, любити, співчувати.

А тепер значення слова «Добро» із визначення тлумачного словника:

— Добро — одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом із своєю протилежністі-

Злом — Добро є найбільш узагальненою формою розмежування моральних та аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи не відповідають усталеним нормам моральності в даній культурно-історичній ситуації.

Завдання:

— Де найяскравіше світять зорі, і де ми робили перші кроки, де у нас були перші відкриття, перші розчарування?

— Хто перший у вашому житті допомагає пізнати суть Добра?

— У кого найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки?

— Уважно прослухайте оповідання :

Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку.

Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася у юрбі. Загубилася і заплакала :

— Мамо!.. Де моя мама?

Люди оточили дівчинку і питають :

— Як тебе звуть, дівчинко?

— Оля.

— А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

— Маму звуть… мама… матуся.

Люди усміхнулися. І знову питають :

— Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

— Очі в неї… найдобріші…

— А коси? Які в мами коси — чорні, русі?

— Коси.. найкрасивіші…

Знову усміхнулися люди. Питають :

— Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай.

— Руки в неї… найласкавіші.

Пішли люди і оголосили по радіо : » Загубилася дівчинка. У її мами найдобрішіі очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки».

Як ви думаєте знайшлася мама? Чому ви так думаєте?

Мама дала нам життя. Вона нас жаліє. коли ми поранимо пальчик, вона недосипає ночей, коли ми хворіємо, вона завжди піклується про нас, навіть тоді, коли ми виростемо і станемо дорослими. Отже, віддячте мамі своєю добротою, щоб у неї менше було сивих волосинок.

Робота в парах :

Закінчити речення : » Мені добре, коли…»

» Бути милосердним — це…»

Милосердя — це слово з точки зору релігії .

У нас є сестри милосердя, які доглядають за людьми похилого віку,

Що працююь в Червоному Хресті. Милосердитись означає не тільки

Догляд за хворими, а співчувати людям, що потребують твоєї допомоги. Ось прослухайте оповідання :

Святковий обід.

Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна в родині найменша, їй восьмий рік. бабуся найстарша 6 їй уже вісімдесят два. Коли сім’я обідає, в бабусі тремтять руки.

Несе вона ложку до рота, ложка тремтить і з неї капає на стіл.

Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли.

Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає : » Це ж і бабуся за стіл сяде. А внеї руки тремтять…

Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі:

» В Ніниної бабусі руки тремтять».

Ніна тихенько й каже :

— Мамо, нехай бабуся з нами за стіл сідає.

— Чого? — дивується мати.

— У неї руки тремтять. На стіл капає.

Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.

Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала : » Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе Ніно з днем народження.

Моє тобі побажання — бути людиною».

Запитання :

Що це означає бути людиною?

Висновки: Бути людиною — це поважати старість, дбайливо й терпимо ставитись до проявів старості, пам’ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде старим і немічним.

Кожна людина, повинна втілити у життя свою мету, мусить виконати » потрійний» обов’язок : перед Богом, собою і своїми ближніми.

— Як відповідаємо перед Богом за свої вчинки?

— Що таке сумління? Яка його роль у духовному житті людини?

— Яку особисту відповідальність мають:

— Черговий учень по класу?

Учень, який користується у класі найбільшим авторитетом ;

Друг чи подруга ;

Той, хто відвідує хворих ;

Той, хто розборонює бійку

Як ви розумієте вислів : » Багато покликаних, та мало вибраних» .

Маючи свободу вибору, ми разом із тим відповідаємо перед Господом за те, як цю свободу ви використали».

За кожне пусте слово,

Яке скажуть люди,-

Дадуть відповідь

Судного дня за нього. Мт. 12 : 36

Одного разу відомий диригент проводив репетицію симфонії, у якій брали участь сотня голосів і багато різних інструментів. В одному місті, коли весь хор голосно співав під акомпанемент органа, барабана і різних труб, флейтист подумав : «При такій голосній музиці мене не почують» — і перестав грати. У той момент диригент призупинив симфонію і голосно крикнув : » Чому ж флейта мовчить?» Чутливе вухо музиканта відразу помітило відсутність звуків флейти.

Іноді людині здається, що її робота нікому не потрібна, що від неї нічого не залежить. Але це не так. Милосердний Господь кожного із нас наділив своєю флейтою і хоче, щоб всі вони звучали злагоджено і гарно.

Кожна людина має дар Божий. Одній вдається гарно майструвати, другій — малювати, третій — співати чи грати на музичних інструментах. Одні пишуть, другі вправно роблять операції, треті чудово куховарять. А є люди, які вміють розрадити у важку хвилину. Комусь легко дається математика. а хтось досягає гарних успіхів і результатів у спорті.

Всі ці вміння людини називають здібностями, або талантами.

При хрещенні кожний з нас отримав дари Святого Духа —

Мудрість, довготерпіння, радість, любов, милосердя, страх Божий.

Але нам дісталися від Бога особисті здібності і таланти. Чи пізнали ми в собі ці здібності? Чи готові розвивати їх у собі?

Чи знаємо, де можемо їх застосувати?

Своїми здібностями ми не повинні захоплюватись, бо тоді неминуче впадемо у гріх гордині.

Послухайте одну причту — » сучасну»

Вирішила цариця однієї країни нагородити подарунками достойних учнів. Найдостойнішого чекав золотий вінок. Учні повинні були підійти до цариці і розповісти їй про свої успіхи. Першим підійшов хлопчик і гордо промовив :

— Я вчуся найліпше з усіх учнів у школі!

— Я завжди говорю правду! — оголосив інший.

Підходили учні і розповідали : хтось сказав, що гарніше за всіх співає, хтось, що ніколи не бешкетує і не свариться з товаришами. Останньою підійшла одна маленька дівчинка і сказала : — Я не маю великих здібностей. Я стараюся, але мені так хочеться чимось порадувати мого хворого батька і втішити мою сумну маму.

Цариця встала, підійшла до дівчинки, поцілувала й одягнула їй на голову золотий вінок.

Оповідання : «Випробовування»

Діти розв’язували задачу. Стояла тиша. Раптом в двері хтось постукав.

В клас зайшов директор і сказав : » Привів нову ученицю».

Всі побачили маленьку ученицю. Тридцять пар очей дивилися на нову школярку. Дівчинка була горбатою.

В учителя забилося серце. Він дивився в очі школярам, сам відчував, що в його очах — молитва : » Хай не побачить дівчинка в ваших поглядах, дорогі діти, ні подиву, ні насмішки».

В дитячих очах учитель побачив радість : приїхала нова учениця. Вони дивилися тільки в очі — і ласкаво посміхалися.

Учитель сказав : » Її звати Оля. Вона проїхала до нас здалеку. Хто уступить їй місце за першою партою?

Бачите, яка вона маленька». Всі шість хлопчиків і дівчаток, які сиділи за першою партою, підняли руки і стали просити : » Я перейду»

Оля сіла за першу парту.

Запитання: Як ви гадаєте : клас витримав випробовування?

Висновок: Бути добрим — це бережливо ставитись до слабших від себе, до інвалідів, розуміючи, що здоров’я — це божий дар і ми не повинні хизуватися ним перед слабшими за себе. Здорова і красива фізична оболонка не завжди свідчить про духовне багатство і душевну красу, а в немічному тілі може бути багатий внутрішні зміст, любов до оточуючих, милосердне ставлення до інших.

» Не будьте байдужим, байдужість смертоносна для душі».

Діти, а тепер поговоримо про ставлення до братів і сестер наших молодших — тварин, які є частинкою природи, і теж мають серце, очі, вуха, відчувають тепле відношення до себе.

ПОСИРОТИВ

Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще чимало часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на горобців, що весело цвірінькали, плига. чи з гілки на гілку.

Враз всі горобці знялися й кудись полетіли. Залишився один. Він цвірінькав тихо і ласкаво.

Потім став дзьобиком чистити пір’ячко. Юрко націлився з рогатки й пустив у нього камінець.

Юркові стало страшно : » Невже це я зробив?» — подумалось йому. Тут відчув, як хтось поклав йому руку на плече. Панас Іванович відхилив гілку, і Юрко побачив на бузковій гілці горобине гніздо. З нього виглядало п’ятеро пташенят.

Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, розяявляли дзьобики.

— Вони тепер лишились без матері, — тихо сказав Панас Іванович.-А якби з твоєю мамою хтось таке вчинив…

Юрко стояв блідий і мовчазний.

— Ну що ж, іди на урок,-зітхнув Панас Іванович.- Допомогти цим бідолашкам ніхто не зможе…

Уночі Юрко майже зовсім не спав. Йому ввижалися пташенятка, що роззявляли дзьобики й жадібно пищали, гукаючи матусю.

Запитання : Як ви оцінюєте вчинок Юрка? Що керувало ним, коли він вбив пташку?

Висновок : Людина на те і людина щоб. щоб оцінювати і зважувати свої дії і вчинки. Часто людська легковажність і байдужість стає причиною страждань і невлаштованості братів наших молодших. Отже, не будьте байдужими.

Пам’ятайте, що всі ми — діти Космосу і ми народжені для того, щоб плекати добро.

А тепер давайте уважно послухаємо випадок, який дійсно відбувся з моїми знайомими дітьми в реальному житті.

Ви пішли в ліс. В лісі було дуже красиво. Клас підійшов до галявини. де росли білі ромашки. Один з хлопчиків так сподобав галявину, що пірнув у це царство квітів і покачався по квітах.

Дівчинка Катя подумала, що треба нарвати для мами букет квітів, адже завтра у мами день народження.

Тільки Коля обережно підійшов до галявини, де росли білоголові красуні, і в захваті подивився на них, не ступивши ні кроку на галявину.

Запитання: Хто з дітей більше любить природу, красу? Зробіть власний висновок.

Висновок : А тепер скажіть чи все красиве — добре?

КРАСА і ПОВТОРНІСТЬ.

На сонячній галявині живе красуня — КРАСА. У неї багато квітів. Як тільки є на світі квіти — всі ростуть у неї на галявині.

Коли тихі сутінки опускаються на землю і все живе лягає спати, Краса іде до людей. Заходить в будинок, підходить до сплячої людини, кладе в головах квітку… Якщо людина спить чутливо, вона чує прихід Краси, просинається, бере квіточку, милується нею. І ця людина вже щаслива. А якщо людина спить так, що не чує ні завивання вітру, ні гуркоту грому, вона ніколи не бачить подарунка Краси. Тому, що слідом за Красою іде від будинку до будинку Потворність.

Це жахлива істота. В її злих очах ненависть і презирство до людей. Вона живе десь в смердючому болоті. Хто не відчував Краси, не прокинувся, не взяв квітку, не замилувався нею — вона до того і заходить, бер квітку і подає,- ніби яструб пташину, яка випала з гнізда. І сон людини, до якого пройшла Потворність, робиться важким і тривожним.

Сняться йому голі вітри дерев і засохле поле. Діти, скажіть будь — ласка, чому існує Краса і Потворність?

Висновок: Однією з ознак «Доброти» є вміння бачити, сприймати і цінити «Красу» все в оточуючому світі. Все красиве від Любові, від Добра, все потворне від людської байдужості, заздрості, злоби.

Криниця без джерела — це не криниця,

І колос — це не колос без зерна.

Без доброти душа — то є безкрила птиця,

Не заспіває жайвором вона…

На сонячній галявині живе красуня — КРАСА. У неї багато квітів. Як тільки є на світі квіти — всі ростуть у неї на галявині. Коли тихі сутінки опускаються на землю і все живе лягає спати, Краса іде до людей.

Заходить в будинок, підходить до сплячої людини, кладе в головах квітку… Якщо людина спить чутливо, вона чує прихід Краси, просинається, бере квіточку, милується нею. І ця людина вже щаслива. А якщо людина спить так, що не чує ні завивання вітру, ні гуркоту грому, вона ніколи не бачить подарунка Краси. Тому, що слідом за Красою іде від будинку до будинку Потворність.

Це жахлива істота. В її злих очах ненависть і презирство до людей. Вона живе десь в смердючому болоті. Хто не відчував Краси, не прокинувся, не взяв квітку, не замилувався нею — вона до того і заходить, бер квітку і подає,- ніби яструб пташину, яка випала з гнізда. І сон людини, до якого пройшла Потворність, робиться важким і тривожним. Сняться йому голі вітри дерев і засохле поле.

Діти, скажіть будь — ласка, чому існує Краса і Потворність?

Висновок: Однією з ознак «Доброти» є вміння бачити, сприймати і цінити «Красу» все в оточуючому світі. Все красиве від Любові, від Добра, все потворне від людської байдужості, заздрості, злоби.

Криниця без джерела — це не криниця,

І колос — це не колос без зерна.

Без доброти душа — то є безкрила птиця,

Не заспіває жайвором вона…

Сьогодні ми поговорили про Добро і Милосердя. Ви збагатилися знаннями про Добро. Хотілось, би щоб після цього уроку кожен з вас осмислив свою життєву позицію і став добрішим, кращим, досконалішим.

Ми повертаємось до золотого правила і рис доброї людини

Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

1. Поважати інших, особливо старших і слабших за себе.

2. Слухати маму, тата, бабусю.

3. Не сміятися над каліками.

4. Любити і берегти природу і тварин.

5. Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

6. Не залишати тварин у біді.

7. Любити природу і все живе.

8. Бережливо ставитись до краси.

9. Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.

10. Хай множаться зерна доброти в ваших душах.

11. Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

Пісня » Людина починається з добра»