Для батьків
Перший етап
Ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною.
Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй бракує, з’ясувати, чи немає в неї неправильних способів виконання, звичок у роботі.
Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
Другий етап
Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути переконані, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху.
Оцініть із нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте яку-небудь позначку, наприклад знак оклику або задоволений смайлик. Через якийсь час ви разом із дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня.
У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою.
Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Основним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
Третій етап
Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитеся неподалік, займаєтеся своїми справами.
Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться.
Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу — в тому, аби дитина переконалася, що вона вже дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу знадобиться на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті.
Сенс цього етапу в тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама.
Відкладати до вашої появи можна тільки найскладніше. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.
Ви вважаєте, що такий підхід забере у вас багато часу і сил? А хіба менше часу та емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу ? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною?
Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати та спланувати свою допомогу?
Батькам до уваги
— Усміхайтеся.
— Не повчайте дитину, не хмуртеся, не гнівайтесь, не підвищуйте голос, не залякуйте дитину.
— Відкладіть усі свої справи.
— Не забудьте сказати своєму малюкові, який він має чудовий вигляд і як ви його любите.
— Коли дитина прийде зі школи, влаштуйте святковий обід.