Загальні особливості старшого дошкільного віку

ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІКОВОГО ПЕРІОДУ

На шостому-сьомому роках життя відбуваються подальші зміни у фізичному, психічному , соціальному розвитку дошкільника. Протягом цього періоду маса його тіла збільшується на 200 г щомісяця, а довжина — на 0,5 см. Зростає роль кори головного мозку в регуляції поведінки дитини, вдосконалюються процеси вищої нервової діяльності, зростає її рухливість.

У таблиці наведено антропометричні характеристики дитини шостого-сьомого років життя.

Різноманітнішими та багатшими стають зміст та форми дитячої діяльності. Сюжетно-рольова гра в старшому дошкільному віці вступає у пору свого розквіту: ускладнюються сюжети, вона набуває творчого характеру, виникають ігри-фантазії, ігри з правилами, режисерські ігри. В іграх — фантазіях дитина втілює образи своєї уяви, придумує сюжет, вдається до його трансформації відповідно до динаміки розгортання ігрового задуму, використовує на власний розсуд ігрові модулі, іграшки, різноманітні матеріали . Гра-фантазія може перетворитися на вид спільного розповідання, безпосередньо не прив’язаного до тематичного ігрового середовища. В ній розвиваєтьсятворчість як провідна характеристика активності старшого дошкільника.

Дитина освоює ігри з правилами, важливі для розвитку її уваги, пам’яті, рухових та пізнавальних здібностей, системи знань про довкілля та саму себе. Навчається контролювати свої та чужі дії, діяти в рамках спільних для учасників гри правил, регулювати спільну діяльність, адекватно реагувати на успіх та невдачу , засвоювати уявлення про справедливість, людяність, спостережливість та інші базові особистісні якості. Поряд з цим розвиваються індивідуальні та спільні режисерські ігри з іграшками. Віднині дедалі частіше учасниками та виконавцями різноманітних ролей стають іграшки.

Дитина може не брати на себе певної ролі, вона виконує по черзі ролі різних персонажів, організуючи та регулюючи відносини дійових осіб як «режисер».

В іграх-фантазіях, іграх з правилами, режисерських іграх розвиваються самостійність, відповідальність, самовладання, креативність як важливі характеристики особистості; в них дошкільник уточнює свої уявлення про обов’язки та права, усвідомлює, що, виконуючи обов’язки, визначені роллю, учасник гри сприяє реалізації прав інших; сюжети рольової гри відображають різні сфери реального та уявного життя. Ігри стають тривалішими , вони все більше регулюються правилами, відображають дедалі складніший та реальніший життєвий контекст.

Упродовж шостого-сьомого років життя розвиваються різноманітні продуктивні види діяльності — малювання, ліплення, конструювання, аплікація, моделювання. Вони потребують володіння певними способами дій та сенсорними еталонами, стимулюють розвиток особистості дитини, сприяють формуванню її практичної вмілості, художньої сприйнятливості, естетичного ставлення до навколишньої дійсності, розвитку різноманітних здібностей. В життєдіяльності старшого дошкільника переважає продуктивна діяльність поряд з ігровою, саме їй він надає перевагу у виборі роду самостійних занять, охоче нею займається протягом тривалого часу.

У цей віковий період удосконалюється трудова діяльність, хоча її форми, спрямовані на створення суспільно корисних предметів, не характерні для цього віку. Проте саме в цей час закладаються передумови майбутньої виробничої праці: складаються уявлення про працю та професії дорослих, формуються окремі трудові вміння й навички, мотиви виконання трудових доручень, розвивається здатність самостійно ставити та утримувати мету діяльності, формуються деякі особистісні якості — працелюбність, наполегливість, цілеспрямованість, старанність тощо.

Закладаються основи учбової діяльності, що зароджується всередині гри. Дитина починає навчатися, граючи, ставиться до навчання як до своєрідної рольової гри з правилами. Оволодіваючи ними, дошкільник непомітно для себе оволодіває елементарними учбовими діями, в нього виникає бажання та вміння вчитися, розвивається готовність протягом нетривалого часу навчатися, тобто діяти у спеціально створених, регламентованих за змістом, формами організації та часом умовах.

У старшому дошкільному віці істотно змінюється самосвідомість: розвивається елементарний образ «Я», формується певне самоставлення та система уявлень про себе , формується самооцінка та пов’язаний з нею рівень домагань; збільшується кількість особистісних якостей та видів діяльності, які дитина може оцінити; формується елементарна життєва перспектива; дитина оцінює себе як представника певної статі, орієнтується на внутрішні етичні інтонації як регулятор власної поведінки; виникає оцінка себе у часі та життєвому просторі; вона починає орієнтуватися в своїх обов’язках та правах; з’являється чітка, впевнена, в цілому емоційно позитивна самооцінка, що є важливою умовою формування особистості та життєвої компетентності.

Розвивається рефлексія — здатність аналізувати й осмислювати власні дії, вчинки, мотиви, думки, співвідносити їх з очікуваннями авторитетних для неї інших людей та моральними нормами. Як важливий механізм особистісного зростання рефлексія сприяє становленню адекватної поведінки дошкільника в різних соціальних ситуаціях. Удосконалюється можливість контролювати виконання своїх дій; формуються позиції одночасно виконавця та контролера, розвивається здатність співвідносити власну поведінку з ідеальним еталоном.

Протягом цього життєвого періоду завдяки виникненню ієрархії мотивів, їх супідрядності в дитини складається певна лінія поведінки, розвивається здатність утримуватися від імпульсивних дій, підпорядковувати свої дії та вчинки не лише бажанням, а й необхідності. Формуються пізнавальні мотиви, мотиви соціальної значущості, схвалення, співчуття, підтримки, самоствердження, самолюбності.

Триває становлення вольових дій дитини — стає цілеспрямованішою її діяльність, мета починає співвідноситися з мотивом , зростає регулювальна роль мовлення в ході ігрової, продуктивної, трудової та учбової діяльностей. Дитина стає все більш організованою, навчається підпорядковувати свою активність вимозі «треба», починає діставати задоволення від долання труднощів, виконання оптимальних для віку завдань.

Особливе місце в розвитку особистості старшого дошкільника посідає становлення чуттєвої сфери — емоцій та почуттів. Головними в розвитку стають: здатність управляти емоціями, певна раціоналізація переживань, зміна змісту й динаміки почуттів, набуття ними більшої сталості та глибини. Більш зрілими стають форми моральних, естетичних та пізнавальних почуттів — співчуття, чуйність, почуття обов’язку, взаємодопомоги, переживання успіху — неуспіху, самолюбності, допитливості тощо.

Старший дошкільник диференціює емоційні стани за зовнішніми проявами людини , зрозумілішими для нього стають базові емоції , він більш адекватно реагує на різні життєві події, виразніше передає в ролях та зображеннях людські переживання.