«Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору «Старий і море»
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. «У класиків потрібно вчитися, але не наслідувати їх… У наш час потрібно… перевершити письменників минулого»,- говорив е. Хемінгуей. І це йому певною мірою вдалося. Про те свідчать захоплені відгуки: «Перед своїм кінцем Хемінгуей був одним із най-відоміших і найпопулярніших письменників у світі» (Дж. Томпсон); «…Хемінгуей, можливо, найбільш американський серед американських письменників ХХ ст. Як людина і як письменник він був найтісніше пов’язаний із традиціями американських піонерів, із тими своїми предками, які сокирою прокладали шлях крізь праліс, які зі своїми грубо збитими фургонами простували безмежною прерією. Вони тяжко працювали, воюючи з дикою природою і ризикуючи на кожному кроці. Від тих піонерів — свідомо чи несвідомо — Хемінгуей запозичив усе найкраще, усе, що було справжньою, а не офіційною Америкою»,- зазначав відомий літературознавець Д. Затонський.
Про героїв Хемінгуея, особливості та значення повісті «Старий і море» й буде наша розмова на уроці.
II. оголошення теми й мети уроку
III. Формування вмінь і навичок учнів
1. евристична бесіда
— Чому е. Хемінгуей більш ніж десять років «виношував» сюжет твору «Старий і море»?
— Як розвивається тема внутрішньої перемоги героя повісті над собою, своїм страхом, безсиллям навіть тоді, коли все видається втраченим?
— Що є головним у творі, про що він: про рибалку, звичайного трудівника, чи про людину взагалі?
— Як розв’язується така суперечність у повісті: трагічне безсилля людини та її нездоланність?
— Як е. Хемінгуей утверджує тему життєвого призначення людини? У чому виявляється людська велич?
— У чому гуманістичний ідеал письменника?
2. творча робота
— Складіть уявні діалоги за повістю «Старий і море» між:
— старим і хлопчиком;
— старим і морем;
— старим і рибалками;
— хлопчиком і туристкою.
4. слово вчителя
— У центрі повісті фігура старого рибалки Сантьяго. Це не звичайний старий. так він сам говорить про себе, і далі ми можемо переконатися у справедливості цієї самохарактеристики. Старий живе відповідно до власного трудового етичного кодексу, героїчно бореться за життя й людську гідність. майже три місяці щодня він виходить у море і повертається без улову. На вісімдесят п’ятий день Сантьяго ловить величезного марліна. До речі, упіймати таку рибину, як марлін, дуже важко, оскільки вона розвиває швидкість до 140 км/год, а її маса сягає 1200 фунтів (близько 600 кг). Вона може легко повести за собою човен і навіть потопити його.
Рибу з’їдають акули. Здається, старий зазнає поразки. Сум, самотність, старість. Слабкість, згасання підкреслюються навіть в описі зовнішності рибалки.
Але згадаймо, як Сантьяго боровся з рибою. У вирішальний момент, коли після триденних перегонів марлін утомився й випірнув із моря, старий відчув, як у нього «каламутиться в голові». Проте спинив себе: «треба, щоб голова була ясна. Отже, збери докупи свої думки й навчися терпіти, як чоловік. Або як оця риба». рибалка намагався максимально мобілізувати всі свої сили, щоб здобути перемогу й довести тим, хто вважав його невдахою, самому собі, морській істоті, що він ще чогось вартий! «Безглуздо втрачати надію,- думав він.- Безглуздо й, мабуть, гріх».
У боротьбі старого з акулами виражено оптимізм. Хемінгуей невтомно знову й знову підкреслює тему непереможності людини. По суті, повість учить, що поки людина жива, поки вона відчуває себе людиною, є надія на краще. Старий залишається без зброї, утома його перевищує межі можливого. Він знає, що вночі акули нападуть знову. Що він може? Битися, поки не помре. трохи пізніше мріє, щоб йому не довелося більше боротися, але знову і знову вступає в боротьбу. Коли ж поразка здається безумовною, коли від риби нічого не залишається, у самій поразці вимальовується перемога. Старий знову, як на початку повісті, несе додому — навіть без допомоги хлопчика — щоглу зі згорнутим вітрилом. Засинає, і сняться йому леви молодості, а хлопчик оберігає його сон, чекаючи нових, щасливих днів передачі мудрості від старого йому, представникові молодого покоління.
«Якщо хочете,- стверджує Д. Затонський,- образ старого Сантьяго з повісті-притчі Хемінгуея «Старий і море» піднесений до рівня міфу, міфу про людину, переможену й водночас непереможну».
5. самостійна робота
— Складіть тези за вивченими матеріалами про новаторство е. Хемінгуея в літературі та значення його художньої творчості.
— Поясніть, навіщо «вмонтований» у кінці повісті епізод із туристкою? (У ньому — соціальний аспект твору. Багата жіночка навіть не підозрює, якими зусиллями здобувають засоби для життя прості рибалки, який щоденний подвиг здійснює кожен із них і що за історія криється за кістяком великої риби, прив’язаним до човна.)
6. Підсумок учителя
— Хемінгуея люблять і високо цінують у світі, про нього дуже багато пишуть. Його творчість суттєво вплинула на численних митців Європи та Америки. Сам письменник до своєї літературної праці ставився надзвичайно серйозно: «Нема на світі справи важчої, ніж писати просту, чесну прозу про людину. Спочатку слід вивчити те, про що пишеш. А потім навчитися писати. На одне і на друге йде все життя». Видатний американський письменник У. Фолкнер писав про «Старого й море»: «Час, можливо, покаже, що це найкращий єдиний добуток кожного з нас». так це чи ні, але твір Хемінгуея «Старий і море» гідно завершує творчий шлях людини, праця якої багато в чому визначила художній образ нашого часу.
IV. Домашнє завдання
Характеризувати образи повісті, висловлювати своє ставлення до проблем твору, визначати художні особливості та риси новаторства письменника.
Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Японію XX ст. та види прикладного мистецтва.
«Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору «Старий і море»