КРЕАТИВНА ОСВІТА

Актуальність дослідження Визначається сучасними концепціями перебудови освіти в Україні в напрямку забезпечення всебічного розвитку особистості. Особлива роль у цьому процесі належить початковій ланці навчання, де цілеспрямовано виявляються та розвиваються здібності дитини, формуються вміння та бажання вчитися, створюються умови для її самовираження в різних видах діяльності. Важливого значення у зв’язку з цим набуває переорієнтація навчання з чисто прагматичної на духовно-творчу мету і стосується це насамперед лінгвістичної освіти.

Зокрема, сучасні концепції навчання державної мови в Україні зазначають, що в знаннях учнів є багато формалізму, зумовленого вербальним заучуванням теоретичних положень. Означеними позиціями обумовлюється необхідність цілеспрямованої, систематичної роботи з розвитку креативного мовлення, яке є показником гармонійного поєднання творчого мислення з високорозвиненими загальномовленнєвими вміннями.

Проблеми креативності і творчості в широкому значенні не є новими. Означена проблема багатоаспектна і досліджується суміжними науками. У психології це обгрунтування понять Креативність, творчість, творча діяльність, творча активність, творчий потенціал ; видів творчості і їх структури (П.

Енгельмеєр, Г. Сельє, Г. Уоллес та ін.); критеріїв креативності ; принципів заохочення креативності (П.

Торренс); етапів творчого процесу ; механізмів творчості .

Філософські витоки креативності досліджували такі вчені як М. О. Бердяєв, Г. Гегель, І. Кант П. Лезін, В. Г. Соловйов, Л. Фейєрбах, Ф. Шеллінг. Значний вклад у розуміння філософських засад креативності внесли представники української філософської школи .

Лінгвістичні аспекти креативності через призму психології мови розглядали О. О. Потебня, Д. М. Овсянико-Куликовський.

Зазначимо, що хоча проблеми творчості завжди були в центрі уваги педагогічної науки , однак їх лінгводидактичний аспект щодо розвитку креативного мовлення розглядався лише у зв’язку з дослідженнями інших проблем: розвитку зв’язного мовлення учнів ; лінгвістичного аналізу художнього тексту ; словесної творчості (В.

В. Данилов, В. В. Добромислов, В. І. Масальський, С. Л. Редозубов, О. Я. Савченко, К. І. Чуковський).

Означені дослідження, шкільна практика засвідчили, що безпосередньо формуванню навичок креативного мовлення у школярів приділяється недостатньо уваги. Крім того, розвиток його доцільно здійснювати в молодшому шкільному віці, коли творчі здібності людини розвиваються особливо інтенсивно. Традиційна методика початкової школи недооцінює важливість цієї роботи в означеному напрямку.

Потреба виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати думки оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, відсутність наукових і методичних доробок щодо педагогічного впливу на креативність мовлення молодших школярів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток креативного мовлення молодших школярів».Розвиток креативності школярів

До проблеми креативності неодноразово звертались дослідники та, незважаючи на це, вона залишається найменш розгаданою частиною людської активності. Креативність пов’язана з різними аспектами людської особистості

Креативність активно почала вивчатись післяпублікацій робіт Гілфорда, його кубоподібної моделі структури інтелекту, коли він виділив:

— Дивергентне мислення або творче мислення, яке допускає варіативні шляхи розв’язання проблеми, приводить до цікавих результатів.

Гілфорд відмітив шість параметрів креативності:

— Здатність до генерації великої кількості ідей.

— Оригінальність.

— Здатність розв’язувати нестандартні проблеми, уміння побачити в об’єкт і нові ознаки, знайти нове використання.

Торранс продовжив дослідження креативності, але вніс новий відтінок розуміння креативності як здатності до сприйняття недоліків, «дірок» у знаннях.

Креативна людина володіє більшою привабливістю у спілкуванні. Вона притягує до себе людей. В її товаристві час спливає непомітно та виникає бажання якомога довше залишатися поруч з нею.

При цьому привабливістьтворчої людини пов’язується не лише з її постійним розвитком, змінами, але й з її відкритістю іншому досвіту. А ця відкритість, у свою чергу, звершує це коло, чи точніше, продовжує спіраль розвитку.

Творча людина бачить інших у всій сукупності їхніх рис і властивостей, а при такому погляді люди ні кращі, ні гірші в порівнянні один до одного: вони просто різні. Людина, яка виходить на рівень розвинутої креативності, більш демократична у стосунках з оточуючими. При цьому вона не приймає нікого насилля чи придушення.

А. Галін так описує творчу людину: «Творча людина створює навколо себе клімат відкритості, доброзичливості, можливість прояву спонтанних і вільних схильностей і поривів. Творча людина — ворог деспотизму, вона висміює, відкидає, заперечує його не терпить насильства». Чим вищий рівень розвитку особистості, тим м’якша, демократичніша людина в поводженні з іншими. Особливе значення має вміння поставити себе на місце іншого.

Креативність тут допомагає проникнути в переживання іншої людини.

Створіть сприятливу атмосферу для розвитку творчого мислення в дітей! І пам’ятайте головне, про почуття психологічної захищеності у них. Критичні зауваження на адресу дітей і спроби окремих дорослих створити в них відчуття, що пропозиції малого нерозумні й навіть не заслуговують на увагу, є найкоротшим шляхом придушення творчих можливостей маленької людини. Якщо перші спроби дитини самостійно мислити не знаходять підтримки серед оточуючих, викликають сміх, то в неї з’являється страх виявитися «білою вороною».

Занадто великі вимоги до дитини призводять до побоювання не відповідати очікуванням оточуючих, а потім, у свою чергу, — до «паралічу творчості». Дитина боїться випробувати свої сили, ризикнути, експериментувати, житии повноцінним життям. Вона боїться успіху, тому що за її досвідом успіх приречений до провалу, оскреактивність, вона виходить на рівеньширшихсоціальнихвзаємовідносин і зв’язків, за влучнимвисловом А. Галіна, «вилізає з індивідуалістичноїшкарлупи, якщо в нійзнаходиться».

Тобто, ми говоримо про необхідністьспонукати в дітяхрадістьвідкриття нового. На сьогоднішній день тінавчальніпрограми, якідіють в початковійшколі, якраз і покликані на розвиток креативного мисленняучнів. А саамепрограмирозвивальногонавчання, інтегрований курс «Довкілля», науково-педагогічний проект «Росток».

Інтегрований курс «Довкілля» здійснюється за такиминапрямами:наукові основи інтеграції знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової та середньої школи;

— Проблемні ситуації на уроках української мови як засіб розвитку креативного мовлення // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського / Зб. наук. пр. — Одеса, 1998. — В. 4. — С. 32 — 36.

2. Креативність як базисна характеристика розвитку дітей початкових класів // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського / Зб. наук. пр. — Одеса, 1998. — В. 11. — С.174 — 182.

4. Взаємозв’язок мислительного та мовленнєвого факторів у процесі розвитку креативного мовлення молодших школярів //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського / Зб. наук. пр. — Одеса, 2000. — В. 9. —

С. 64 -70.

6. Ідеї К. Д. Ушинського щодо розвитку мовлення учнів початкових класів // Дидактична модель К. Д. Ушинського в сучасній загальноосвітній школі: Наукові записки Рівненського державного педагогічного інституту. — Рівне, 1998.- В. 4. — С.226 — 228.

8. Креативність як засіб розвитку мовлення учнів // Науково-практичний журнал «Еврика», № 1, РЕГІ, 1998. — С. 59 — 61.

10. Міжнароднаконференція