Музичне мистецтво, 5 клас, «Духовна музика в храмі»

Тема уроку: Духовна музика в храмі

Мета: пояснити визначення поняття духовна музика, розкрити особливості духовної музики та іконопису у втіленні духовного світу людини, познайомити учнів із творчістю Артемія Веделя; розвивати вокальні навички; виховувати інтерес до духовних традицій у мистецтві, любов до музики, культури її слухання.

Тип уроку: поглиблення теми.

Обладнання: технічні засоби — мультимедійний кабінет, портрети композиторів, дидактичний матеріал, тести, картки оцінювання.

П Лан уроку:

Вхід у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова. Перевірка Д/З Зіставлення образів ікони Вишгородської Богоматері та «Херувимської» А. Веделя . «Мама» Ю. Чичкова — розучування. Узагальнення вивченого.

Фізкультхвилинка. Творчі завдання. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором.

Розповісти про її зміст і звучання. За бажанням — втілити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці. Вихід у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.

Хід уроку:

Вхід у кабінет у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова. Організаційний момент: .

Привітання

— Добрий день, діти! Я вітаю вас!

Діти: добрий день учитель і музичний клас!

Перевірка Д/З . Сьогодні ми поговоримо про духовну музику.

Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно-архітектурних ансамблях тощо. Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури.

Виконання багатоголосого твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку й радості, тривоги та надії; буденності і водночас чогось неземного, бо у співі цьому — душа народу.

Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

Відомості про А. Веделя і його твір «Херувимська» .

Композиторів, які писали духовну музику, дуже багато: Д. Бортнянський,

М. Березовський, П. Чайковський, М. Глінка. Одним із них був Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак і педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викладав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі.

У творчості Веделя, що охоплює сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори композитора створені для виконання хором акапела , тобто без інструментального супроводу. Творчість Артемія Веделя поряд із творчістю Дмитра Бортнянського та Максима Березовського представляє період розквіту української хорової музики кінця 18 століття.

Сьогодні, наприклад, ми послухаємо твір Артемія Веделя «Херувимська».

Херувимська — це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими» . Цей різновид духовного співу відомий ще з VI ст. і вирізняється особливою урочистістю. Існує багато варіантів співу херувимських. Їх створювали Д. Бортнянський,

М. Березовський, П. Чайковський, М. Глінка.

Слухання музики А. Веделя «Херувимська». Аналіз прослуханого твору. Аналіз прослуханого твору

Які образи виникли у вашій уяві під час слухання «Херувимської»? Яким є характер прослуханого твору?

Розповідь про чудодійну силу зображення Святої Марії-Богоматері.

Найдавніше і найвеличніше зображення Богоматері — ікона Вишегородська

Богоматір. Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуса, яка відома ще як Вишгородська Богоматір.

Композиція зображує Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називали «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.

Вчитель:

Звідкіля походить назва ікони?

Учень:

Літописи свідчать про її Візантійське походження. На початку 7 ст. ікону було перевезено з Константинополя до князівської церкви у Вишгороді, що під Києвом. Та згодом суздальський князь Андрій Боголюбський, зруйнувавши Київ, загарбав ікону і перевіз її до своєї вотчини у місто Володимир на Клязьмі. З того часу ікона й отримала назву «Володимирська Богородиця».

Нині ікона зберігається у Третьяковській картинній галереї в Москві.

Талановитий майстре відобразив на іконі найвищі цінності людини — красу життя і материнської любові.

Робота наді піснею Ю. Чичкова «Мама»

Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним, ласкавим співом. Виконаймо її ніжно, з теплотою.

Також поміркуйте, який образ мами втілено в пісні.

Узагальнення уроку: Тестування:

10. Оцінювання учнів.

11. Підсумок уроку: Сьогодні на уроці ми переконалися, що «Херувимська» вражає щирістю, задушевністю, особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері. Чистота і ніжність звучання, просвітленість і прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.

12. Д/З слухати музику за власним вибором. Розповісти про її зміст і звучання. За бажанням — втілити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці.

13. Вихід у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.