Освіта протягом життя

Професійний розвиток вчителя в системі післядипломної освіти являє собою цілеспрямований і поетапний процес фахового становлення, саморозвитку та самореалізації особистості, що характеризується неперервністю, системністю, динамізмом і циклічністю та передбачає ефективний науково-методичний супровід з урахуванням навчальних потреб, мотиваційних детермінант педагога, рівня його професійної майстерності тощо. Інноваційна структура організації діяльності педагогів у міжатестаційний період надає потужний імпульс до розвитку методичної служби всіх рівнів, тому що методична робота з педагогічними кадрами спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовку вчителів до пошукової роботи, стимулювання їх до самоосвітньої діяльності. Місією методичних служб як науково-методичних осередків освітнього простору районів і міст є розробка і здійснення науково-методичного супроводу неперервного зростання педагогів і педагогічних колективів на засадах компетентнісного, андрагогічного і акмеологічного підходів, ураховуючи потреби, інтереси, мотиви як окремої особистості, так і вимоги суспільства; пошук принципово нових рішень щодо наступності й цілісності професійного становлення особистості; посилення індивідуального підходу в освіті тощ. Елементами неперервної освіти є формування готовності педагогічних працівників до самоосвіти, досвіду самоосвітньої діяльності, соціально зумовлених ціннісних орієнтацій. Уміння педагога самостійно здобувати й засвоювати знання, переорієнтація з процесу на результат і якість освіти передусім зумовлені дієвим науково-методичним супроводом, ефективною системою заходів курсового і міжкурсового періоду відповідно до запитів, потреб, мотивації педагогів, підготовки вчителів до впровадження освітніх інновацій, готовність до інноваційної, творчої результативної діяльності, оволодіння інноваційними підходами та технологіями

Системний підхід організації роботи науково-методичної установи — це не тільки новий шлях у науці, але й новий шлях здійснення і вирішення багатьох практичних проблем, у тому числі й проблеми Підвищення ефективності організації науково-методичної роботи в регіоні. Системне бачення процесів стає важливою рисою сучасного пізнання і практики, особливо практики управління. Жодна галузь науки, практики не може обійтись без системного уявлення, системного підходу.

Чітка організація роботи — залог успіху.

Освітньо-педагогічні зміни в національному масштабі відбуваються у контексті загальноцивілізаційних трансформацій, зумовлених як широким розповсюдженням нових освітніх технологій, заснованих на використанні можливостей сучасної комп’ютерної техніки, так і суттєвим розширенням можливостей і потреб в індивідуальному, особистісному розвитку людини. Отже, виникає необхідність перебудови у всіх навчальних закладах педагогічного простору, розбудови системи неперервної освіти, спрямованої на особистісний і професійний розвиток особистості, відтворення інтелектуального та духовного потенціалу української нації. На всіх рівнях неперервної освіти повинні створюватися умови для розвитку інтелекту, творчих якостей молоді, підготовки її до життя у відкритому суспільстві, самостійної взаємодії з динамічним світом професійної праці.

Особлива роль у реалізації зазначених завдань належить педагогічним технологіям, які сьогодні впроваджуються у систему неперервної освіти і слугують гуманізації, гуманітаризації, демократизації педагогічного процесу, забезпеченню як потреб особистості в інтелектуальному, творчому і духовному розвитку, так і потреб суспільства щодо особистісного, професійного і соціального становлення людини.

Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день основним напрямом реалізації модернізацій них реформ в освіті і одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому.

Вищі педагогічні навчальні заклади ще не скоро зможуть підготувати нове покоління педагогів, зорієнтованих на цінності сучасного інформаційного суспільства. Успіх реформ вирішальною мірою залежить від того, наскільки вдасться збудити творчий потенціал педагогів, які зараз працюють в системі освіти. Відтак наразі необхідно визначити як пріоритетну мету роботи щодо формування ефективної системи ініціювання, організації та координування інноваційної, пошукової, експериментально-дослідницької освітньої діяльності та її науково-методичного супроводу.

Важливою умовою й провідним фактором успішності процесу підготовки педагога-новатора є безперервна освіта, оскільки вона, по-перше, відповідає потребам і закономірностям розвитку інформаційного суспільства і є фактором формування, розвитку і постійного забезпечення сукупної культури педагога, а по-друге, адекватна специфіці педагогічної діяльності, ролі і місцю особистості вчителя-дослідника, новатора у педагогічному процесі, що передбачає безперервне збагачення професійно-значущих дослідницьких якостей.

Ефективність педагогічної діяльності педагога напряму пов’язана з дослідницькою культурою. Сучасний учитель може виступати в якості автора, розробника, дослідника, пропагандиста нових ідей, технологій, концепцій, експериментатора.