Поміркуйте над фразами
Коли дітей сварять, вони звикають сваритися. Коли діти живуть серед ворожнечі і злоби, вони стають злими, сварливими, агресивними, здатними до бійки. Коли діти живуть серед насмішок, вони стають нерішучими і надто скромними. Коли діти живуть в ніяковості і соромі, відчуття власної гідності вироджується у почуття вини. Коли до дітей ставляться терпимо і справедливо, вони вчаться бути терпеливими і справедливими з іншими.
Коли дітям вселяють упевненість у собі, вони вчаться бути спокійними і впевненими. Коли до дітей ставляться із захопленням і похвалою, вони вчаться бачити добре в інших. Коли діти живуть в обстановці правдивості, вони дізнаються, що таке справедливість. Коли діти почувають себе захищеними, вони вчаться захищати інших.
Коли дорослі схвалюють і справедливо оцінюють вчинки дітей, діти вчаться цінувати себе. Коли діти відчувають безмірну любов, вони вчаться шукати любов у Бога і в світі.
Основні правила батьківської поведінки
Усім хочеться чути схвальні відгуки про своїх дітей, і для успішного їх виконання психологи радять дотримуватися таких настанов:
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою. Не думай, що дитина твоя. Вона — Божа.
Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, вона дасть його іншому. Це незворотний закон вдячності. Не мстися на дитині за свої образи, щоб на старість не їсти гіркого хліба. Бо що посієш, те й пожнеш.
Не принижуй дитини. Не муч себе, коли не можеш чогось зробити для своєї дитини, а муч себе, коли можеш, а не робиш. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій того, чого не хотів би, щоб інші робили твоїй.
Люби свою дитину будь-якою: не талановитою, невдалою, дорослою. Спілкуючись із нею, тішся.
Поміркуйте над фразами