Присловная підрядний зв’язок — Підрядні зв’язки слів і словосполучення, Синтаксис
Гарна книга — та, у якій автор говорить те, що повинне, не говорить того, що не повинне, і говорить так, як повинне. Аристотель
Присловная підрядний зв’язок
Присловная підрядний зв’язок
Присловная підрядний зв’язок — це зв’язок, визначений властивостями знаменного слова й (позиції, що осуществляющаяся незалежно від синтаксичного места,) цього слова в реченні: знаменне слово саме по собі досить для того, щоб на основі діючих у мові правил вибрати для себе як розповсюджувач форму іншого слова й зайняти роль чільного компонента в елементарному з’єднанні, що утворився таким чином, слова й форми слова
Отже, слово має синтаксичні властивості. Наприклад, слово читати у всіх своїх формах (читаю, читав, читаючи…) може приєднувати до себе різні залежні форми інших слів: читати книгу, читати з інтересом, читати повільно…; слово лист з’єднується із залежними формами: чужий лист, лист другові (і до друга), лист від матері, лист олівцем…
Ці зв’язки здійснюються на основі властивостей самих слів і визначаються цими властивостями; з іншого боку, залежні форми також підкоряються певним правилам з’єднання або нез’єднання з тим або іншим словом. Здатність слова з’єднуватися з певним колом його форм, що поширюють, називається сполучуваністю слова, його сочетаемостними можливостями (в інших термінах — валентностними властивостями слова).
Присловная підрядний зв’язок — Підрядні зв’язки слів і словосполучення, Синтаксис