Роль прийому протиставлення для вираження ідейного змісту твору «Патріоти»
Особливу сторінку творчої спадщини В. Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх землякїв-українцїв, їх неробство та боягузство, псевдопатріотичне базікання про високі матери. До цієї тематичної групи належить і вірш «Патріоти» 1899. Сюжет твору простий: двоє хлопців розмовляли про «долю своєї землі», вони у словесах «боронили» долю і права народні, роздумували «про окремість натури», «давність своєї — культури», фантазували про те, «як дійде народ своїх прав». А третій хлопчина стояв собі мовчки, бо «він мовити красно не міг» і справді глибоко замислився над долею своєї безталанної України:
Вбачались йому патріоти Із купою слів голосних, А поруч мільони голоти, І темність, і вбожество їх.
Але й поведінку третього хлопця поет не схвалює, хоч героя й турбують безправне становище народу, його вбогість. Митець вважає, що мало лише співчувати бідному люду, бо справжній патріот той, хто не сидить склавши руки, спостерігачем, а той, хто бореться за краще життя, хто здатний постояти за народні інтереси.
Викриттю показного «патріотизму» В. Самійленко присвятив і вірш «Патріотична праця» , в якому розповідає про кількох «патріотів», які взялися піднімати національну культуру. Вони просторікують про свою полум’яну «любов» до рідного краю, розпинаються перед ним у вірності, а самі не знають української мови. Ось чому вся «їхня «патріотична праця» виявляється пустодзвонною й нікчемною. Сатиричному викриттю подібних базік-«патріотів» В. Самійленко присвячує і вірш «Патріота Іван» .
Герой вірша належить, як він сам себе вважає, до «благородних». Івай підроблюється під мову мужика, пише книжки про народ, захоплено цитує вичитане, хвалить тих, хто служить вітчизні. Він, як і йому подібні «патріоти», розпинається про любов до селянина, а сам тільки й дбає про власне збагачення:
Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать промову стане, То не жди, щоб був кінець… Він і сам колись пристане До роботи… в гаманець.
До цієї тематичної групи сатиричних творів В. Самійленка належать і вірші «На печі», «Ельдорадо», «Божий приклад», в яких поет сатирично викриває імперський шовінізм та позірне народолюбство «патріотів»-фразерів. Ці вірші вивчаються за програмою Інституту літератури у десятому класі, проте ми об’єднуємо їх в одну ідейно-тематичну групу з метою зручності цілісного вивчення.
Роль прийому протиставлення для вираження ідейного змісту твору «Патріоти»