Свято » Прощавай, Букварику»

Святково прикрашена сцена, стоять декорації лісу до казки » Пан Коцький»

Входять До зал учні класу.

1 учень: Увага! Увага!

У нас сьогодні свято

Заходьте до нас в гості всі:

Мами, тата, бабусі, і дідусі.

Учень 2. Є святкових днів багато

На листках календаря

А між ними — й наше свято:

Вшанування Букваря.

Учень 3: Дізнайтесь,

Які ми тепер красномовні.

Послухайте:

Наше виразне читання.

Танці й пісні у нашому виконанні.

Учень 4: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі ми букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

Учень 5: Любі гості, мами й тата.

В нас — букварикове свято

Добре, що прийшли до нас.

У 1-Б клас.

Учень 6: В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас

Від уроку до уроку —

Чуєш, дзвоник кличе нас.

Виконання пісні » Шкільний світ»

Цар: За горами, за морями

Гарна в мене є земля.

Із усякими дивами.

І це — царство Букваря.

Розпустив діток по світу

Розуму навчатись.

Повертатись вже їм час

На них чекаю повсякчас.

.

Лисиця: Я — Хитрая Лисичка

Із лісу йду здаля.

Хотілось не спізнитися

На свято Букваря.

Ведмідь: Коли до школи протоптав.

Я перший раз доріжку,

Одержав від учительки

У подарунок книжку.

Її казали шанувати,

В обкладинку обгортати,

Читати геть усе із неї,

Бо розумна вона, мов фея.

Вовк: Коли я з Букварем здружився,

Навчився швидко я читати.

А скільки радості було,

Що вам Царю Букварю, і не передати.

Мальвіна: Є книг багато — радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть вас по-простому — Цар Буквар.

Тобі дарую пісню — а це найкращий дар

Прийми її, пораднику Буквар.

Виконання пісні » Мальвіна»

Цар Буквар: Ой! Ой! Допоможіть!

Що то за страшний звір, скажіть?

Коза: Я Коза-Дереза, півбока луплена,

За три копи куплена.

Хто каші не їсть?

Молока хто не п’є?

Ніжками затопчу.

Ріжками заколю.

Тупу-тупу ногами,

Я сховаю ваш буквар.

Не віддам його, ось так

Рак: А я Рак-неборак, очі витріщаю.

Потихеньку я повзу та не поспішаю.

А, це ти, Коза триклята!

Ти чого прийшла на свято?

Дивись: клешня в мене товста

Відріжу я тобі хвоста.

Коза: Добре вмію я брикатись,

І не стану я боятись!

Ось тобі, поганий Раче,

Подивись, як Коза скаче!

Рак: Ну, я тобі покажу:

В свою торбу посаджу!

Коза: Ой-ой-ой! Краще відпусти,

Я прошу тебе, прости.

Рак: Ось давно зробила б так,

Виходь мудрий наш Буквар!

Тут до тебе діти завітали

Вони на конкурс вірші приготували.

, » Зима і Весна» , «Тече вода із-за гаю» , » Вишеньки»

Виконання танцю » Дитячий світ» танцювальним колективом «Фламінго»

Цар Буквар: Маю літер 33. Це міцна сім’я.

Складаю нові я слова

Від А до Я.

Віршик абетки

Учень 7: Віршик абетки

Весело читаємо

«А», «Бе», «Ве» —

Коник у траві живе.

Учень 8: «Ге», «Де», «Е» —

Мама донечку веде.

«Є», «Же», «Зе» —

По стежині жук повзе.

Учень 9: «И», «І», «Ї»,»ІЙ» —

Гріється на сонці змій.

«Ка», «ЕЛ», «ЕМ»-

Лисенятко під кущем.

Учень 10: «ЕН», «О», » ПЕ» —

Песик носиком сопе.

Абетковий віршик

Треба добре знать

Учень 11: «ЕР», «ЕС», «ТЕ» —

В полі житечко росте.

«У», » ЕФ», «ХА» —

Я сміюся ха-ха-ха!

Учень 12: «ЦЕ», » ЧА», » ША» —

Кіт в дорогу вируша.

«ЩА», «Ю», » Я» —

Гарна пісенька моя.

Учень 13: » Знак м’який» —

Помічник він мовчазний.

Не мовчи, а абетку вчи.

Буквар: Я цар Буквар — усім відомий..

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене листають

Ніжні пальчики нові.

Хай же розум здобувають.

Любі дітоньки малі.

Щиро зі всіма ділюся-

Не шкодую своїх знань.

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

Вчитель: Добре знає дітвора,

Що найкраще свято — гра.

Тож коли сьогодні свято,

Пропоную вам пограти.

Ви ж розумники малі,

Що ж розминку почали.

1. Скільки букв в українському алфавіті?

2. Яка десята літера алфавіту?

3. Скільки голосних звуків в українській мові?

4. Скільки букв, що позначають голосні звуки?

5. Який звір спить вниз головою і літає?

6. Якого каміння немає на дні моря?

7. У мого батька є син, але він мені не брат. Хто це?

8. Скільки горіхів у порожній склянці?

Учень 14: Букви старанно ми вивчали,

Знаєм їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали з букваря.

Цар Буквар: Я навчив вас читати й писати

Слово » бабуся» і слово » тато»

Я залишаю навіки з вами

Слово » Вітчизна» зі словом » мама»

Хай вам щастить на шляху широкім,

Милі друзі мої ясноокі

Хай підростає ваш перший клас,

Я залишаю вас.

Тепер всіх вас учитимуть

Підручники нові.

Входять книжки

Підручник » Українська мова»

Всі народи мову мають

Всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

Підручник » Читанка»

Я — ваша перша читанка!

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки,

Є вірші і казки.

Даруватиму щодня

І забави, і знання

Підручник » Математика»

Раз, два, три, чотири, п׳ять.

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гуляти,

Всі уроки треба знати.

Підручник » Я і Україна»

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий.

Куди повзе рогатий жук —

Про все, малята, розкажу.

Під музику Буквар йде із зали, діти махають руками, прощаючись з ним

Учень 15: Жаль розлучатися, хоч і треба

Ми не забудем ніколи про тебе.

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву.

Учень 16: За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки

Виконання пісні » Перша вчителька»

Нагородження бібліотекарем найактивніших читачів.

Вчитель: Ми вчились не тільки читати і писати, малювати, ліпити, розмовляти, співати, рахувати. Серед перемог учнів нашого класу:

-1 місце у конкурсі поезій поетів Дніпропетровщини

— 1 місце у шкільному конкурсі за малюнок, присвячений 80 річчю Дніпропетровщини «Дніпропетровщина: минуле і майбутнє»

— 1 місце у творчому турі Колеса фортуни за інсценізацію сучасної української пісні.

Інсценізація пісні » Маленька україночка».

Вчитель: Перший екзамен ви здали добре. Але сьогодні ми вдячні не лише першому підручнику, а і батькам. Вони допомагали своїм дочкам і синочкам складати літери в склади, читати тексти і книжки.

Подякуйте оплесками їм за турботу, терпіння.

Учень 17: Татусю мій! Матусю рідна!

Ну як же нам не дякувать в цей час

За те, що розум, щедрість, вміння —

Все віддаєте ви для нас.

За вашу працю, ласку і любов

Всі: » Спасибі» вам скажемо знов.

Музичне вітання батькам піснею » Сонечко ласкаве»

Гра » Абетка побажань»

Учень: Ми — сучасні діти,

Все повинні вміти:

Грамотно писати,

Множити, ділити,

Ще повинні вміти

Рідний край любити,

Школу і родину,

Вільну Україну.

Вчитель: Маленькі артисти класу запрошують вас, гості, в

Чарівний світ казки » Пан Коцький»

Дійові особи: дід, баба, пан Коцький, вовк, ведмідь, лисичка, кабан, їжак. На дворі, на лавочці біля хати сидить дід та баба, а біля її ніг лежить кіт. Автор.

Жили собі дід та баба тай горя не знали, Мали мале господарство, ще й кота тримали. Але котик постарів, спав вже багатенько, Не ловив мишей він зовсім, бо став ледаченький. Баба дідові отак весь час говорила І плакала, і кричала, а часом просила. Баба.

Ой, дідусю, голубчику, змилуйся над нами, Заведи кота ти в ліс, тай зостав з вовками. Хай вони його з’їдять, отаке ледащо, Бо не буду годувати я його нізащо. Дід. Добре, бабо, заведу, та там і покину, Йди-но, Мурчику, сюди, ти вража дитино.

Автор. Взяв котика у мішок до лісу подався, Там оставив під пеньком, та й чемно попрощався. Дід.

Живи, Мурчику, тут гарно, їж траву, малину, Не хотів ловить мишей, а спав цілу днину. Автор. Залишив кота під дубом, Кіт сидить, сумує, Коли дивиться лисички весело мандрують. Лисички. Ми лисички, ми сестрички, По лісу гуляємо, Ми гусяток пасемо. Зайців піджидаємо.

1. Лисичка. Боже, милий, що за диво, вперше таке бачу! Скажи мені, як ти звешся, молодий козаче?

2. Лисичка. Що тут робиш, поробляєш куди шлях ти держиш? Кіт. Я — Пан Коцький цар звірів, по лісу мандрую Дуже добре бачу, а ще краще чую. Можу всіх я вас поїсти, коли розізлюся.

1. Лисичка. Ой, ти, котику коточку, не сварись, не сердься, Бо для тебе у нас є курятина з перцем. 2. Лисичка. Іди до нас поспішай, жити у хатину.

Будемо тебе глядіти, як малу дитину. Автор. Й стали вони разом жити, кота годувати, Вкладати в ліжко спати ще й пісні співати.

1. Лисичка. Лягай, котику, поспи, а ми поспіваємо, Можемо казку розповісти, якщо побажаєш. Вкладають в ліжко, співають колискову.

Автор. Кіт заснув, лисички встали, тихо вийшли з хати Й сіли собі на пеньочку рушник вишивати. Вже пройшло чимало часу, кіт поспав, прокинувся Став з собою розмовляти, в слух думки казати. Саме ось оцю розмову підслухав зайчисько, Який нишком пробігав біля хати близько. Кіт.

Ох, і добре я живу в цих лисиць гарненьких, Вони мене так милують, як дитя маленьке, Можу спати, погуляти, книжку почитати. А ще можу я, як схочу, як буде охота, Половити усіх звірів та кинуть в болото. Автор. Як почув оце все зайчик, то дуже злякався, Побіг звідти він мерщій, під кущем сховався.

Там просидів він довгенько, подумав гарненько Поборов в собі він страх, до друзів подався Щоб усе це розказати, чого він злякався. На лісовій галявині сплять вовк, кабан, ведмідь, білка, їжак. Розглядують лісові квіти.

Ведмідь. Зайчику, що з тобою сталось, що з тобою вкоїлось Чого так перелякався, чи чого наснилось? Кабан. Зайчику, поглянь на мене, який ти смішненький, І чого ти так злякався, дурнику маленький?

Білка. Іди, зайчику, сюди, розкажи скоренько, Хто тебе так налякав, ти ж моє серденько? Вовк. Чого зайчику тремтиш, як ота осика, Кажи нам усе мерщій, щоб не було лиха. Їжак. Ой, зі сміху я помру, дивлячись на тебе І з якого таки дива так тремтіти треба? Зайчик.

А мені вже не до сміху, всі мовчить, ні звуку, Бо я бачив у лисичок отаку звірюку Він казав, що за годину нас усіх половить, Всіх посадить у мішок ще й в болоті втопить. Ведмідь. Що ж тепер нам всім робити, що нам тут прийняти Як же братці, нам тепер в лісі проживати? Вовк. Я, вважаю, всім нам треби подарунки нести, Щоб оцей страшний звірюка не чіпав нашої честі. Їжак.

А я його не боюся, я клубком звернуся, В носа голками вип’юся, буде тозі знати, Як маленького мене безсоромно чіпати. Білка. Ну страшний, ну здоровенний, Ну і що із того, Треба, друзі, нам насамперед глянути на нього! Підеш, зайчику, ти знаєш де його шукати, Запроси його у гості до моєї хати. Вовк.

Вірно, вірно білка каже, глянемо гарненько, А тоді вже поговоримо з звіром тим чемненько. Заєць. На біду я народився у лиху годину, Піду зараз до лисички, може там і згину! Автор. Пішов зайчик до лисичок, щоб з гості позвати, І побачив їх хороших, усіх біля хаті.

За столом вони сиділи й чайок попивали, Булку з маслом куштували, тихо розмовляли. Заєць. Добрий день, руді лисички, гарні та миленькі, Запрошує вас білочка в гості всіх чемненько, Прихватіть разом з собою гостя ви страшного.

Всі ми дуже хочемо глянути на нього. Лисичка. Ми у гості всі прийдемо, та ви поховайтесь, Бо розірве вас на шмаття, тоді начувайтесь. Зайчик біжить знов до звірів в ліс.

Зайчик. В гості всі вони прийдуть, лисички сказали, Але всім нам поховатись вони приказали, Бо порве він всіх на шмаття, ледь кого зачує Буде тоді нам всім лихо, от такий він дурень! Автор. Як почули оте звірі, зразу поховались, Хто в кущі, хто за пеньок — всі порозбігались! Ідуть кіт з лисичками, несуть всім подарунки та співають. Всі.

А ми в гості йдемо бочку меду несемо, Ще горішки лісові, та ці квіти лугові. Моркву та капусту всім на закуску. Кіт.

А де ж звірі всі пропали? Ніхто не стрічає? 1 Лисичка.

Всі звірі у лісі зараз поховались, Бо дуже тебе вони налякались. Кіт. А чого мене боятись, я ж не буду тут кусатись? Що я можу їм зробити? Можу лиш мишей ловити, Можу випити сметану, коли з глечика дістану, Можу вкрасти м’ясо, сало, та за це перепадало!

Виходять всі звірі. Вовк. Де ти, зайчику, скажи, бачив диво — велетня? Кабан.

Та хіба йому під силу з’їсти нас таку ораву? Чи втопити у болоті, чи іще чого зробити? Білка. В страху очі ох, великі! Кіт.

Хочу з вами в лісі жити, з усіма вами дружити, Буду ліс охороняти, мишей сюди не пускати. Щоб по лісу не гуляли, та коріння не псували. Звірі. Добре, добре ми вітаємо тебе в нашім лісі, Живи собі у лисичок у добрі і втісі!

Приєднуйся ти до нас святкувати в добрий час! Всі беруться за руки танцюють та співають.

Вчитель:Закінчилось наше свято

Слова подяки хочеться сказати

Тим, хто Буквар готували для нас.

Спасибі редакторам і друкарям,

Письменникам і художникам

Спасибі й деревам за білий папір,

А квітам і травам — за фарби яскраві.

За добру турботу, за щастя, за мир.

Спасибі нашій державі.