Тема урока. Урок чемності

Мета: Розкрити зміст етикету, доцільності його дотримання; ознайомити з правилами культури поведінки за столом, формувати етичні звички; засвоїти словничок привітних слів; виховувати шанобливе ставлення до старших членів родини та чужих людей; ознайомити учнів з вимогами до щоденного мовлення ( Чистота, виразність, чіткість ); виявити з дітьми недоліки у власному мовленні ( Зайві слова, слова-паразити ); виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: Вірш «Стонога», ілюстрації до казок, правила чемності. Девіз уроку: «Посієш вчинок — виросте звичка».

Хід уроку

І. актуалізація опорних знань
— Домовились якось Андрійко, Михайлик, Оленка й Наталка провести разом неділю.

Коли це почався дощ, і Наталка запросила всіх до себе додому. — Та ні,- каже Андрійко,- краще по домівках. Мені хочеться почитати… — У нас почитаєш,- мовила Наталка. — а мені вже й їсти хочеться,- каже Оленка.

— У нас поїмо,- відповіла Наталка. — а ми твоїм удома не заважатимемо? — питає Михайлик. — а їх нікого немає. В гості поїхали,- мовила Наталка… Зайшли в хату.

Діти одразу заходились роззуватися. Наталка поба чила й каже: — Не треба, гості заходять взуті. — Так у вас же прибрано,- каже Оленка.

— Не біда,- мовить Наталка.- Прибереться ще раз… (а хто прибирає в них — вона, бачте, не сказала! ) Все-таки ніхто Наталки не послухав. а коли зайшли до кімнати, задзвонив телефон.

(У Наталки, знаєте, є дома телефон.) Кинулась Наталка до трубки і… і зайшла весела розмова, бо дзвонила подруга. Наталка тільки махнула друзям рукою, мовляв, сідайте, чого стоїте. Посідали, Та Андрійко довго не всидів. Підійшов до книжкової шафи, хотів з-за скла ви йняти книжку. Наталка трубку відхилила й каже: — Ми тих книжок не беремо.

То для краси. Я зараз тобі сама якусь знайду. Та й знов заходилась в трубку щебетати: — То до мене друзі прийшли. Зараз буду їх пригощати пирогами, мама зранку напекла.

Шкода, що ти далеко… Довго ще Наталка розповідала своїй подрузі про гостей, про пироги, про те, що мама вчора так поприбирала в хаті, що все аж блищить, і про кіно по телевізору, і про кактус на вікні, і про гусей надворі… Нарешті Наталка кладе трубку й каже: — Зараз будемо їсти пироги, вип’ємо соку. Добре? Діти погодились, аж знову дзвонить телефон.

Це вже інша подруга, але й їй Наталка розповідає все те, що й першій. В перерві між двома фразами встигає загадати Оленці: — Принеси з кухні пиріг, чашки, сік… — а чим застелити стіл? — питає Оленка. — ай, обійдеться,- мовить Наталка й знову повертається до телефону. Коли скінчила розмову, стіл уже був накритий, усі чекали господиню. Тільки взялися за пиріг, як знов озвався телефон…

Коли Наталка кінчила говорити, діти поїли пиріг, попили сік, прибрали після себе й зібралися вже йти додому. — Дякуємо,- сказали…

Може, й Наталка сказала б їм «на здоров’я», але знову озвався телефон. Вона тільки й мовила: — Це через нього в нас пропала неділя… — а що б ти вчинив на Наталчиному місці?

-Чи вміє Наталка запрошувати до себе друзів? — Чи вміє цінувати мамину працю? — Чи вміє берегти час — свій і друзів? — Чи вміє вона поводитися з телефоном?

II Повідомлення теми уроку
Як ти вчиниш, якщо: … до тебе прийшли гості, а подзвонив товариш? … товариш любить довго говорити по телефону?

… прийшли друзі, а ти не знаєш, як накривати на стіл? Пам’ятка 1) Коли до мене приходять гості, приділяю їм увагу. 2) Вчуся в мами накривати на стіл. 3) Не базікаю марно по телефону.

Робота над темою уроку 1. Робота над віршем.

СТОНОГа Раз Стоногу запросили В Білу, в гості, на весілля. Як зраділа тут Стонога Та як кинеться з порога!

Вискочила на дорогу І… поплутала всі ноги. Всі сто ніг! Погані справи: Де тут ліві? Де тут праві?

А передні де? а задні? Розберися в тім безладді! Заходилася Стонога Прямо посеред дороги Впорядковувати ноги: Виплутала першу, п’яту, Потім третю і дев’яту, Двадцять другу й двадцять шосту, Потім… все пішло не просто, Бо, коли знайшла тридцяту, Вже забула про двадцяту, А поки тії шукала, П’ята знову десь пропала! І Стонога лає: «Клята! Стій!

А де ж це сорок п’ята?» Так засмикана Стонога, Переплутуючи ноги, Рахувала, поки Біла Вся, як є, позеленіла. До Зеленої ж Стоноги Не просили. І з дороги Мусила вона вертати До своєї хати. — Чи чемна була Стонога?

— а як би ви вчинили на її місці? — а як слід поводитися в гостях?

2. Робота над матеріалом підручника. — розгляньте ілюстрації.

До якої вони казки? робота з підручником ( С. 74 ). 1) Читання уривку казки. 2) розповідь учнями казки в цілому.

3) Висновок.

3. Обговорення змісту й форми звертання для привітання іменинника.

4. Ознайомлення з правилами для тих, хто йде в гості ( С. 75 підручника ).

5. Читання віршів В. Бутрім, обговорення сюжетів та повчальної ідеї.

ЯК МИШЕНЯТКО СИЛИ Мало СОБІ Друзів Обирало Силимало-мишеня — Обирало собі друзів І звернулось до коня, Що щипав травичку в лузі: — Хочеш, будемо дружити? Я в конюшні стану жити, Будеш мене захищати, Вівсом друга пригощати! Кінь відмовивсь: «Мишеня — Друг не кращий для коня». Силимало-мишеня Подалося до корови: — Ти ще краща від коня, Бо рогата ти худоба. Хочеш, будемо дружити? Я прийду до тебе жити, Будеш мене захищати, Сиром, маслом пригощати.

А корова грізно: «Ні! Геть, не треба ти мені!». Силимало — до свині: — Хочеш будемо дружити? Ти даси харчів мені, Пустиш у свинарник жити, Захищатимеш від кішки. Відвернулась та від мишки: — Друг такий — не для свині!

Геть! Не треба ти мені. Ледь не плаче мишеня: — раз у мене сили мало, То й корова, і свиня, Й кінь — усі мене прогнали! Тут горобчик: «Кинь тужити! Хочеш, будемо дружити? разом від котів тікати?». Мишеня йому пихато: «Теж мені!

Який ти друг?! Ти гроза лише для мух!». Мишенятко Силимало Друзів довго ще шукало. Відмовляли всі йому.

Як гадаєте, чому? СПраВЖНІ ДрУЗІ У діброві зайчик жив. Він із білкою дружив. Білочка гриби шукає, Зайчик їй допомагає. То кисличку їй подасть: «Білочко, роби запас!». То подасть соснову шишку Понесе в зубах горішок. раз у яму він упав, Шансів вибратись не мав.

Як побачила це білка, Враз схопила довгу гілку Й каже зайчику: «Хапайсь, Міцно зубками тримайсь! Я покличу допомогу — Білок Бетю, Ясю й Гогу!

«. Зайчик навіть не боявсь: В друзях він не сумнівавсь. І маленькі білки скоро Зайця витягли нагору! Справжні друзі із біди Виручать тебе завжди! Та, щоб вірних друзів мати, І про них потрібно дбати! Про Сірка Сірко-сердега тужить, Що з ним ніхто не дружить.

Підходить збоку кіт Мурко: «Давай пограємо!». Сірко Сердито гаркнув на кота: «анужбо зникни, мілкота! Щоб я з котами грався?». Кіт нявкнув: «Геть зазнався». а згодом півень підлетів, З Сірком погратися хотів. Сірко і півня, як кота, Прогнав та й ще й обскуб хвоста. Той заспівав: «Кукуріку!

Ганьба бешкетнику Сірку!» Сусідському Пірату Сірко був дуже радий. Змагатись почали. Забіг — Сірка суперник переміг! Сірко почав кусатись: «З таким не хочу гратись!». Лежить і знову тужить, Що з ним ніхто не дружить: «Як нецікаво жити!

Немає з ким дружити! Такі погані всі!

Чому?». а що сказали б ви йому?

IV. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам урок? — Із чим новим і корисним ви познайомилися?

V. Домашнє завдання
1) Опрацювати статтю підручника. 2) Підготувати невелику розповідь «Якщо до мене завітали гості».

3) Дібрати прислів’я про дружбу.