Твір на тему: Індивідуальність творчості Остапа Вишні

Кожний з письменників має свій індивідуальний стиль, своє власне «обличчя». Має його і Остап Вишня. Тому, коли говорять » Мисливські усмішки » чи «Зенітка», відразу з’являється посмішка. І як може бути інакше, коли Остап Вишня був справжнім майстром сміху, або краще сказати — його чарівником. Своїми гуморесками він намагався «розкрити очі» людям на ті негативні явища, що стримували поступ.

Гуморист підносив тему мужності та нескореності радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни, говорив про його патріотичні почуття. Письменника захопила героїка відбудови народного господарства. Він малює трудові будні нашого народу, його самовідданий подвиг в ім’я будівництва кращого майбутнього.

Та Остап Вишня бачив, що не перевелись ще в нашому житті хапуги і п’яниці, спекулянти і дармоїди, бюрократи і головотяпи, підлабузники і анонімники. Письменник спрямовує проти цього зла свої гнівні сатиричні стріли. У творчості Остапа Вишні є найрізноманітніші сатирико-гумористичні жанри. Тут фейлетон і памфлет, усмішка і гумореска, нарис і п’єса, мисливські і мистецькі усмішки-рецензії, гумористичне оповідання для дітей. Улюбленими прийомами письменника є інтимна розповідь від першої особи, персоніфікація, композиційне використання сну, контрастне порівняння.

Він щедрий на гротеск, гіперболу, приховану іронію та їдкий саркастичний сміх. Збагнувши народнопоетичну стихію, навчаючись у Котляревського і Гоголя, глибоко шануючи Чехова і Стефаника, схиляючись перед генієм Пушкіна і Бєлінського, творчо використовуючи спадщину Шевченка і Салтикова-Щедріна, Остап Вишня став творцем нового гумористичного жанру — веселої, дотепної, саме вишневої усмішки.

Остап Вишня — життєлюб і оптиміст. У найскладніших умовах він ніколи не втрачає віри в людину, в її душевну красу, творчу вдачу Павло Михайлович любив природу, шанував, знав і, що найголовніше, відчував народну пісню, дотеп та гумор. Він був незвичайним мисливцем, незрівнянним оповідачем, щирим другом. Згадаємо його «Мисливські усмішки», що приносять стільки насолоди.

Ти ніби чуєш «ніжний шелест очеретів», і «крик бугая на болоті бринить в вухах, як коз-ловське проп’яніссіме ля в серці тихомрійної блондинки», а «загадковий тихий плескіт на озері в…серці одгукується трепетними перебоями…». Ну що це, як не вірші, що зачаровують серце, від яких відкривається новий широкий світ, де ще стільки незнаного та незвичайного.

У творах Остапа Вишні все живе, сміється, радіє, наповнюється неповторною мелодією. Струмочки весело співають, сонечко лагідно усміхається, пташки шлють ширі привіти, берізка кокетує своїм станом, дуби обнімаються вітами-руками і т. д. Все це складає індивідуальність письменника. Остап Вишня вдається і до персоніфікації матіцки-землі.

У цій любові до рідної природи, у вмінні зрозуміти та розкрити її й криється звабність і незабутній аромат «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Згадаємо і широко відому гумореску «Зенітка». Герой гуморески дід Свирид — узагальнений збірний тип.

Це живе втілення кращих рис українського народу. Читач сповнюється повагою до людини, що варила їсти партизанам, а потім вчинила подвиг — своїми руками знищила трьох бандитів. І разом з тим ми сміємося з тих комічних ситуацій, в які дід Свирид потрапляє. Простота, задушевність тону, щирість і серйозність зізнання, піднесення побутових деталей до рівня героїчного, несподівані висновки, що суперечать всій суті викладу, — ось ті фактори, які викликають нестримний сміх, сміх доброзичливий і схвальний.

Остап Вишня — гуморист, що підняв на новий рівень нашу сатиру, наш гумор. Його гуморески широко відомі не тільки у нас в країні, а й за рубежем. Чим же він так подобається усім, хто хоч раз прочитає його незрівнянні усмішки, вишневі усмішки? Індивідуальність цього письменника видно у кожній з гуморесок — ніхто і ніколи не сплутає його гуморесок ні з чиїми іншими, бо ніхто не зможе написати так, щоб поєднувалися в одному творі і сміх та лірика, і гумор та кохання, або інші чисті людські почуття.

Остап Вишня — це майстер сміху, чарівник сміху, але разом з тим і співець рідної природи, який щиро закоханий у її ліси і поля, річки й озера, тварин, рослин і комах. І це особливо помітно у «Мисливських усмішках», що стали шедевром української літератури.

Найвищою нагородою для Остапа Вишні було визнання народу, його весела усмішка, його радість. І він зміг добитися того, що, читаючи його гуморески, кожна людина щиро і весело посміхається.