ВЧИМОСЬ УНИКАТИ КОНФЛІКТІВ

Тільки-но дівчата стали гарно зачісувати свої волосся, хлопці, як по команді, відвідали перукарні, підстриглись, — пішла навала сутичок, образ, штовхання, запотиличників, і при цьому щоденні скарги один на одного. От вже й мами з’явились — одна зі скаргою, інша як відповідач.

Терміново все на другий план і — урок етики, класну годину присвячуємо викорененню проблем. Одного відвідала вдома, з трьома мала відверті бесіди. Тільки-но для одного організувала на перерві «малу раду профілактики» з чотирма вчителями, які скаржаться на його поведінку на уроці).

А тут ще М., який всім «відсіч» дає, та й істерика Г. , якого вибиває з колії минула слава переможця, прагнення лідерських позицій у класі і реальність, яка йому цього не дозволяє, і все це при його ж холеричному темпераменті.

Але найбільше насторожило й змусило замислитись, коли колективно дівчата вп’ятьох підійшли з промовою : «Ірино Вікторівно, прийміть заходи, Ю. лізе до дівчат цілуватись, а К. вона щипнула за п’яту точку, а в роздягалці перед фізкультурою верещить як різана». Що мене насторожило? — Бадьора організованість виступу, категоричність інтонацій.

Так, п’ятий клас — складний перехідний бар’єр від шкільного дитинства до дорослішання. Якщо проблем з адаптацією у нас майже не було, вона пройшла швидко й безболісно, адже мої діти не встигли відчути «смак анархії» при переході з четвертого класу — до 15-тьох вчителів і кабінетної системи. А чому «не посмакували» хаосу «визволення» з-під контролю?

Тому, що вже у травні я знала, який беру клас, брала його від колеги, з якою пропрацювала майже 20 років, і знаю як вона працює і чому вчить; тому все літо готувалась, щоб не допустити цього провалля при переході дітей до нової організації НВП. Проблеми в іншій площині. Перше, п’ятий клас — перший перехідний період школяра.

Друге — так чи інакше, при новій системі організації НВП, коли клас протягом дня на половину навчального часу поза контролем класного керівника, у групі йде перерозподіл соціальних ролей, йде несвідома боротьба за лідерські ролі таки ще залишаються ролі неформальних лідерів. В класі є двоє, які з минулих років демонструють стосунки симпатії до певних дівчат. В цілому більшість колективу — галасливі, скорі на язик, що за словом у кишеню не лізуть.

Навала сутичок міжособистісного характеру, потребує зміни пріоритетів у виховній роботі на поточний період. мають всього по 3, 4 . 9 виборів від однокласників). Сиділа весь свій «метод день», читала статті в інтернеті, придумувала для своїх п’ятикласників «серйозну» розмову. Склала перелік типажів , звичайно, без переходу на особистості.

Додала висновки і буду навчати як виходити з ситуації, коли тебе провокують на конфлікт. Як далі йтиме розвиток — подивимось.

Ділюсь тим, що планую донести на відома —

«Аналізуючи поведінку людей, їх стосунки між собою, чому та з якою метою вони ведуть себе так, чи інакше, можна віднести конкретну людину до того чи іншого типу. Сьогодні хочу розказати вам про мої спостереження за . В цій великій групі я спостерігала такі типи :

Людина-миротворець — людина, яка намагається припинити всі конфлікти, бере роль мирового судді, прагне примирити сторони, гасить конфлікт, противник фізичних дій, закликає до перемовин, і, якщо словесні нападки не припиняються, закликає зупинитись того, хто розумніший, сильніший й більш вихований. Мета — нормальні стосунки у колективі.

Людина-інформатор — — все, навіть не суттєве, дрібне, повідомляє тому, хто має владу, тим самим звеличуючи себе. Мета — виділитись, зайняти вищу сходинку у ієрархії міжособистісних стосунків, бути ближче до того, хто має владу.

Людина-сірник — емоційно неврівноважений, емоційно не стриманий, який вибухає неконтрольованими емоціями при будь-яких непорозуміннях. Не має сили спокійно з’ясувати обставини ситуації, переходить на крик та істерику. Причина — не вміє контролювати свій темперамент, через що — проблеми у спілкуванні.

Людина-плакса — занадто емоційна особа, у ситуаціях, коли не може задовольнити свої амбіції, кидається у бійку, яку найчастіше програє, і тоді вдається до дівочого засобу. Причина — не може зайняти високий щабель у соціальній групі, але дуже прагне лідерських позицій. Прояв слабкості, безсилля й розпачу.

Людина-провокатор — своїми репліками , жестами й інтонаціями свідомо прагне зачепити самолюбивість іншого. Або наставляє, неначе дорослий, або ображає, хизуючись силою, сподіваючись на безкарність. Мета — виділитись за рахунок інших , або принизити слабкішого і в ході організованої сутички довести свою зверхність.

Людина-підбурювач — зіштовхує лобами інших, переказуючи почуті образливі слова, чи організовуючи, ніби борець за справедливість, колективні з’ясування відносин чи відновлення справедливості. Мета — підвищити свій статус чужими руками.

Згрупуємо :

— люди-миротворці — люди-маніпулятори — істеричні особистості

Які ж можна зробити висновки, які вивести для себе правила, щоб не «Удаватись, а — бути» порядною, вихованою людиною?

Висновки :

— благородна людина не б’ється зі слабкішим, бо це принижує його, позбавляє честі — сильний не кричить і не кидається у бійку, сильний має сили не піддатись маніпулятору на сварку, його не купиш на провокаційні образи — низька й підла людина ображає батьків іншого, бійся «правила бумерангу» , пам’ятай — так можна накликати «злісне ехо-відлуння» — той кидається у бійку, хто не вміє говорити, розмовляти, переконувати, — недарма народ говорить: сила є — розуму не треба; але ми ж — не мавпи

Згадайте правило 4-«С» і візьміть собі на озброєння от такі фрази-формули, щоб виходити з конфліктних ситуацій, до яких вас провокують. Це звичайно не легко, але колись потрібно починати себе перевиховувати та вдосконалювати. Почнемо з програми — «Я СВІДОМО УНИКАЮ КОНФЛІКТУ, І НЕ ПІДДАЮСЬ НА ПРОВОКАЦІЮ»

Речення-формули, якими подаємо сигнал, що не піддаємось на провокацію :

«У мене є сила волі, тож я промовчу»

«Я розумний й вихований, тому не робитиму як ти»

«Я не стану принижуватись до того, щоб відповідати тобі тим же»

«Да.., а я був про тебе кращої думки»