Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»

Мета: показати учням огидність злочинного світу, антигуманних учинків героїв, майстерно зображених у романі письменника; розвивати навички характеризування героїв, висловлювання своїх суджень про них; виховувати на засадах гуманізму неприйняття зла та злочинства. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як стають злочинцями? Одні потрапляють у дуже складні життєві ситуації і, залишившись без засобів до існування, змушені йти на злочин; інші потрапляють під негативний уплив, ще інші стають жертвами свого заздрісного, зіпсованого характеру. Шляхи різні, а кінцевий результат один — покарання від суспільства, від Бога чи від самого себе через моральні страждання.

Та чи всі за скрутних обставин стають на злочинний шлях? Про це — сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

1. евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

— На які умовні групи ви б розподілили негативних персонажів роману «Пригоди Олівера Твіста»? (На чиновників, зовні добропорядних, а по суті — злочинців; на злочинців за характером; на дітей, які стали злодіями через безвихідь; на злочинців, які розуміють своє становище, що їх обтяжує,- вони ще не втратили людської гідності.)

— Назвіть представників цих груп і стисло їх схарактеризуйте, навівши цитати з тексту.

Очікувані відповіді

Члени опікунської ради робітного дому — бездушні, жорстокі, жадібні до наживи за громадський кошт: «Члени ради були всі дуже мудрі й глибокодумні філософи, і, коли вони придивилися ближче до робітного дому, вони помітили те, чого звичайні смертні ніколи не помітили б, а саме, що бідним він подобається. робітний дім став для них улюбленим місцем розваг: тут була безплатна їдальня, тут давали сніданок, обід, чай і вечерю задурно цілісінькій рік, на громадські кошти,- одне слово, рай із цегли і вапна, де панувала втіха й не було місця роботі. «еге! — вирекла авторитетно рада.- Нема дурних! Ми живо наведемо тут порядок і покладемо край цій розпусті! Отже, рада ухвалила надати біднякам на вибір дві можливості (силувати ніхто не хотів, о ні!): або конати помалу з голоду в стінах робітного дому, або вмерти відразу з голоду на вулиці поза ним. …Протягом перших шести місяців Оліверового перебування нова система діяла на пов ний хід. Спочатку вона викликала великі витрати, бо рахунок трунаря одразу виріс, а до того ще довелося перешивати одежу, що мішком обвисла на двох-трьох тижнях нової дієти на змарнованих захарчованих мешканцях робітного дому. Але сама кількість мешканців, а також бідняків, що зверталися по допомогу до парафії, помітно зменшувалась, і рада була в захваті». Судді — недалекі, нерозумні, жорстокі, бездушні, байдужі до долі людей: «»Друже мій, ви говорите досить нечемно, але здаєтеся чесним, щирим чоловіком»,- зауважив суддя, повертаючи свої окуляри до кандидата на Оліверову премію, на кожній рисі обличчя якого лежало тавро патентованої жорстокості. Але підсліпуватий суддя майже зійшов на дитинство: де ж йому спостерігати те, що впадало в очі всім звичайним людям». Трунар Соуерберрі і його дружина; містер Бамбл, місіс Менн та ін.- жорстокі, жадібні, безсердечні: «»Ану, гайда вниз, мішок з кістками! — З цими словами вона відчинила бокові двері й штурхнула Олівера по крутих вузеньких східцях до темної вогкої комірки…

…- Твоя постіль під прилавком. Сподіваюсь, ти не боїшся спати серед трун? А проте бійся чи не бійся, а все одно тобі ніде більше спати»».

Дорослі злодії Феджін, Сайкс, Монкс та ін.- жорстокі, цинічні, немає нічого святого в душі, вбивці; залучають дітей до злочинних справ: «Феджін: «Гарна штука — кара на горло! Мертві не знають жодних таємниць! Гарна це штука для нашого ремесла! Усіх п’ятьох почепили на мотузці, і нікому тепер вимагати поділу здобичі, ніхто вже не викаже мене, підігнувши хвоста»»; «Це… все моє, власне. Це все, що я надбав про чорний день на старість. Люди звуть мене скнарою, мій любий, тільки скнарою. Олівер подумав, що дідусь таки дійсно скупий, коли, маючи стільки золотих годинників, живе в такому брудному барлозі…»; Сайкс: «Собаки взагалі не схильні мститися своїм господарям за їх кривди, але пес містера Сайкса мав, очевидно, таку саму кепську вдачу, як і його пан, і, може перебуваючи в цю мить під враженням болісної образи, він без жодного попередження вчепився зубами в його черевик, шарпонув його щосили за литку й з гарчанням поліз під лаву, щасливо ухилившись від кинутого йому в голову жбана»; Ненсі: «Держи собаку, він порве його на шматки! Так йому й треба,- гукнув Сайкс, пручаючись у руках дівчини.- Пусти, а то голову об стіну заб’ю»; «»Дякуйте Богові день і ніч, люба леді, що добрі люди виховали й гляділи вас,- скрикнула дівчина.- На колінах дякуйте Богові, що вам не довелося зазнати голоду й холоду, бешкету й пияцтва, і… і ще чогось, ще гіршого, чого зазнала я мало не від колиски»»; «Так, ви перша озвалися до мене такими милосердними словами! Може, якби я почула їх кілька літ тому, вони врятували б мене від гріха і недолі. Але тепер уже пізно, надто пізно».

2. інтерактивна вправа «мозковий штурм»

Зробіть висновки зі спостережень над текстом, характеризуванням героїв.

Очікувані відповіді

Автор гнівно засуджує жагу до наживи, холодний розрахунок та бездуховність представників суспільства — злочинців прихованих та очевидних. Письменник «деромантизує» злочинний світ, викриваючи його огидність та відворотність. Автор показує, що і в найскладніших умовах у людини є вибір. Письменник закликає людей простягати руку підтримки знедоленим, щоб не дати їм схибити, зійти з правильного шляху.

V. Домашнє завдання

Схарактеризувати героїв повісті, проаналізувати, вмотивувати їх поведінку, підтвердити свої думки цитатами з тексту.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «мікрофон»

Продовжте речення:

Мене найбільше вразило…