28 квітня святкуємо Вербну неділю
Весна — пора відновлення в природі та житті людини. Багато роботи по господарству випадає господарям. Ніколи ледарювати.
Але щоб добре працювалося, потрібно й відпочивати.
За тиждень до Великодня святкували Вербну неділю, яка ще називається Зелена неділя. За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілочки. Це поклало початок звичаю святити гілки.
А оскільки пальмових ми не маємо, то святимо вербові.
Свячена верба шанується в народі. Люди вірили, що верба має магічні властивості. З її гілочок заварювали чай і лікували хворих, такий відвар знімає жар, головний біль, а якщо попарити ноги в такій воді, то забудеш про втому.
Щоб лікуватися, необхідно знати, як це робити, але народні звичаї пам’ятають і в наш час, поважають їх і передають з покоління в покоління.
Верба — один з оберегів нашого народу. «Без верби й калини нема України». Бо верба — це символ пробудження природи, символ здоров’я і сили, а калина — символ краси та любові.
Освячену вербу ставили біля ікон, щоб вона весь рік оберігала хату від лиха. Декілька гілочок саджали в землю, щоб лихо і двір стороною обходило. А ще, жартуючи, били гілочками свяченої верби одне одного, примовляючи:
Не я б’ю — верба б’є.
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!
Або:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.
А вже після Вербної неділі починався Білий тиждень — тиждень перед Великоднем…
Цього року Великдень — 5 травня.
28 квітня святкуємо Вербну неділю