Адаптація дітей

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Проблема адаптації до умов дошкільного закладу стосується дитини 2-6 років. Процес поступового входження у світ поширених соціальних зв’язків та його освоєння дістав назву соціалізація. Водночас соціалізація забезпечує індивідуалізацію, оскільки лише у соціальних зв’язках, спілкуванні, взаємодії відбувається самовизначення у соціокультурному просторі та розвивається самосвідомість. Дослідження психологів і педагогів (І.

Д. Бех, О. Л. Кононко) засвідчують, що становлення особистості у дошкільні роки — поступальний розвиток «Я» на кожному новому етапі дитинства. Вчені підкреслюють, що особистісний розвиток дитини не можливий без допомоги дорослого. Саме відносини з дорослим презентують дитині суспільство, багатство відносин у ньому і вперше включають її в соціальну взаємодію.

Сучасне суспільство вимагає соціально-грамотного розв’язання проблеми раннього дитинства. За визначенням фізіолога М. Щелованого — основоположника наукової педагогіки раннього дитинства, перші три роки життя с не тільки часом найшвидшого розвитку організму дитини, зокрема її мозку, а й періодом інтенсивного розвитку її нервово-психічної діяльності. Перші враження й перші уроки спілкування дитина дістає в сім’ї: тут вона відчуває ставлення до себе, спостерігає взаємини між дорослими, переймає їхні форми поведінки, тут складаються моральні риси її характеру. Не всі батьки, нажаль, розуміють, які спостережливі й чутливі до людських стосунків малята.

Своєчасність створення належних умов, правильна організація життя та виховання — запорука повноцінного розвитку здорової від народження дитини. . Тому особливу увагу треба приділяти адаптації малят до дошкільного закладу. Дбати про організацію життя дитини, особливо в перші дні її перебування там має увесь персонал закладу: завідувач, вихователь, помічник вихователя, медсестра і звичайно ж — батьки. Потрапивши в нове середовище, дитина стикається з незрозумілими для неї правилами і типам стосунків. їй треба допомогти, і робити це треба поступово і дуже обережно. Слід перш за все створити малюкам комфортні умови, якомога більш наближені до домашніх. З цією метою варто індивідуалізувати всі режимні моменти, навіть годування.

Педагог ‘ не лише вихователем, а й матусею для дітей. Дитина повинна відчувати, що вихователь любить її і розуміє, що до нього можна звернутися коли завгодно з будь-яким проханням чи запитанням. Звичайно дошкільний заклад не замінює родини — він має виховувати дитину разом з її батьками.

Будь-які труднощі важче подолати, ніж попередити. А запобігти багатьом проблемам, пов’язаним зі звиканням малюка до дитячого садка, можна завдяки роботі з вами, батьки. зацікавлено, байдуже); Звісно, негативні приклади адаптації зустрічаються не так вже й часто. Чому ж діти по-різному звикають до дитячого садочку? Перша дитина — вік.

Чим менша дитина, тим важче її звикати до нових умов. А. Фромм вважає, що кращий час для адаптації — 3-5 років. Важче всього звикають дворічні діти. Друга причина — індивідуальні особливості дитини. Серед індивідуальних особливостей звикання можна виділити активний і пасивний самозахист.

Приклади першого — конфлікт з дітьми, вихователями, неслухняність. Приклад другого — замкнутість, неконтактність, іноді — аутизм. Чи в змозі ми допомогти нашим дітям?

Звичайно, так!

— В перші дні забирайте дитину раніше, не залишайте до вечора

— Постійно розповідайте дитині, як їй буду добре в дитячому садочку і чому саме.

— Якомога частіше демонструйте дитині, як ви любите її

— Виділіть додатковий час, щоб погратися з дитиною, адже саме тепер їй не вистачає спілкування з вами.

— Наблизьте режим дня вдома до режиму дитячого садочка. Це допоможе дитині швидше звикнути