Позакласна робота з предмету Світова література

І. Вступ

ІІ. Пори року в етимології, народних та церковних святах.

Зима

Весна

Літо

Осінь

ІІІ. Висновки

Мета : Дізнатися про походження назв місяців, запам’ятати дати найвідоміших церковних свят.

Актуальність роботи: Впровадження у життя народної обрядовості, пізнання походження найвідоміших церковних свят.

Практичне спрямування проекту : робота може бути використана на уроках рідної мови, української літератури, природознавства, а також для позакласної роботи.

І. Вступ.

Люди живуть у часі, змінюють одна одну пори року : зима, весна, літо, осінь.

Календар перегортає листопад, січень, лютий, березень, червень.

Російською: Январь. февраль. март…

Англійською: . November, December, March…

Ми звикли до цього. Але цікаво дізнатися про походження цих слів.

В цьому нам допоможе Етимологія — розділ науки про мову, який вивчає походження та історію окремих слів.

І тому я вирішила дізнатися про походження назв місяців, про те, як вони називаються в інших слов’янських та іноземних мовах, яку назву вони мали в давнину, які свята припадають на кожен місяць і як їх святкують.

ІІ. Основна частина.

Вот север, тучи нагоняя,

Дохнул, зав Ы Л — и вот сама

Идет волшебница зима.

Грудень .

У Давньому Римі місяць довго залишався десятим за рахунком і отримав свою назву від латинського «децембер», тобто десятий. Давньоруська назва грудня — Студень — усе холодне від морозу. Друга назва — хмурень: частіше хмариться небо.

Російською назва Декабрь, польською Грудизень. Грудень день — ніч року, рік закінчується, зиму починає. Колись 14 грудня був день-грамотник. У цей день хлопчиків, старших 9 років, віддавали дяку на навчання

25 грудня у Західній Європі святкують Різдво, у нас за новим стилем на 13 днів пізніше, 7 січня.

Січень .

У Давньому Римі за наказом Юлія Цезаря 45 рік до нашої ери почався не з 1 березня, як було прийнято, а з 1 січня.

Можливо, тому перший місяць і отримав свою назву на честь давньоримського бога часу, початку всього — Януса.

У давніх слов’ян січень називали Стужало, сечень — коли рубали ліс. Була інша назва Пронисей, дні в січні помітно збільшуються, ясніють. Російською січень — Январь, білоруською — студень.

У Росії не завжди календарний рік починався з січня. Колись він починався з 1 березня, потім з 1 вересня, та тільки з 1700 року за вказівкою Петра І — з 1 січня.

У січня святкують Різдвяний Святвечір — 6 січня. З 7 по 19 січня — Святки. 7 січня — Різдво, а 19 — Хрещення.

Лютий .

Календар давніх римлян ділився на 10 місяців і складав 304 дні Січня і лютого в ньому не було. Вони з’явилися пізніше.

Лютий у давніх римлян присвячувався каяттю у гріхах і пам’яті померлих, назвали його на честь бога підземного царства Фебрууса.

Спочатку в лютому було 28 днів. Це був єдиний місяць року з парним числом діб, бо, за віруваннями давніх людей, тільки непарне число приносило щастя. У 46 році до н. е. було введено чотирирічний цикл відліку часу — три роки по 365 днів і високосний — 366 днів. Додатковий день отримав лютий

Давньоруська назва Сечень , Межень , Стежень, лютень — лютують морози, бокогріт — починає пригрівати сонце. У Росії лютий називають февраль у Білорусі та Польщі — люти.

15 лютого свято Стрітення — зима з весною зустрічаються.

И Дет-гудет Зеленый Шум,

Зеленый Шум, весенний шум!

Березень .

Місяць названо на честь бога війни Марса, якого вшановували як покровителя землеробства і скотарства. У Давній Русі місяць називали Березозолом — спалювали березу на вугілля. Також називали сухий, прощальник, Капельник, соковик, Весновей.

Російською місяць називається Март, Білоруською — Соковник.

14 березня на Явдоху — друга зустріч весни.

22 березня — свято 40 святих, день дорівнює ночі. У цей день закликали весну в образі птаха — жайворонка. З тіста пекли жайворонків, але не їли їх а віддавали дітям, діти розкришували випечених птахів, розкидали крихти, годували птахів — вісників весни.

Квітень

Походження назви місяця точно не встановлено. Одні лінгвісти пов’язують його зі словом » Апрекус» — зігрітий сонцем, інші — з дієсловом » Аперире » — розкриватися. Земля розкривається після зимового сну.

Давньоруська назва місяця — Цветень. Російсько мовою Апрель, білоруською — красовик.

7 квітня святкують Благовіщення — одне з головних свят християнської церкви

Травень .

Останній місяць весни. За однієї з версій названо на честь богині Майї, богині гір.

У римлян Майя була і богинею плодючості і оновлення землі, у перший день цього місяця їй приносили жертви. Травень — місяць квітів і кохання, земля вдягається у своє найкраще вбрання.

Давньоруська назва місяця — ярець, на честь язичницького бога Ярили — бога весняного сонця ; ростуть трави, зеленіють дерева. Російсько місяць називають Май.

По ветви нижние леса

В зеленой потонули ржи

Семьею новой в небеса

Ныряют резвые стрижи.

Червень

Названо на честь давньоримської богині плодючості, берегині родини, повелительки дощів Анони.

Давньоруська назва місяця — ізок, що означає коник. Називали його також червень — червоний. У червні збирали червеця — комаху, з якої робили багряну фарбу.

У білоруській, чеській мовах місяць називають червень, у польській — червець, у російській — Июнь.

У народі перший місяць літа величали Різноквітом, Свіггозаром, Хліборостом, рум’янцем року.

Астрономічне літо починається 21-22 червня — день літнього рівнодення.

Перша неділя червня — Трійця, ще її називають Зелена неділя, зелені святки.

День присвячувався Перуну — язичницькому богу грому і блискавок, володарю животворних сил. Саме він одягав ліси й луги в зелені шати. До Трійці прикрашали стрічками гілки берези, носили їх, прикрашали і власне дерево. Напередодні, у четвер, дівчата заплітали березам коси, а в неділю розплітали. Плели вінки, прикрашали стрічками і пускали річкою.

Чий вінок випливе або пристане до берега — там і наречений або дівчина цього року вийде заміж.

Трійцю називали «зеленою», «клечальною», «русальною». За легендою в цю неділю русалки виходять з річок, плавають при місяці, бігають по лісах, кличуть, заманюють перехожих і знищують, можуть залоскотати на смерть. Тому при собі носили полин, русалки його лякаються. Русалок називали мавками, одна з них стала героїнею казки-феєрії Лесі Українки » Лісова пісня»

Л Ипень

До 44 року до нашої ери місяць називали » квінти ліс», а потім перейменували на честь Юлія Цезаря, який народився у цьому місяці.

Давньоруська назва цвіла липа. Ця назва закріпилася в українській мові. Ще місяць називали Грозником, жарником, стадником, Сінозарником, серпнем, бо серпом зажинали жито. Це найтепліший місяць року.

Липень — маківка літа.

7 липня — день Івана Купала. Вважалося, що в лісі відбуваються різні дива. За легендою, опівночі розкривається жар-квітка, квітка папороті, з’являється розрив-трава, вона допомагає знаходити скарби.

У липневу ніч заводили по селах ігри. Біля зрубаної верби ставили вбрану солом’яну Ладу, українською — Марену Її прикрашали вінками, стрічками, намистами, поруч ставили солом’яну ляльку, вдягнену в жіночу сорочку. Запалювали купальське вогнище, стрибали через нього, водили хороводи, гадали.

Серпень

У першому столітті до нашої ери було названо на честь імператора Октавіана Августа.

Давньоруська назва місяця серпень . У цьому місяці закінчувалося збирання хлібу з ланів. В українській мові закріпилася назва серпень.

Цей місяць називали Густирем, Припасихою, соберихою, заревом, ленорастом . В українські та польській мовах залишалась назва серпень у білоруській — Живець.

Серпнем літо завершувалося.

У серпні святкували День Святого Іллі, а також Спаси — медовий, яблучний.

Есть в осени первоначальной

Короткая, но дивная пора-

Весь день стоит как бы хрустальный,

И лучезарны вечера…

Вересень

У Давньому Римі був сьомим за рахунком і називався Септембер Після реформи Юлія Цезаря став дев’ятим місяцем, але назви не змінив.

У старовину місяць називали ревун , вересень У народі місяць називали Листопадник, златоцвіт, румьянец осени, хмурень. В українській та польській мовах називать Вересень. У російській мові місяць має назву Сентябрь.

У допетровській Русі рік починався з 1 вересня. Це була перша зустріч осені Зараз з цього дня починається бабине літо — це два тижні відпочинку для селянок після збирання врожаю. Бабине літо не тільки у слов’ян.

В Америці воно зветься індіанське літо, у Франції — літо старого Мартина, в Греції — бабусине.

Жовтень

До реформи місяць був восьмим і називався » Октобером» . Після реформи він посів дев’яте місце, але залишився зі старим ім’ям.

Так його називають багато народів.

Давньоруська назва жовтня — Грязник, листопад, листобой, золота Осінь. Він вважався весільним — о цю пору гралися весілля. В українській мові залишилася назва жовтень , у білоруській — Кастричник

Жовтень — місяць передзим’я. У народі склалася приказка про цей місяць 6 » в осінню негоду сім погод на дворі 6 сіє, віє, крутить, мутить, зверху ллє і знизу мете».

Листопад

Давні римляни вважали листопад дев’ятим місяцем і називали його Новембером Давньоруська назва — грудень: ночами промерзає земля. Є у листопада і інші назви Сніговій, напівзимник, Сонцеворот. Українською, польською, білоруською мовами місяць називають листопадом. У російській мові — Ноябрь.

У листопаді зима з осінню б’ються.

ІІІ. Висновок

Таким чином, дослідивши пори року, я глибше ознайомилася з походженням назв місяців, їхніми назвами в інших слов’янських та іноземних мовах, а також в давні часи, вивчила свята кожного місяця і їх традиційні обряди.

Я щиро вірю, що моя робота стане комусь у пригоді для проведення відкритих уроків, масових заходів, позакласних годин, допоможе краще пізнати слов’янську культуру, звичаї, обряди та й просто додасть до інтелектуальної скарбнички кожної людини цікавої й корисної інформації.

Степан Килимник. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні.

Київ «Обереги», 1994.

ЗАХИСТ

Люди живуть у часі, змінюють одна одну пори року : зима, весна, літо, осінь.

Календар перегортає листопад, січень, лютий, березень, червень.

Російською: Январь. февраль. март…

Англійською: . November, December, March…

Ми звикли до цього. Але цікаво дізнатися про походження цих слів.

В цьому нам допоможе Етимологія — розділ науки про мову, який вивчає походження та історію окремих слів.

І тому я вирішила дізнатися про походження назв місяців, про те, як вони називаються в інших слов’янських та іноземних мовах, яку назву вони мали в давнину, які свята припадають на кожен місяць і як їх святкують. Тому пропоную вам проект на тему «Пори року в етимології, народних та церковних святах»

Всім нам відомо, що існує чотири пори року і 12 місяців. Новий рік починається з грудня, тому і я почну з грудня.

Грудень .

У Давньому Римі місяць довго залишався десятим за рахунком і отримав свою назву від латинського «децембер», тобто десятий. Давньоруська назва грудня — Студень — усе холодне від морозу. Друга назва — хмурень: частіше хмариться небо.

Російською назва Декабрь, польською Грудизень.

Січень

Перший місяць і отримав свою назву на честь давньоримського бога часу, початку всього — Януса.

У давніх слов’ян січень називали Стужало, сечень — коли рубали ліс. Була інша назва Пронисей, дні в січні помітно збільшуються, ясніють. Російською січень — Январь, білоруською — студень.

Лютий .

Календар давніх римлян ділився на 10 місяців і складав 304 дні Січня і лютого в ньому не було. Вони з’явилися пізніше. Лютий у давніх римлян присвячувався каяттю у гріхах і пам’яті померлих, назвали його на честь бога підземного царства Фебрууса.

Березень .

Місяць названо на честь бога війни Марса, якого вшановували як покровителя землеробства і скотарства. У Давній Русі місяць називали Березозолом — спалювали березу на вугілля. Також називали сухий, прощальник, Капельник, соковик, Весновей.

Російською місяць називається Март, Білоруською — Соковник.

Квітень

Походження назви місяця точно не встановлено. Одні лінгвісти пов’язують його зі словом » Апрекус» — зігрітий сонцем, інші — з дієсловом » Аперире » — розкриватися. Земля розкривається після зимового сну.

Давньоруська назва місяця — Цветень. Російсько мовою Апрель, білоруською — красовик.

Травень .

Останній місяць весни. За однієї з версій названо на честь богині Майї, богині гір.

У римлян Майя була і богинею плодючості і оновлення землі, у перший день цього місяця їй приносили жертви

Давньоруська назва місяця — ярець, на честь язичницького бога Ярили — бога весняного сонця ; ростуть трави, зеленіють дерева. Російсько місяць називають Май.

Червень

Названо на честь давньоримської богині плодючості, берегині родини, повелительки дощів Анони.

Давньоруська назва місяця — ізок, що означає коник. Називали його також червень — червоний. У червні збирали червеця — комаху, з якої робили багряну фарбу.

У білоруській, чеській мовах місяць називають червень, у польській — червець, у російській — Июнь.

Липень

До 44 року до нашої ери місяць називали » квінти ліс», а потім перейменували на честь Юлія Цезаря, який народився у цьому місяці.

Давньоруська назва цвіла липа. Ця назва закріпилася в українській мові. Ще місяць називали Грозником, жарником, стадником, Сінозарником, серпнем, бо серпом зажинали жито.

Серпень

У першому столітті до нашої ери було названо на честь імператора Октавіана Августа.

Давньоруська назва місяця серпень . У цьому місяці закінчувалося збирання хлібу з ланів. В українській мові закріпилася назва серпень.

Цей місяць називали Густирем, Припасихою, соберихою, заревом, ленорастом . В українські та польській мовах залишалась назва серпень у білоруській — Живець.

Вересень

У Давньому Римі був сьомим за рахунком і називався Септембер Після реформи Юлія Цезаря став дев’ятим місяцем, але назви не змінив.

У старовину місяць називали ревун , вересень У народі місяць називали Листопадник, златоцвіт, румьянец осени, хмурень. В українській та польській мовах називать Вересень. У російській мові місяць має назву Сентябрь.

Жовтень

До реформи місяць був восьмим і називався » Октобером» . Після реформи він посів дев’яте місце, але залишився зі старим ім’ям.

Так його називають багато народів.

Давньоруська назва жовтня — Грязник, листопад, листобой, золота Осінь. Він вважався весільним — о цю пору гралися весілля. В українській мові залишилася назва жовтень , у білоруській — Кастричник

Листопад

Давні римляни вважали листопад дев’ятим місяцем і називали його Новембером Давньоруська назва — грудень: ночами промерзає земля. Є у листопада і інші назви Сніговій, напівзимник, Сонцеворот. Українською, польською, білоруською мовами місяць називають листопадом. У російській мові — Ноябрь.

Таким чином, дослідивши пори року, я глибше ознайомилася з походженням назв місяців, їхніми назвами в інших слов’янських та іноземних мовах, а також в давні часи, вивчила свята кожного місяця і їх традиційні обряди.

Я щиро вірю, що моя робота стане комусь у пригоді для проведення відкритих уроків, масових заходів, позакласних годин, допоможе краще пізнати слов’янську культуру, звичаї, обряди та й просто додасть до інтелектуальної скарбнички кожної людини цікавої й корисної інформації.